Україна та співдружність європейських держав наразі узгоджують останні пункти майбутньої поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. У понеділок європейські міністри закордонних справ зібралися, щоб проаналізувати, на якому етапі перебувають ці переговори між Києвом та Брюсселем.
Єврокомісар з питань торгівлі Карел де Гюхт, який у цьому процесі представляє інтереси об’єднаної Європи, каже, що впевнений, що підписати угоду про зону вільної торгівлі зможуть під час саміту Україна – ЄС, який відбудеться на початку грудня.
«Ми просуватимемо переговори, маючи на меті їх завершити на грудневому саміті, і я впевнений, що це можливо, – каже він. – Але, якщо угода й буде підписана, то, згідно із процедурою, її мають ще перекласти на 24 мови, далі деякий час займе її ухвалення у Раді ЄС та ратифікація у Європарламенті».
Європейський комісар також зауважив, що угоди про асоціацію та про зону вільної торгівлі «йдуть у парі, тому повинні бути підписані одночасно». Характерно, що понеділкове засідання Ради ЄС у форматі з питань зовнішньої торгівлі засвідчило, що деякі важливі питання створення зони вільної торгівлі України та співдружності ще залишаються невирішені. Ідеться, зокрема, про норми діяльності автомобільного ринку, права у сфері експорту, транспортну галузь, сільське господарство та питання компенсації на випадок перебоїв із постачанням енергоносіїв.
«Прориви у переговорах вже сталися» – єврокомісар
Однак з огляду на запланований на 17 жовтня приїзд Карела де Гюхта до України та наступний візит Президента Януковича до Брюсселя, що має відбутися 20 жовтня, у переговорах щодо зони вільної торгівлі очікується значний прогрес. Але сам єврокомісар зауважує, що проривів чекати не слід, бо вони вже сталися.
«Ми вже маємо прорив у цих переговорах, тому немає причин сумніватися, що остаточна згода буде висловлена до наступного саміту, – наголосив де Гюхт. – Якщо, звичайно, не трапиться чогось драматичного. Загалом, якщо я кажу, що дивлюсь на це оптимістично, то саме тому, що прорив уже трапився. Інакше я б не був таким оптимістом».
Поступова інтеграція української економіки до єдиного європейського ринку, на думку експерта з брюссельського Центру європейської політики Аманди Поль, дасть їй суттєвий поштовх, бо на ринок України одразу надходитимуть значні капітали й іноземні інвестиції. Зона торговельних відносин без кордонів із Євросоюзом – це також був перший етап євроінтеграції нових членів цього блоку із Центральної та Східної Європи.
Тому, на думку експерта, слід очікувати, що встановлення зони вільної торгівлі з Україною також означатиме полегшення її інтеграції до ЄС та й загалом до світової економіки.
Інвестиції до арабських країн, Росія і СОТ
Засідання Ради європейських міністрів закордонних справ ще було присвячене планам торговельних відносин ЄС із країнами арабського світу. У Брюсселі також підбили підсумок щодо ситуації довкола вступу Російської Федерації до Світової організації торгівлі.
Москва наразі шукає політичну підтримку на Заході, зокрема, серед країн-членів ЄС, щоб спробувати приєднатися до цієї організації на наступній конференції у Женеві, що має відбутися 15–17 грудня.
Тим часом Грузія, яка є членом СОТ, послідовно блокує наміри росіян увійти до цього об’єднання через питання, пов’язані з торговельними стосунками Росії з грузинськими сепаратистськими регіонами Абхазією і Південною Осетією. З іншого боку, цей процес гальмують і самі росіяни, які не йдуть на поступки в гармонізації своїх правил із нормами СОТ. Зокрема, це стосується обмежень роботи іноземних автовиробників на території Росії.
Єврокомісар з питань торгівлі Карел де Гюхт, який у цьому процесі представляє інтереси об’єднаної Європи, каже, що впевнений, що підписати угоду про зону вільної торгівлі зможуть під час саміту Україна – ЄС, який відбудеться на початку грудня.
«Ми просуватимемо переговори, маючи на меті їх завершити на грудневому саміті, і я впевнений, що це можливо, – каже він. – Але, якщо угода й буде підписана, то, згідно із процедурою, її мають ще перекласти на 24 мови, далі деякий час займе її ухвалення у Раді ЄС та ратифікація у Європарламенті».
Європейський комісар також зауважив, що угоди про асоціацію та про зону вільної торгівлі «йдуть у парі, тому повинні бути підписані одночасно». Характерно, що понеділкове засідання Ради ЄС у форматі з питань зовнішньої торгівлі засвідчило, що деякі важливі питання створення зони вільної торгівлі України та співдружності ще залишаються невирішені. Ідеться, зокрема, про норми діяльності автомобільного ринку, права у сфері експорту, транспортну галузь, сільське господарство та питання компенсації на випадок перебоїв із постачанням енергоносіїв.
«Прориви у переговорах вже сталися» – єврокомісар
Однак з огляду на запланований на 17 жовтня приїзд Карела де Гюхта до України та наступний візит Президента Януковича до Брюсселя, що має відбутися 20 жовтня, у переговорах щодо зони вільної торгівлі очікується значний прогрес. Але сам єврокомісар зауважує, що проривів чекати не слід, бо вони вже сталися.
«Ми вже маємо прорив у цих переговорах, тому немає причин сумніватися, що остаточна згода буде висловлена до наступного саміту, – наголосив де Гюхт. – Якщо, звичайно, не трапиться чогось драматичного. Загалом, якщо я кажу, що дивлюсь на це оптимістично, то саме тому, що прорив уже трапився. Інакше я б не був таким оптимістом».
Поступова інтеграція української економіки до єдиного європейського ринку, на думку експерта з брюссельського Центру європейської політики Аманди Поль, дасть їй суттєвий поштовх, бо на ринок України одразу надходитимуть значні капітали й іноземні інвестиції. Зона торговельних відносин без кордонів із Євросоюзом – це також був перший етап євроінтеграції нових членів цього блоку із Центральної та Східної Європи.
Тому, на думку експерта, слід очікувати, що встановлення зони вільної торгівлі з Україною також означатиме полегшення її інтеграції до ЄС та й загалом до світової економіки.
Інвестиції до арабських країн, Росія і СОТ
Засідання Ради європейських міністрів закордонних справ ще було присвячене планам торговельних відносин ЄС із країнами арабського світу. У Брюсселі також підбили підсумок щодо ситуації довкола вступу Російської Федерації до Світової організації торгівлі.
Москва наразі шукає політичну підтримку на Заході, зокрема, серед країн-членів ЄС, щоб спробувати приєднатися до цієї організації на наступній конференції у Женеві, що має відбутися 15–17 грудня.
Тим часом Грузія, яка є членом СОТ, послідовно блокує наміри росіян увійти до цього об’єднання через питання, пов’язані з торговельними стосунками Росії з грузинськими сепаратистськими регіонами Абхазією і Південною Осетією. З іншого боку, цей процес гальмують і самі росіяни, які не йдуть на поступки в гармонізації своїх правил із нормами СОТ. Зокрема, це стосується обмежень роботи іноземних автовиробників на території Росії.
