«Партнерство Новий громадянин» провело кампанію щодо впровадження і популяризації Закону «Про доступ до публічної інформації». Її результати дали підстави говорити про «порушення, свавільне трактування і відверте ігнорування» можновладцями його положень.
Відсутність традиції серед чиновників звітуватися перед суспільством і відповідати за свої дії – основна причина неефективності нещодавно ухваленого закону. На цьому наголошує координатор «Партнерства» Світлана Заліщук.
«Ці люди повинні заробляти чесно. Те, що вони декларують, має бути реальною ситуацією, і вони, як народні обранці, як ті люди, які йшли у Верховну Раду і брали на себе зобов’язання бути депутатами, бути відкритими перед народом, зобов’язані публікувати і декларувати такі доходи», – наголошує Заліщук.
За сімома печатями
Законові заважає діяти на повну силу «надто слабка політична культура як серед чиновників, так і серед самого суспільства», говорить юрист Інституту масової інформації Роман Головенко. На його думку, «немає стимулу застосовувати цей закон повною мірою і хоча би ознайомитися з ним для того, щоб громадяни могли ефективно використовувати доступ до публічної інформації».
Наявність персональних даних, за словами журналіста інтернет-видання «Українська правда» Мустафи Найєма, – найпоширеніша відмовка, яка допомагає чиновникам уникати підзвітності перед суспільством.
«Ми повинні привчити конкретних осіб відповідати на конкретні запити. Необхідно, щоб ми діяли згідно з законом: і ми як журналісти, і вони як депутати, як Верховна Рада», – наголошує Найєм.
Розв’язати язика
У найближчих планах «Партнерства Новий громадянин» – подання запитів щодо доходів голів облдержадміністрацій, їхніх заступників, а також мерів усіх обласних центрів. До того ж представники організації вважають за необхідне проводити журналістські розслідування щодо відповідності отриманих даних реальним статкам чиновників.
«Ми з вами, громадяни, несемо перед владою низку зобов’язань (в тому числі платимо зарплати нашим народним обранцям). Так само і громадяни-журналісти мають право вимагати, щоб і влада виконувала свої зобов’язання перед суспільством», – зауважує Світлана Заліщук.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» набув чинності 9 травня 2011 року. Проте багато даних і надалі відкривати не поспішають.
Відсутність традиції серед чиновників звітуватися перед суспільством і відповідати за свої дії – основна причина неефективності нещодавно ухваленого закону. На цьому наголошує координатор «Партнерства» Світлана Заліщук.
«Ці люди повинні заробляти чесно. Те, що вони декларують, має бути реальною ситуацією, і вони, як народні обранці, як ті люди, які йшли у Верховну Раду і брали на себе зобов’язання бути депутатами, бути відкритими перед народом, зобов’язані публікувати і декларувати такі доходи», – наголошує Заліщук.
За сімома печатями
Законові заважає діяти на повну силу «надто слабка політична культура як серед чиновників, так і серед самого суспільства», говорить юрист Інституту масової інформації Роман Головенко. На його думку, «немає стимулу застосовувати цей закон повною мірою і хоча би ознайомитися з ним для того, щоб громадяни могли ефективно використовувати доступ до публічної інформації».
Наявність персональних даних, за словами журналіста інтернет-видання «Українська правда» Мустафи Найєма, – найпоширеніша відмовка, яка допомагає чиновникам уникати підзвітності перед суспільством.
«Ми повинні привчити конкретних осіб відповідати на конкретні запити. Необхідно, щоб ми діяли згідно з законом: і ми як журналісти, і вони як депутати, як Верховна Рада», – наголошує Найєм.
Розв’язати язика
У найближчих планах «Партнерства Новий громадянин» – подання запитів щодо доходів голів облдержадміністрацій, їхніх заступників, а також мерів усіх обласних центрів. До того ж представники організації вважають за необхідне проводити журналістські розслідування щодо відповідності отриманих даних реальним статкам чиновників.
«Ми з вами, громадяни, несемо перед владою низку зобов’язань (в тому числі платимо зарплати нашим народним обранцям). Так само і громадяни-журналісти мають право вимагати, щоб і влада виконувала свої зобов’язання перед суспільством», – зауважує Світлана Заліщук.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» набув чинності 9 травня 2011 року. Проте багато даних і надалі відкривати не поспішають.
