Україна, держава, що народилася на руїнах Радянського Союзу, за 20 років пережила чималу трансформацію, але у який бік? Чи можна називати «демократичною» її теперішню політичну систему? Та чи підпишуть угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом із огляду на політично мотивовані судові позови проти представників опозиції? Один із учасників конференції, єврокомісар із питань політики сусідства та розширення Штефан Філе, висвітлюючи думки з цього приводу, більшу частину виступу присвятив застереженням українській владі, адже, як він вважає, Україна нині робить собі «погану рекламу».
«Щоб змінити цей негативний імідж України, а це справа невідкладна, я закликаю її лідерів активніше докласти зусиль, щоб забезпечити незалежність судової системи, – сказав представник Єврокомісії. – Вони повинні засвідчити, що поділяють цінності, які передбачає політична асоціація з Європейським Союзом. Вони мають нас переконати в тому, що Україна не ставиться легковажно до демократії, верховенства права, що Україна серйозно сприймає угоду про асоціацію, стосовно якої наразі ведуться переговори з Євросоюзом».
«Слід припинити переслідування, бо настане ізоляція» – Яценюк
Як виглядає, заява комісара лунає, наче умова для української влади, без якої надії на підписання угоди про асоціацію до кінця цього року суттєво зменшуються. Представники ЄС, що брали участь у конференції, також висловлювали надії, що негативні тенденції, які їх непокоять у нинішній Україні, припиняться.
Лідер опозиційного «Фронту змін» Арсеній Яценюк вдався до нищівної критики. Він вважає, що найбільші біди України – це відсутність справжніх лідерів та радянський стиль управління, яким спадково користується нинішня влада. Хоча Яценюк висловив надію, що політичні переслідування опозиції припиняться. «Якщо цього не станеться, – наголосив він, – то в України не буде угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом, настане наступний цикл загострення між Києвом, Брюсселем, Вашингтоном та ( увага!) Москвою, яка чітко захищала демократію через недавній прес-реліз російського МЗС».
«Тоді Україна піде шляхом автократичної держави, а це перший крок до певної міжнародної ізоляції. Це ще й означатиме згортання демократії в Україні», – зазначив лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк.
Але на його різку критику діяльності нинішньої української влади жваво відгукнулися її представники й прихильники: перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, народний депутат від фракції Партії регіонів Леонід Кожара та радник Президента із зовнішньополітичних питань Андрій Фіалко.
«Три кити» відносин України з ЄС
Колишній прем’єр-міністр Бельгії, а нині голова Альянсу лібералів та демократів Європарламенту Ґі Верховстат вважає, що сьогоднішні українсько-європейські відносини базуються «на трьох китах».
«Угода про асоціацію повинна бути укладена. І якщо ми можемо домовитися про її зміст, то не зволікаймо з цим, – закликав Ґі Верховстат. – По-друге, ця угода означатиме для України серйозні зобов’язання: реформи мають поглибитися, а не припинитися. І останнє: міцна демократія, незалежні суди, вільна преса та повага до прав людини мають з’єднати ту Україну, що воскресла у 1991 році, із нинішньою, яка повинна це ще раз довести у 2011-му і в майбутньому».
Нарешті, важливе місце у дискусіях зайняли спроби представників України довести європейським партнерам особливу важливість надання їх державі чіткої обіцянки майбутнього членства в ЄС. Зокрема, і віце-Прем’єр-міністр Андрій Клюєв, і голова Ради Національного банку України Петро Порошенко нагадували, що головний обсяг реформ у таких державах як Чехія, Польща, Словаччина чи країни Балтії був здійснений саме з того моменту, коли їм надали перспективу приєднання до співдружності європейських держав.
«Щоб змінити цей негативний імідж України, а це справа невідкладна, я закликаю її лідерів активніше докласти зусиль, щоб забезпечити незалежність судової системи, – сказав представник Єврокомісії. – Вони повинні засвідчити, що поділяють цінності, які передбачає політична асоціація з Європейським Союзом. Вони мають нас переконати в тому, що Україна не ставиться легковажно до демократії, верховенства права, що Україна серйозно сприймає угоду про асоціацію, стосовно якої наразі ведуться переговори з Євросоюзом».
«Слід припинити переслідування, бо настане ізоляція» – Яценюк
Як виглядає, заява комісара лунає, наче умова для української влади, без якої надії на підписання угоди про асоціацію до кінця цього року суттєво зменшуються. Представники ЄС, що брали участь у конференції, також висловлювали надії, що негативні тенденції, які їх непокоять у нинішній Україні, припиняться.
Лідер опозиційного «Фронту змін» Арсеній Яценюк вдався до нищівної критики. Він вважає, що найбільші біди України – це відсутність справжніх лідерів та радянський стиль управління, яким спадково користується нинішня влада. Хоча Яценюк висловив надію, що політичні переслідування опозиції припиняться. «Якщо цього не станеться, – наголосив він, – то в України не буде угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом, настане наступний цикл загострення між Києвом, Брюсселем, Вашингтоном та ( увага!) Москвою, яка чітко захищала демократію через недавній прес-реліз російського МЗС».
«Тоді Україна піде шляхом автократичної держави, а це перший крок до певної міжнародної ізоляції. Це ще й означатиме згортання демократії в Україні», – зазначив лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк.
Але на його різку критику діяльності нинішньої української влади жваво відгукнулися її представники й прихильники: перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, народний депутат від фракції Партії регіонів Леонід Кожара та радник Президента із зовнішньополітичних питань Андрій Фіалко.
«Три кити» відносин України з ЄС
Колишній прем’єр-міністр Бельгії, а нині голова Альянсу лібералів та демократів Європарламенту Ґі Верховстат вважає, що сьогоднішні українсько-європейські відносини базуються «на трьох китах».
«Угода про асоціацію повинна бути укладена. І якщо ми можемо домовитися про її зміст, то не зволікаймо з цим, – закликав Ґі Верховстат. – По-друге, ця угода означатиме для України серйозні зобов’язання: реформи мають поглибитися, а не припинитися. І останнє: міцна демократія, незалежні суди, вільна преса та повага до прав людини мають з’єднати ту Україну, що воскресла у 1991 році, із нинішньою, яка повинна це ще раз довести у 2011-му і в майбутньому».
Нарешті, важливе місце у дискусіях зайняли спроби представників України довести європейським партнерам особливу важливість надання їх державі чіткої обіцянки майбутнього членства в ЄС. Зокрема, і віце-Прем’єр-міністр Андрій Клюєв, і голова Ради Національного банку України Петро Порошенко нагадували, що головний обсяг реформ у таких державах як Чехія, Польща, Словаччина чи країни Балтії був здійснений саме з того моменту, коли їм надали перспективу приєднання до співдружності європейських держав.
