Брюссель – Європейська економічна криза та державні програми суворих заощаджень багато чого змінюють у звичках споживачів Євросоюзу. Перш за все – обмеження витрат у супермаркетах. Однак, виробники товарів та продуктів харчування не хочуть втрачати клієнтів. На полицях європейських крамниць нині все частіше зустрічаються товари й продукти, розфасовані у невеликих кількостях та зменшених пакунках. Тим часом, ще невідомо, чи виграють покупці від цього прагнення зробити товари доступнішими.
Ідея не нова. Її вже давно успішно практикують в Азії та Африці, а саме – у державах, що розвиваються. Сільськогосподарська, харчова та інші промисловості європейських держав нині теж намагаються адаптуватися до еволюції споживчого ринку. Внаслідок цього на полицях місцевих крамниць збільшується кількість продуктів у мінімальних порціях та невеликих індивідуальних розфасуваннях побутових товарів. Шампунь, чи пральний порошок у зменшеній дозі доступніші для родин із невеликими бюджетами, а таких тут стає чимраз більше.
Особливо актуальна ця маркетингова стратегія для мешканців південних держав – Греції, Іспанії чи Португалії, де відбувся карколомний спад купівельної спроможності людей.
Споживачам врешті-решт це буде дорожче – експерти
Представник бельгійського Центру досліджень та інформації споживчих організацій Петер Беда каже, що цей вихід тільки тимчасовий. На його думку, виробники, перейшовши до дрібного розфасування, матимуть додаткові витрати. Тож, зрештою, чи не ляжуть вони на плечі споживачів? – запитує він.
«Кожне упакування, звичайно, займає більше місця та потребує додаткового первинного матеріалу, – додає місцевий економіст та маркетолог Домінік Мішель. – Всі ці невеликі витрати, зрештою, перетворяться на чималі суми. Тож, нині головне питання полягає в тому, чи піде ця операція на користь споживача? Чи не коштуватиме йому товар і продукт дорожче, бо він їх купуватиме малими дозами протягом всього року? У цьому випадку кожен повинен зробити свої розрахунки».
А тим часом політики деяких країн, що погрузли у борговій кризі, застерігають від викривлень. Вони кажуть, що не можна допустити ситуації, коли грецький чи іспанський безробітний, купуючи, скажімо, невеликі пакети прального порошку, врешті-решт, платитиме дорожче за німця чи голландця, які щотижня у супермаркетах здійснюють закупівлі, так би мовити, «промисловими кількостями».
Ідея не нова. Її вже давно успішно практикують в Азії та Африці, а саме – у державах, що розвиваються. Сільськогосподарська, харчова та інші промисловості європейських держав нині теж намагаються адаптуватися до еволюції споживчого ринку. Внаслідок цього на полицях місцевих крамниць збільшується кількість продуктів у мінімальних порціях та невеликих індивідуальних розфасуваннях побутових товарів. Шампунь, чи пральний порошок у зменшеній дозі доступніші для родин із невеликими бюджетами, а таких тут стає чимраз більше.
Особливо актуальна ця маркетингова стратегія для мешканців південних держав – Греції, Іспанії чи Португалії, де відбувся карколомний спад купівельної спроможності людей.
Споживачам врешті-решт це буде дорожче – експерти
Представник бельгійського Центру досліджень та інформації споживчих організацій Петер Беда каже, що цей вихід тільки тимчасовий. На його думку, виробники, перейшовши до дрібного розфасування, матимуть додаткові витрати. Тож, зрештою, чи не ляжуть вони на плечі споживачів? – запитує він.
Кожне упакування займає більше місця та потребує додаткового первинного матеріалу. Всі ці невеликі витрати перетворяться на чималі сумиДомінік Мішель
«Кожне упакування, звичайно, займає більше місця та потребує додаткового первинного матеріалу, – додає місцевий економіст та маркетолог Домінік Мішель. – Всі ці невеликі витрати, зрештою, перетворяться на чималі суми. Тож, нині головне питання полягає в тому, чи піде ця операція на користь споживача? Чи не коштуватиме йому товар і продукт дорожче, бо він їх купуватиме малими дозами протягом всього року? У цьому випадку кожен повинен зробити свої розрахунки».
А тим часом політики деяких країн, що погрузли у борговій кризі, застерігають від викривлень. Вони кажуть, що не можна допустити ситуації, коли грецький чи іспанський безробітний, купуючи, скажімо, невеликі пакети прального порошку, врешті-решт, платитиме дорожче за німця чи голландця, які щотижня у супермаркетах здійснюють закупівлі, так би мовити, «промисловими кількостями».
