Київ – Створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом може не відбутися до зміни української влади, припускають експерти. Євросоюз бачить економічний сенсу у зближенні з Україною, але поки що не піде на підписання й ратифікацію Угоди про асоціацію, яка і передбачає зону вільної торгівлі. На думку фахівців, ЄС має переконатися у тому, що українська влада здатна сприймати не лише економічну складову співпраці, а й стандарти демократії та функціонування інститутів влади.
Завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію стало найбільшим досягненням року у відносинах України з Європою, відзначила науковий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. За її словами, фахівці інституту, виходячи з особливостей української та європейської економік, розрахували, який зиск матиме Україна від приєднання до зони вільної з ЄС.
«Зростання реальної зарплати становитиме додатково близько 5 %. Населення отримає доступ до більшого асортименту товарів. Бізнес виграє від безмитного доступу на найбільший регіональний ринок, плюс виграє від доступу на ринки третіх країн. Бізнес виграє від покращенні внутрішнього регуляторного клімату і, відповідно, від збільшення інвестиційної привабливості країни. Уряд отримає додаткові доходи у бюджет за рахунок розвитку економічної активності в країні», – переконує Мовчан.
Крім того, входження до європейської зони вільної торгівлі стимулюватиме українську владу до прискорення реформ, вважає вона.
Гончар: Те, що зроблено на шляху енергетичної інтеграції, – імітація процесу
Утім, вступ України до Європейського енергетичного співтовариства ще у 2009 році не призвів до обіцяної реорганізації НАК «Нафтогаз» і не прискорив модернізацію української газотранспортної системи, відзначив директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар. На його думку, у 2012 році влада має або виконати зобов’язання перед Європою, або засвідчити свій вибір і створити газотранспортний консорціум з Росією.
«Сказати, що нічого не робиться, не можна. Але те, що зроблено, виглядає, швидше, як імітація процесу, ніж процес, який має на меті досягнення конкретних кінцевих цілей, з тим, щоб створити дійсно більш відповідне європейським стандартам конкурентне середовище в Україну. Зволікання з імплементацією європейських правил гри чи їхнє неадекватне впровадження через кілька років, орієнтовно це 2015 рік, призведе до самоізоляції України від європейського енергетичного ринку», – наголосив Гончар.У 2015 має завершитися інфраструктурна інтеграція енергетичного ринку Євросоюзу.
Угода про асоціацію почне працювати не менше ніж за 2 роки – Сушко
Утім, коливання української влади між фактичним вступом до Європейського енергетичного співтовариства та створенням консорціуму з російським «Газпромом» цілком вкладається у логіку невизначеності щодо євроінтеграції як такої, зауважив у коментарі для Радіо Свобода директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Попри те, що парафування Угоди про асоціацію має відбутися у найближчі тижні, подальший процес може зупинитися на роки, зазначив експерт.
«За найбільш оптимістичним сценарієм можна очікувати підписання цієї угоди наприкінці наступного року – після виборів в Україні, якщо ці вибори будуть визнані відповідними міжнародним стандартам. Після цього може бути запущений процес ратифікації, який може зайняти 1-2 роки. Але у випадку, якщо угода «зависне» на більш тривалий термін, якщо не буде прогресу демократії, а буде подальше згортання демократичних процесів в Україні, тоді угода може «зависнути» аж до зміни влади в Україні», – припустив Сушко.
Олександр Сушко також зазначив, що Європейській інтеграції України заважає, зокрема, нерозуміння найвищим керівництвом держави того, що Європа не піде на економічне зближення, оминувши стадію політичного зближення, тобто сприйняття Україною стандартів функціонування інститутів влади та їхньої взаємодії з суспільством.
Завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію стало найбільшим досягненням року у відносинах України з Європою, відзначила науковий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. За її словами, фахівці інституту, виходячи з особливостей української та європейської економік, розрахували, який зиск матиме Україна від приєднання до зони вільної з ЄС.
«Зростання реальної зарплати становитиме додатково близько 5 %. Населення отримає доступ до більшого асортименту товарів. Бізнес виграє від безмитного доступу на найбільший регіональний ринок, плюс виграє від доступу на ринки третіх країн. Бізнес виграє від покращенні внутрішнього регуляторного клімату і, відповідно, від збільшення інвестиційної привабливості країни. Уряд отримає додаткові доходи у бюджет за рахунок розвитку економічної активності в країні», – переконує Мовчан.
Крім того, входження до європейської зони вільної торгівлі стимулюватиме українську владу до прискорення реформ, вважає вона.
Гончар: Те, що зроблено на шляху енергетичної інтеграції, – імітація процесу
Утім, вступ України до Європейського енергетичного співтовариства ще у 2009 році не призвів до обіцяної реорганізації НАК «Нафтогаз» і не прискорив модернізацію української газотранспортної системи, відзначив директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар. На його думку, у 2012 році влада має або виконати зобов’язання перед Європою, або засвідчити свій вибір і створити газотранспортний консорціум з Росією.
«Сказати, що нічого не робиться, не можна. Але те, що зроблено, виглядає, швидше, як імітація процесу, ніж процес, який має на меті досягнення конкретних кінцевих цілей, з тим, щоб створити дійсно більш відповідне європейським стандартам конкурентне середовище в Україну. Зволікання з імплементацією європейських правил гри чи їхнє неадекватне впровадження через кілька років, орієнтовно це 2015 рік, призведе до самоізоляції України від європейського енергетичного ринку», – наголосив Гончар.У 2015 має завершитися інфраструктурна інтеграція енергетичного ринку Євросоюзу.
Угода про асоціацію почне працювати не менше ніж за 2 роки – Сушко
Утім, коливання української влади між фактичним вступом до Європейського енергетичного співтовариства та створенням консорціуму з російським «Газпромом» цілком вкладається у логіку невизначеності щодо євроінтеграції як такої, зауважив у коментарі для Радіо Свобода директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Попри те, що парафування Угоди про асоціацію має відбутися у найближчі тижні, подальший процес може зупинитися на роки, зазначив експерт.
«За найбільш оптимістичним сценарієм можна очікувати підписання цієї угоди наприкінці наступного року – після виборів в Україні, якщо ці вибори будуть визнані відповідними міжнародним стандартам. Після цього може бути запущений процес ратифікації, який може зайняти 1-2 роки. Але у випадку, якщо угода «зависне» на більш тривалий термін, якщо не буде прогресу демократії, а буде подальше згортання демократичних процесів в Україні, тоді угода може «зависнути» аж до зміни влади в Україні», – припустив Сушко.
Олександр Сушко також зазначив, що Європейській інтеграції України заважає, зокрема, нерозуміння найвищим керівництвом держави того, що Європа не піде на економічне зближення, оминувши стадію політичного зближення, тобто сприйняття Україною стандартів функціонування інститутів влади та їхньої взаємодії з суспільством.
