23 галузеві об’єднання України, з-поміж яких – банки, страхові компанії, системи телекомунікацій, направили звернення до всіх гілок влади з вимогою призупинити дію закону «Про захист персональних даних», який діє з початку року. Зокрема, вони просять тимчасово скасувати кримінальну відповідальність за використання інформації про особу до усунення суперечностей у законодавстві.
Базою персональних даних можна вважати навіть стос візитівок
У чинній редакції галузевий закон не містить чіткого визначення персональних даних, а відтак будь-яка база клієнтів, список телефонів бізнес-партнерів чи просто стос візитівок підпадають під категорію бази персональних даних та потребують реєстрації, говорить віце-президент Української спілки промисловців та підприємців Валерій Пекар. За його словами, це дає контролюючим органам необмежені можливості перевіряти більшість документів підприємств та громадських організацій під приводом захисту інформації про громадян.
«Журналісти винайшли термін «хабароємність». Так ось, хабароємний потенціал цього закону – зашкалює. Причини – невиправдана всеохопність закону, надзвичайно великі повноваження контролюючого органу та неможливість його виконання без підзаконних актів, яких немає навіть у проектах», – відзначає представник бізнесу.
Юрисконсульт Дмитро Йовдій називає конкретні хиби цього закону.
«Є норма про те, що персональні дані з науковою, історичною метою мають оброблятися у знеособленому вигляді. Отже, в історичних книгах не можуть згадуватися імена та дати народження відомих діячів? Інша норма дає право людині вимагати видалення своїх персональних даних в обробника. Це суперечить цивільному законодавству, – доводить юрисконсульт. – Уявіть, банк видав кредит, а позичальник намагається не платити та уникнути відповідальності. Найпростіше – на підставі закону вимагати в банку видалити персональні дані про себе!».
Недоліки закону – через поспіх у виконанні міжнародних зобов’язань?
Закон про захист персональних даних суперечить міжнародним стандартам, вважає медіа-юрист Харківської правозахисної групи Оксана Нестеренко.
«В усьому світі під особливим захистом перебувають найвразливіші дані про особу: це майновий стан, релігійна приналежність, політичні погляди, біометричні дані, ідентифікаційний код. Ухвалений закон не здатний захистити найвразливіші дані про особу, при цьому він запроваджує державний контроль за обігом такої інформації, як ім’я, телефон, дата народження, які мали б бути загальнодоступними», – каже Нестеренко.
Ці та інші недоліки нового законодавства про інформацію викликані поспіхом у його підготовці та намаганням формально виконати міжнародні зобов’язання України, констатує голова правління Інтернет-асоціації України Тетяна Попова, яка брала участь в доопрацюванні закону про захист персональних даних перед другим читанням. Натомість, в уряді та у парламентській більшості це відкидають.
Бізнесу треба вчитися поводитися з даними про особу – депутат
Закон про захист персональних даних дасть змогу захистити права простих громадян, пояснює один із розробників цього документу народний депутат від Партії регіонів, член парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко.
«Мета закону – захистити простого громадянина, його родинне життя від зазіхань аферистів, а не полегшити життя якимось корпораціям. Тому що в нас телефонні бази якогось соціального шару гуляють по руках, на ринку можна купити перелік громадян, які володіють транспортними засобами... Хлопці, навчайтеся поводитися з персональними даними правильно!», – сказала Бондаренко.
Вона погоджується з тим, що ступінь захисту різної за важливістю інформації про особу має відрізнятися, і закликає представників громадськості та бізнесу вносити до Верховної Ради конкретні пропозиції щодо законодавства про обіг персональних даних в Україні.
Базою персональних даних можна вважати навіть стос візитівок
У чинній редакції галузевий закон не містить чіткого визначення персональних даних, а відтак будь-яка база клієнтів, список телефонів бізнес-партнерів чи просто стос візитівок підпадають під категорію бази персональних даних та потребують реєстрації, говорить віце-президент Української спілки промисловців та підприємців Валерій Пекар. За його словами, це дає контролюючим органам необмежені можливості перевіряти більшість документів підприємств та громадських організацій під приводом захисту інформації про громадян.
«Журналісти винайшли термін «хабароємність». Так ось, хабароємний потенціал цього закону – зашкалює. Причини – невиправдана всеохопність закону, надзвичайно великі повноваження контролюючого органу та неможливість його виконання без підзаконних актів, яких немає навіть у проектах», – відзначає представник бізнесу.
Юрисконсульт Дмитро Йовдій називає конкретні хиби цього закону.
«Є норма про те, що персональні дані з науковою, історичною метою мають оброблятися у знеособленому вигляді. Отже, в історичних книгах не можуть згадуватися імена та дати народження відомих діячів? Інша норма дає право людині вимагати видалення своїх персональних даних в обробника. Це суперечить цивільному законодавству, – доводить юрисконсульт. – Уявіть, банк видав кредит, а позичальник намагається не платити та уникнути відповідальності. Найпростіше – на підставі закону вимагати в банку видалити персональні дані про себе!».
Недоліки закону – через поспіх у виконанні міжнародних зобов’язань?
Закон про захист персональних даних суперечить міжнародним стандартам, вважає медіа-юрист Харківської правозахисної групи Оксана Нестеренко.
«В усьому світі під особливим захистом перебувають найвразливіші дані про особу: це майновий стан, релігійна приналежність, політичні погляди, біометричні дані, ідентифікаційний код. Ухвалений закон не здатний захистити найвразливіші дані про особу, при цьому він запроваджує державний контроль за обігом такої інформації, як ім’я, телефон, дата народження, які мали б бути загальнодоступними», – каже Нестеренко.
Ці та інші недоліки нового законодавства про інформацію викликані поспіхом у його підготовці та намаганням формально виконати міжнародні зобов’язання України, констатує голова правління Інтернет-асоціації України Тетяна Попова, яка брала участь в доопрацюванні закону про захист персональних даних перед другим читанням. Натомість, в уряді та у парламентській більшості це відкидають.
Бізнесу треба вчитися поводитися з даними про особу – депутат
Закон про захист персональних даних дасть змогу захистити права простих громадян, пояснює один із розробників цього документу народний депутат від Партії регіонів, член парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко.
«Мета закону – захистити простого громадянина, його родинне життя від зазіхань аферистів, а не полегшити життя якимось корпораціям. Тому що в нас телефонні бази якогось соціального шару гуляють по руках, на ринку можна купити перелік громадян, які володіють транспортними засобами... Хлопці, навчайтеся поводитися з персональними даними правильно!», – сказала Бондаренко.
Вона погоджується з тим, що ступінь захисту різної за важливістю інформації про особу має відрізнятися, і закликає представників громадськості та бізнесу вносити до Верховної Ради конкретні пропозиції щодо законодавства про обіг персональних даних в Україні.
