Брюссель – Чергова дводенна антикризова зустріч європейських лідерів проходить у Брюсселі. Ризики, перед якими постав Євросоюз, – величезні та історичні, і найбільший із них – можливість розпаду єврозони та зникнення єдиної валюти. Тому, нинішній саміт чимало фахівців вважають вирішальним. Але через разючі розбіжності, що панують у Європі, та через невдалий досвід минулих самітів, у європейському політикумі оптимістів щодо його результатів залишається все менше.
«Саміт останньої надії» – так вкотре називають зустріч голів урядів та держав ЄС, що є останньою перед тривалою літньою паузою. Перед ними стоїть нелегке завдання – припинити кризу, що вирує у співдружності останні декілька років, вселити довіру до євро та спланувати заходи для відновлення ослабленої економіки. Кожен із державних лідерів має перед собою записку голови Європейської ради Германа Ван Ромпея, де він пропонує зміцнити монетарний та економічний союз.
На думку багатьох брюссельських єврочиновників та політиків, треба провести докорінну ревізію всієї системи економіки та фінансів, інакше, краху не оминути.
Однак наразі є й абсолютно невідкладні заходи, ухвалення яких очікують і в Євросоюзі, й на всіх світових ринках, каже відомий брюссельський економіст Ніколя Форе.
«Треба просуватися до створення банківського союзу. Треба зробити спільними борги (країн єврозони). Для цього слід надати «єврооблігаціям» принаймні перспективу їхньої появи протягом наступних років. Нарешті, потрібен чіткий план економічного зростання. Європа не може далі пересуватися в тумані», – зазначає економіст і додає, що головне очікування від нинішнього саміту – переконання інвесторів у надійності єврозони для їхніх вкладень.
Проривів у Брюсселі не чекають
Але, як вважають інші аналітики, на цьому терені поки що великих звершень очікувати не слід. Попри заклики лідерів Єврокомісії, Європарламенту та Європейської ради до прориву та рішучості, деякі країни, зокрема, Німеччина, не поспішають іти на поступки. Берлін продовжує відстоювати методику заощаджень та рішуче відкидає ідею солідарності в розподілі боргів ослаблених країн єврозони на всі 17 держав-членів валютного простору.
Керівники держав ЄС також обговорюють вже відомий рецепт оздоровлення економіки та банківської сфери. Зокрема, вони намагаються домовитися, як збільшити бюджет Європейського інвестиційного банку та як виділити додаткову частину європейських фондів на економічне зростання. Ці дві ідеї, вочевидь, на саміті отримають загальну підтримку. Натомість, навколо пропозиції впровадити податок на фінансові трансакції, напевне, згуртується тільки частина держав, бо не кожному до душі така перспектива.
Втім, всі європейські лідери без винятку переконані в одному: побороти кризу тільки фінансовими методами, тобто, рятуючи держави від банкрутства та проводячи політику суворої бюджетної дисципліни, – неможливо. Потрібна глибинна перебудова всієї європейської системи, тож важливість нинішньої зустрічі полягає вже у тім, що Євросоюз, вочевидь, визначиться із напрямками, якими йому слід рухатися.
«Саміт останньої надії» – так вкотре називають зустріч голів урядів та держав ЄС, що є останньою перед тривалою літньою паузою. Перед ними стоїть нелегке завдання – припинити кризу, що вирує у співдружності останні декілька років, вселити довіру до євро та спланувати заходи для відновлення ослабленої економіки. Кожен із державних лідерів має перед собою записку голови Європейської ради Германа Ван Ромпея, де він пропонує зміцнити монетарний та економічний союз.
На думку багатьох брюссельських єврочиновників та політиків, треба провести докорінну ревізію всієї системи економіки та фінансів, інакше, краху не оминути.
Однак наразі є й абсолютно невідкладні заходи, ухвалення яких очікують і в Євросоюзі, й на всіх світових ринках, каже відомий брюссельський економіст Ніколя Форе.
Треба просуватися до створення банківського союзу. Треба зробити спільними борги (країн єврозони)Ніколя Форе
«Треба просуватися до створення банківського союзу. Треба зробити спільними борги (країн єврозони). Для цього слід надати «єврооблігаціям» принаймні перспективу їхньої появи протягом наступних років. Нарешті, потрібен чіткий план економічного зростання. Європа не може далі пересуватися в тумані», – зазначає економіст і додає, що головне очікування від нинішнього саміту – переконання інвесторів у надійності єврозони для їхніх вкладень.
Проривів у Брюсселі не чекають
Але, як вважають інші аналітики, на цьому терені поки що великих звершень очікувати не слід. Попри заклики лідерів Єврокомісії, Європарламенту та Європейської ради до прориву та рішучості, деякі країни, зокрема, Німеччина, не поспішають іти на поступки. Берлін продовжує відстоювати методику заощаджень та рішуче відкидає ідею солідарності в розподілі боргів ослаблених країн єврозони на всі 17 держав-членів валютного простору.
Керівники держав ЄС також обговорюють вже відомий рецепт оздоровлення економіки та банківської сфери. Зокрема, вони намагаються домовитися, як збільшити бюджет Європейського інвестиційного банку та як виділити додаткову частину європейських фондів на економічне зростання. Ці дві ідеї, вочевидь, на саміті отримають загальну підтримку. Натомість, навколо пропозиції впровадити податок на фінансові трансакції, напевне, згуртується тільки частина держав, бо не кожному до душі така перспектива.
Втім, всі європейські лідери без винятку переконані в одному: побороти кризу тільки фінансовими методами, тобто, рятуючи держави від банкрутства та проводячи політику суворої бюджетної дисципліни, – неможливо. Потрібна глибинна перебудова всієї європейської системи, тож важливість нинішньої зустрічі полягає вже у тім, що Євросоюз, вочевидь, визначиться із напрямками, якими йому слід рухатися.
