Відкритий лист українському керівництву станом на вечір середи, 3 серпня, підписали 94 особи, серед яких відомі правозахисники, письменники, журналісти, громадські діячі – Наталя Бєліцер, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Тарас Возняк, Микола Рябчук, Богдана Костюк та інші. Причина такого звернення – драматичність ситуації, що склалася довкола газети «Къырым» – одного з двох нині існуючих видань, що виходили кримськотатарською мовою.
Із січня нинішнього року вона більше не фінансується, а в травні призупинила свій вихід. Експерт Інституту Пилипа Орлика Наталія Бєліцер, яка є одним із укладачів та ініціаторів цього листа, каже, що кримські татари є громадянами України і не мають ніякої іншої батьківщини, ніякої іншої держави, яка бала б подбати про повне забезпечення їхніх прав, у тому числі – збереження їхньої етнокультурної ідентичності, їхньої мови, що неможливо без преси рідною мовою.
Оскільки, держава цього явно не зробила, зазначає Наталя Бєліцер, а ситуація погіршилася зі зникненням системи держуправління – Державного комітету національностей і релігії України, ліквідованого торік під час адмінреформи, то саме суспільство має намагатися захистити права кримських татар.
У відкритому листі також сказано, що етнічна преса, тим більше нечисельного народу, «не може жити без дотації, не може функціонувати як бізнес-проект». «Підтримка етнічної преси – світова та європейська практика. Українська держава також у низці законів гарантує підтримку періодичним виданням, які виходять мовами етнічних меншин», – мовиться у відкритому листі українському керівництву.
На ситуацію відреагувала Ганна Герман
Реакції влади на це звернення громадськості поки що немає. Але в середу під час онлайн-конференції в інформагенції «Наш продукт» керівник Головного управління з гуманітарних і громадсько-політичних питань Адміністрації Президента України Ганна Герман, відповідаючи на запитання про долю видань «Кримська світлиця» і «Къырым», сказала, що «дуже б хотіла, щоб в Криму була і українська газета і газета кримськотатарською мовою».
Вона пошкодувала, що ці проблеми досі не вирішені, і пообіцяла звернутися до кримського прем’єра Василя Джарти, щоб той підтримав обидві газети. Однак, після уточнення, що за ці видання відповідає не Рада міністрів АРК, а Міністерство культури України, пообіцяла «жорстко поговорити» з міністром Михайлом Кулиняком, який якраз тепер перебуває у Криму.
Із січня нинішнього року вона більше не фінансується, а в травні призупинила свій вихід. Експерт Інституту Пилипа Орлика Наталія Бєліцер, яка є одним із укладачів та ініціаторів цього листа, каже, що кримські татари є громадянами України і не мають ніякої іншої батьківщини, ніякої іншої держави, яка бала б подбати про повне забезпечення їхніх прав, у тому числі – збереження їхньої етнокультурної ідентичності, їхньої мови, що неможливо без преси рідною мовою.
Оскільки, держава цього явно не зробила, зазначає Наталя Бєліцер, а ситуація погіршилася зі зникненням системи держуправління – Державного комітету національностей і релігії України, ліквідованого торік під час адмінреформи, то саме суспільство має намагатися захистити права кримських татар.
У відкритому листі також сказано, що етнічна преса, тим більше нечисельного народу, «не може жити без дотації, не може функціонувати як бізнес-проект». «Підтримка етнічної преси – світова та європейська практика. Українська держава також у низці законів гарантує підтримку періодичним виданням, які виходять мовами етнічних меншин», – мовиться у відкритому листі українському керівництву.
На ситуацію відреагувала Ганна Герман
Реакції влади на це звернення громадськості поки що немає. Але в середу під час онлайн-конференції в інформагенції «Наш продукт» керівник Головного управління з гуманітарних і громадсько-політичних питань Адміністрації Президента України Ганна Герман, відповідаючи на запитання про долю видань «Кримська світлиця» і «Къырым», сказала, що «дуже б хотіла, щоб в Криму була і українська газета і газета кримськотатарською мовою».
Вона пошкодувала, що ці проблеми досі не вирішені, і пообіцяла звернутися до кримського прем’єра Василя Джарти, щоб той підтримав обидві газети. Однак, після уточнення, що за ці видання відповідає не Рада міністрів АРК, а Міністерство культури України, пообіцяла «жорстко поговорити» з міністром Михайлом Кулиняком, який якраз тепер перебуває у Криму.
