Київ – В Україні набув чинності Закон «Про доступ до публічної інформації», який має на меті, зокрема, забезпечити українцям вільний доступ до тієї інформації, якою володіють чиновники та органи державної влади в цілому. Напередодні у парламентському комітеті з питань свободи слова заявили, що підготовку до набуття чинності закону фактично зірвано. Мовляв, суб’єкти влади досі не розробили підзаконних актів, які випливають із цього закону, а також не у всіх органах влади визначено відповідальних за виконання.
Активісти громадської кампанії «Новий громадянин» мають намір перевірити в дії закон про доступ до публічної інформації вже 10 травня.
Цього дня вони надішлють запити до органів місцевого самоврядування у 457 містах України, щоб дізнатися, на що йдуть гроші, які українці щомісяця витрачають на догляд за своїми будинками, коли сплачують за житлово-комунальні послуги.
«У нас є чітке розуміння, що закон може не почати діяти, якщо і надалі громадськість не буде активно працювати в двох напрямках: по-перше, це зусилля, витрачені на впровадження закону, по-друге, це моніторинг за виконанням з боку державних органів», – додала координатор програм кампанії Світлана Заліщук.
Шевченко каже, що органи влади не готові
У січні Закон України «Про доступ до публічної інформації» підтримали 408 народних депутатів. Водночас у Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова та інформації напередодні заявили, що підготовка до набуття чинності закону фактично зірвана.
«За нашою інформацією, лише невелика частина органів влади змінила внутрішні інструкції, готуючись до 9 травня. Окрім того, не в усіх органах влади визначені відповідальні за доступ», – зазначив голова комітету, народний депутат від БЮТ Андрій Шевченко.
Він також спрогнозував саботаж із боку чиновників виконання цього закону. Водночас він повідомив, що необхідно внести зміни до більш як 50 законодавчих актів, щоб привести їх у відповідність до закону про доступ до публічної інформації.
Раніше Радіо Свобода також повідомляло про те, що парламентський комітет із питань свободи слова отримав від Голови Верховної Ради так звані пропозиції щодо змін до ухваленого закону про доступ до публічної інформації. За словами правозахисників, запропоновані зміни фактично знівелювали б усі прогресивні норми закону – починаючи від скороченого терміну обробки інформаційного запиту до вільного доступу до даних про розпорядження державними органами бюджетними коштами.
Але Андрій Шевченко прогнозує, що зміни до закону найближчим часом не вноситимуть.
Янукович зробив відповідальними керівників
Водночас Президент Віктор Янукович підписав два укази на виконання закону про доступ до публічної інформації, якими, зокрема, визначив персональну відповідальність керівників органів влади за порушення закону.
«Президент зобов’язує владу звітувати перед громадянами і визначає персональну відповідальність керівників за створення працюючих механізмів, які б унеможливили будь-які порушення прав громадян щодо доступу до публічної інформації», – наголосила радник Президента, представник Президента у Конституційному Суді Олена Лукаш.
Згідно з Законом «Про доступ до публічної інформації», оголошується відкритою вся інформація, якою володіють суб’єкти владних повноважень, а також дані про бюджетні видатки, за винятком кількох обмежень. На розгляд інформаційного запиту від громадянина відводиться 5 робочих днів.
Активісти громадської кампанії «Новий громадянин» мають намір перевірити в дії закон про доступ до публічної інформації вже 10 травня.
Цього дня вони надішлють запити до органів місцевого самоврядування у 457 містах України, щоб дізнатися, на що йдуть гроші, які українці щомісяця витрачають на догляд за своїми будинками, коли сплачують за житлово-комунальні послуги.
«У нас є чітке розуміння, що закон може не почати діяти, якщо і надалі громадськість не буде активно працювати в двох напрямках: по-перше, це зусилля, витрачені на впровадження закону, по-друге, це моніторинг за виконанням з боку державних органів», – додала координатор програм кампанії Світлана Заліщук.
Шевченко каже, що органи влади не готові
У січні Закон України «Про доступ до публічної інформації» підтримали 408 народних депутатів. Водночас у Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова та інформації напередодні заявили, що підготовка до набуття чинності закону фактично зірвана.
«За нашою інформацією, лише невелика частина органів влади змінила внутрішні інструкції, готуючись до 9 травня. Окрім того, не в усіх органах влади визначені відповідальні за доступ», – зазначив голова комітету, народний депутат від БЮТ Андрій Шевченко.
Він також спрогнозував саботаж із боку чиновників виконання цього закону. Водночас він повідомив, що необхідно внести зміни до більш як 50 законодавчих актів, щоб привести їх у відповідність до закону про доступ до публічної інформації.
Раніше Радіо Свобода також повідомляло про те, що парламентський комітет із питань свободи слова отримав від Голови Верховної Ради так звані пропозиції щодо змін до ухваленого закону про доступ до публічної інформації. За словами правозахисників, запропоновані зміни фактично знівелювали б усі прогресивні норми закону – починаючи від скороченого терміну обробки інформаційного запиту до вільного доступу до даних про розпорядження державними органами бюджетними коштами.
Але Андрій Шевченко прогнозує, що зміни до закону найближчим часом не вноситимуть.
Янукович зробив відповідальними керівників
Водночас Президент Віктор Янукович підписав два укази на виконання закону про доступ до публічної інформації, якими, зокрема, визначив персональну відповідальність керівників органів влади за порушення закону.
«Президент зобов’язує владу звітувати перед громадянами і визначає персональну відповідальність керівників за створення працюючих механізмів, які б унеможливили будь-які порушення прав громадян щодо доступу до публічної інформації», – наголосила радник Президента, представник Президента у Конституційному Суді Олена Лукаш.
Згідно з Законом «Про доступ до публічної інформації», оголошується відкритою вся інформація, якою володіють суб’єкти владних повноважень, а також дані про бюджетні видатки, за винятком кількох обмежень. На розгляд інформаційного запиту від громадянина відводиться 5 робочих днів.
