«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.
Київ – Україна планує будувати нові атомні енергоблоки. Урядовці та автори Національної енергетичної стратегії вважають ядерну енергію одною з найбільш дешевих та екологічно безпечних. Незалежні фахівці наголошують, що ризики, пов’язані, зокрема, з видобутком ядерної сировини та зберіганням відпрацьованого палива, переважують соціальний та економічний ефекти від роботи цих електростанцій. Що ж до мешканців районів, прилеглих до АЕС, то вони дотримуються щодо ядерної енергетики різних точок зору.
Село Плоске Рівненської області розташоване поблизу Хмельницької атомної станції. Місцеві мешканці відчувають її вплив на власному здоров’ї, й щодня бояться аварії, заявив Радіо Свобода сільський голова Плоского Юрій Чумак.
«У нас достатньо альтернативних енергоресурсів, але ми їх продаємо за кордон, а себе труїмо. Хмельницькій АЕС бракує води для охолодження, річка Горинь уже не забезпечує її, – каже сільський голова. – Став-охолоджувач перевищує нормативну температуру, там оселилися водорості, характерні для тропіків. Люди постійно хворіють на різні хвороби. Хто виїжджає в інші регіони – тиск нормалізується, здоров’я покращується».
Що ж до соціальних пільг та доплат, передбачених для регіонів, прилеглих до АЕС, то село Плоске їх не отримує, бо вони розподіляються на рівні обласної влади, каже Юрій Чумак.
Дещо інші настрої у сусідньому Нетішині, місті-супутнику Хмельницької АЕС. Близькість такого об’єкту – небезпечна, однак електростанція дає людям роботу, каже мешканець Нетішина Михайло Луць.
«Ніякого страху немає. Люди вже звикли до цього сусідства. З іншого боку, я розумію, що близькість електростанції несе певну загрозу. Нові АЕС будувати не варто – це додатковий ризик для нових територій. Але я не проти створення нових енергоблоків на існуючих майданчиках. Є одна загроза, і більшою вона не стане», – вважає місцевий житель.
Ризики від ядерної енергетики є мінімальними – експерт
Національна енергетична стратегія передбачає подальше збільшення ядерних генеруючих потужностей в Україні. Зокрема, добудують третій і четвертий енергоблоки Хмельницької АЕС, і щонайменше три – збудують на нових майданчиках. Тоді частка АЕС у загальноукраїнському виробництві енергії збережеться на нинішньому рівні 46%, розповіла Радіо Свобода директор з питань інформації Українського ядерного форуму Ольга Кошарна. За її словами, в Україні екологічні й техногенні ризики, пов’язані з розвитком атомної енергетики, є мінімальними.
«Для того, щоб експортувати електроенергію за кордон, Україна мала довести, що безпека атомних станцій відповідає світовим стандартам. І вона це довела, за результатами міжнародного дослідження, яке передбачав меморандум про взаємодію України та ЄС в енергетичній галузі. Українські атомні станції, збудовані у 1970-і роки за радянськими проектами, але завдяки допомозі закордонних фахівців їхня безпека була доведена до рівня, який відповідає сучасним вимогам», – констатує Ольга Кошарна.
Однак представник Українського ядерного форуму визнала й деякі проблеми в галузі, які перешкоджають її розвитку.
«У нас недостатньо потужностей електромереж, щоб відбирати струм з АЕС. Тому збудовані у 2004 роках енергоблоки Хмельницької та Рівненської АЕС працюють по черзі», – зазначає Ольга Кошарна.
Вона наголошує, що ядерна енергетика є більш конкурентоздатною, в порівнянні з тепловими та іншими видами енергогенеруючих потужностей. За її словами, в підсумку ядерна енергія є дешевшою, навіть враховуючи високу вартість обладнання та утилізацію відпрацьованого палива. Порівнюючи атомні електростанції з тепловими, фахівець зазначає, що перші не викидають парникових газів та агресивних хімічних сполук, а відтак є екологічно безпечнішими.
Натомість мешканці районів, прилеглих до Хмельницької, Запорізької та інших атомних електростанцій відчувають їхній вплив на клімат. Довкола ставків-охолоджувачів – завжди тепліше на кілька градусів, у них добре почуваються тропічні види риб, а на садових ділянках в околицях АЕС – визрівають фрукти, характерні для більш теплих широт.
Всі вигоди від АЕС є міфом – еколог
Природозахисники називають міфом і екологічну безпеку діючих атомних електростанцій, і економічні та політичні переваги від будівництва нових. Так, експерт Національного екологічного центру Україна Дмитро Хмара саме виробництво та утилізацію палива АЕС вважає їхнім найслабшим місцем – із точки зору і економіки, і політики, й захисту довкілля.
«Атомна енергетика на 10 відсотків залежна від Росії. Як би ми її не розвивали – ми ніколи не зможемо робити в себе паливо, бо підписали відповідні міжнародні угоди. До того ж, тариф на електроенергію енергетиці не покриває всіх витрат на ядерний цикл – заледве 10 відсотків. Вони або покриваються з бюджету, або не виконуються. В таких умовах подальший розвиток ядерної енергетики є фінансово та екологічно небезпечним», – зауважує еколог.
Через недофінансування в українській ядерній енергетиці за останні роки деградували наукова складова та система підготовки нових кадрів, однак у цілому галузь зберегла здатність до розвитку, вважає директор ВП «Атомпроектінжиніринг» (підрозділу НАЕК «Енергоатом», який опікується спорудженням нових реакторів) Володимир Бронніков.
«Україна приречена розвивати атомну енергетику. Бо це робить її розвиненою, енергонезалежною державою. Другий аргумент: з-поміж інших напрямків виробництва електроенергії, атомна галузь найкраще зберегла свою інфраструктуру», – наголошує Бронніков.
Україна може поступово відходити від «атому» – Тодійчук
Між тим, розвинені держави Європи, які донедавна робили ставку на «мирний атом», нині переглядають свої позиції, та відмовляються будувати нові реактори. Серед них – і Німеччина, яка чверть власної електроенергії отримує від АЕС. Після аварії на японській атомній електростанції Фукусіма уряд Німеччини вирішив використовувати наявні ядерні потужності, але поступово замінювати їх. На сьогодні з альтернативних джерел тут вже отримують понад 20 відсотків струму. Саме таким шляхом мала би йти Україна, вважає президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.
«Атомна енергетика потрібна Україні, але на якийсь перехідний період. У нас є чимало ресурсів для цього: біомаса, вітри, сонячна енергія. Є газ метан у вугільних пластах, який забирає життя шахтарів, а міг би приносити користь. Ми не можемо відмовитися від атомної енергії повністю, але має бути чіткий план поетапної заміни її на інші джерела енергія», – зазначає Тодійчук.
Експерт припускає, що теоретично Україна могла би використати переваги «мирного атома» – фінансування науки, замовлення для вітчизняного виробництва, створення робочих місць та розвиток соціальної сфери. Але для цього слід було би налагодити власне виробництво паливних елементів, і використовувати нові, безпечніші конструкції реакторів, припускає експерт. Але, за його словами, в українській енергетичній стратегії ці нюанси не прописані, а нові моделі реакторів ніде у світі не будуються.
Наступного понеділка слухайте про переваги та труднощі переведення легкових автомобілів на скраплений газ.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
Київ – Україна планує будувати нові атомні енергоблоки. Урядовці та автори Національної енергетичної стратегії вважають ядерну енергію одною з найбільш дешевих та екологічно безпечних. Незалежні фахівці наголошують, що ризики, пов’язані, зокрема, з видобутком ядерної сировини та зберіганням відпрацьованого палива, переважують соціальний та економічний ефекти від роботи цих електростанцій. Що ж до мешканців районів, прилеглих до АЕС, то вони дотримуються щодо ядерної енергетики різних точок зору.
Село Плоске Рівненської області розташоване поблизу Хмельницької атомної станції. Місцеві мешканці відчувають її вплив на власному здоров’ї, й щодня бояться аварії, заявив Радіо Свобода сільський голова Плоского Юрій Чумак.
У нас достатньо альтернативних енергоресурсів, але ми їх продаємо за кордон, а себе труїмоЮрій Чумак
«У нас достатньо альтернативних енергоресурсів, але ми їх продаємо за кордон, а себе труїмо. Хмельницькій АЕС бракує води для охолодження, річка Горинь уже не забезпечує її, – каже сільський голова. – Став-охолоджувач перевищує нормативну температуру, там оселилися водорості, характерні для тропіків. Люди постійно хворіють на різні хвороби. Хто виїжджає в інші регіони – тиск нормалізується, здоров’я покращується».
Що ж до соціальних пільг та доплат, передбачених для регіонів, прилеглих до АЕС, то село Плоске їх не отримує, бо вони розподіляються на рівні обласної влади, каже Юрій Чумак.
Дещо інші настрої у сусідньому Нетішині, місті-супутнику Хмельницької АЕС. Близькість такого об’єкту – небезпечна, однак електростанція дає людям роботу, каже мешканець Нетішина Михайло Луць.
Ніякого страху немає. Люди вже звикли до цього сусідстваМихайло Луць
«Ніякого страху немає. Люди вже звикли до цього сусідства. З іншого боку, я розумію, що близькість електростанції несе певну загрозу. Нові АЕС будувати не варто – це додатковий ризик для нових територій. Але я не проти створення нових енергоблоків на існуючих майданчиках. Є одна загроза, і більшою вона не стане», – вважає місцевий житель.
Ризики від ядерної енергетики є мінімальними – експерт
Національна енергетична стратегія передбачає подальше збільшення ядерних генеруючих потужностей в Україні. Зокрема, добудують третій і четвертий енергоблоки Хмельницької АЕС, і щонайменше три – збудують на нових майданчиках. Тоді частка АЕС у загальноукраїнському виробництві енергії збережеться на нинішньому рівні 46%, розповіла Радіо Свобода директор з питань інформації Українського ядерного форуму Ольга Кошарна. За її словами, в Україні екологічні й техногенні ризики, пов’язані з розвитком атомної енергетики, є мінімальними.
«Для того, щоб експортувати електроенергію за кордон, Україна мала довести, що безпека атомних станцій відповідає світовим стандартам. І вона це довела, за результатами міжнародного дослідження, яке передбачав меморандум про взаємодію України та ЄС в енергетичній галузі. Українські атомні станції, збудовані у 1970-і роки за радянськими проектами, але завдяки допомозі закордонних фахівців їхня безпека була доведена до рівня, який відповідає сучасним вимогам», – констатує Ольга Кошарна.
Однак представник Українського ядерного форуму визнала й деякі проблеми в галузі, які перешкоджають її розвитку.
«У нас недостатньо потужностей електромереж, щоб відбирати струм з АЕС. Тому збудовані у 2004 роках енергоблоки Хмельницької та Рівненської АЕС працюють по черзі», – зазначає Ольга Кошарна.
Вона наголошує, що ядерна енергетика є більш конкурентоздатною, в порівнянні з тепловими та іншими видами енергогенеруючих потужностей. За її словами, в підсумку ядерна енергія є дешевшою, навіть враховуючи високу вартість обладнання та утилізацію відпрацьованого палива. Порівнюючи атомні електростанції з тепловими, фахівець зазначає, що перші не викидають парникових газів та агресивних хімічних сполук, а відтак є екологічно безпечнішими.
Натомість мешканці районів, прилеглих до Хмельницької, Запорізької та інших атомних електростанцій відчувають їхній вплив на клімат. Довкола ставків-охолоджувачів – завжди тепліше на кілька градусів, у них добре почуваються тропічні види риб, а на садових ділянках в околицях АЕС – визрівають фрукти, характерні для більш теплих широт.
Всі вигоди від АЕС є міфом – еколог
Природозахисники називають міфом і екологічну безпеку діючих атомних електростанцій, і економічні та політичні переваги від будівництва нових. Так, експерт Національного екологічного центру Україна Дмитро Хмара саме виробництво та утилізацію палива АЕС вважає їхнім найслабшим місцем – із точки зору і економіки, і політики, й захисту довкілля.
«Атомна енергетика на 10 відсотків залежна від Росії. Як би ми її не розвивали – ми ніколи не зможемо робити в себе паливо, бо підписали відповідні міжнародні угоди. До того ж, тариф на електроенергію енергетиці не покриває всіх витрат на ядерний цикл – заледве 10 відсотків. Вони або покриваються з бюджету, або не виконуються. В таких умовах подальший розвиток ядерної енергетики є фінансово та екологічно небезпечним», – зауважує еколог.
Через недофінансування в українській ядерній енергетиці за останні роки деградували наукова складова та система підготовки нових кадрів, однак у цілому галузь зберегла здатність до розвитку, вважає директор ВП «Атомпроектінжиніринг» (підрозділу НАЕК «Енергоатом», який опікується спорудженням нових реакторів) Володимир Бронніков.
Україна приречена розвивати атомну енергетику. Це робить її розвиненою, енергонезалежною державоюВолодимир Бронніков
«Україна приречена розвивати атомну енергетику. Бо це робить її розвиненою, енергонезалежною державою. Другий аргумент: з-поміж інших напрямків виробництва електроенергії, атомна галузь найкраще зберегла свою інфраструктуру», – наголошує Бронніков.
Україна може поступово відходити від «атому» – Тодійчук
Між тим, розвинені держави Європи, які донедавна робили ставку на «мирний атом», нині переглядають свої позиції, та відмовляються будувати нові реактори. Серед них – і Німеччина, яка чверть власної електроенергії отримує від АЕС. Після аварії на японській атомній електростанції Фукусіма уряд Німеччини вирішив використовувати наявні ядерні потужності, але поступово замінювати їх. На сьогодні з альтернативних джерел тут вже отримують понад 20 відсотків струму. Саме таким шляхом мала би йти Україна, вважає президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.
Ми не можемо відмовитися від атомної енергії повністю, але має бути чіткий план поетапної заміни її на інші джерела енергіяОлександр Тодійчук
«Атомна енергетика потрібна Україні, але на якийсь перехідний період. У нас є чимало ресурсів для цього: біомаса, вітри, сонячна енергія. Є газ метан у вугільних пластах, який забирає життя шахтарів, а міг би приносити користь. Ми не можемо відмовитися від атомної енергії повністю, але має бути чіткий план поетапної заміни її на інші джерела енергія», – зазначає Тодійчук.
Експерт припускає, що теоретично Україна могла би використати переваги «мирного атома» – фінансування науки, замовлення для вітчизняного виробництва, створення робочих місць та розвиток соціальної сфери. Але для цього слід було би налагодити власне виробництво паливних елементів, і використовувати нові, безпечніші конструкції реакторів, припускає експерт. Але, за його словами, в українській енергетичній стратегії ці нюанси не прописані, а нові моделі реакторів ніде у світі не будуються.
Наступного понеділка слухайте про переваги та труднощі переведення легкових автомобілів на скраплений газ.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
