Ратко Младич переховувався в сільській хаті під іменем Милорад Комадич. У нього оголена голова, він був одягнутий як бідна сільська людина. Власником хати є його родич на прізвище Младич. Поки що не відомо, коли генерал прибув до цього села, заселеного переважно сербськими переселенцями з Боснії.
Відставного генерала розшукували від 1996 року. Три роки тому нинішня влада сформувала окрему службу для розшукування Младича, а також другого з останніх розшукуваних Гаазьким трибуналом, Ґорана Хаджича, колишнього президента самопроголошеної сербської республіки на території Хорватії.
Генерал Младич від 1992-го до 1996 року очолював сили, які скоїли численні злочини на території Боснії і Герцеговини. Прокуратура Міжнародного кримітального трибуналу в справах колишньої Югославії в Гаазі стверджує, що він влаштував знищення близько 8 тисяч чоловіків і хлопців, босняків за національністю, в містечку Сребрениці, що в Східній Боснії. Його армія три роки тримала в облозі й безжалісно обстрілювала Сараєво.
Після звільнення з посади Младич отримав сербську військову пенсію й вільно перебував у Сербії. Спершу його можна було зустріти у столичних ресторанах та на футбольних матчах.
Від 2006 року його не бачили. За твердженням сербських журналістів, Младича переховували колишні військові, учасники боснійської війни.
Сербія подолала велику перешкоду на шляху до Євросоюзу
Під час недавнього візиту до Белграда головний прокурор Гаазького трибуналу Серж Браммерц сказав, що Сербія має ще 18 днів для того, щоб поправити негативну оцінку, яку було надано їй у звіті про співробітництво Белграда з трибуналом. Рада безпеки має обговорити цей звіт у перший тиждень червня. Немає сумніву, що тепер оцінка буде позитивною.
Саме арештом і видачею Младича Брюссель уже кілька років обумовлював процес вступу Сербії до Євросоюзу. Отож, навіть якщо нинішня подія випадково збіглася з візитом Катрін Аштон, верховного представника Євросоюзу із закордонних справ, Белград серйозно брав до уваги попередження брюссельських урядовців і нарешті довів, що бажає завершити співробітництво з Трибуналом.
Президент Сербії Борис Тадич у зв’язку з цим сказав: «Нині ми закрили один розділ новітньої історії, й це є одним кроком до примирення в регіоні. Упевнений, що всі країні регіону відповідальні і що й вони закриють свої розділи. Необхідно розслідувати всі злочини, всі воєнні злочинці повинні постати перед правосуддям».
Разом із Тадичем белградські урядовці, а так само й більшість сербських громадян сподіваються, що перед Сербією до кінця цього року відкриються європейські двері, тобто вона стане кандидатом на вступ до Євросоюзу.
Відставного генерала розшукували від 1996 року. Три роки тому нинішня влада сформувала окрему службу для розшукування Младича, а також другого з останніх розшукуваних Гаазьким трибуналом, Ґорана Хаджича, колишнього президента самопроголошеної сербської республіки на території Хорватії.
Генерал Младич від 1992-го до 1996 року очолював сили, які скоїли численні злочини на території Боснії і Герцеговини. Прокуратура Міжнародного кримітального трибуналу в справах колишньої Югославії в Гаазі стверджує, що він влаштував знищення близько 8 тисяч чоловіків і хлопців, босняків за національністю, в містечку Сребрениці, що в Східній Боснії. Його армія три роки тримала в облозі й безжалісно обстрілювала Сараєво.
Після звільнення з посади Младич отримав сербську військову пенсію й вільно перебував у Сербії. Спершу його можна було зустріти у столичних ресторанах та на футбольних матчах.
Від 2006 року його не бачили. За твердженням сербських журналістів, Младича переховували колишні військові, учасники боснійської війни.
Сербія подолала велику перешкоду на шляху до Євросоюзу
Під час недавнього візиту до Белграда головний прокурор Гаазького трибуналу Серж Браммерц сказав, що Сербія має ще 18 днів для того, щоб поправити негативну оцінку, яку було надано їй у звіті про співробітництво Белграда з трибуналом. Рада безпеки має обговорити цей звіт у перший тиждень червня. Немає сумніву, що тепер оцінка буде позитивною.
Саме арештом і видачею Младича Брюссель уже кілька років обумовлював процес вступу Сербії до Євросоюзу. Отож, навіть якщо нинішня подія випадково збіглася з візитом Катрін Аштон, верховного представника Євросоюзу із закордонних справ, Белград серйозно брав до уваги попередження брюссельських урядовців і нарешті довів, що бажає завершити співробітництво з Трибуналом.
Президент Сербії Борис Тадич у зв’язку з цим сказав: «Нині ми закрили один розділ новітньої історії, й це є одним кроком до примирення в регіоні. Упевнений, що всі країні регіону відповідальні і що й вони закриють свої розділи. Необхідно розслідувати всі злочини, всі воєнні злочинці повинні постати перед правосуддям».
Разом із Тадичем белградські урядовці, а так само й більшість сербських громадян сподіваються, що перед Сербією до кінця цього року відкриються європейські двері, тобто вона стане кандидатом на вступ до Євросоюзу.
