Посилити системи безпеки на діючих енергоблоках атомних станцій, інвестувати в науку та будувати нові енергоблоки за новими стандартами безпеки – такі рекомендації виробили учасники круглого столу «Енергетична безпека Європи в контексті техногенних аварій у Японії», що його провів Інститут Горшеніна.
Один із учасників круглого столу, керівник Фонду розвитку ядерної енергетики Анатолій Шведов висловив переконання, що Україна третину всіх коштів від виробництва енергії має інвестувати в заміну атомних потужностей на реактори нових, безпечніших поколінь.
«Суспільство має замислитися і спрямувати зусилля на створення реакторів нового покоління, – каже він. – Світ користується технологічними процесами, розробленими півстоліття тому. Останнім великим, але фатальним експериментом у цій царині був Чорнобиль. Україна має розписати свою атомну стратегію і долучатися до світового процесу створення реакторів нового покоління».
Реактори майбутнього: в разі аварії відключаються самі
Експерт наводить нечисленні діючі зразки так званих «самоїдних» реакторів, які працюють на збідненому урані або торії. «Реакція у них триває повільно і зупиняється, як тільки вимкнути систему життєзабезпечення. Наші реактори працюють навпаки. Доки будемо використовувати систему типу паротяга, прогресу не буде», – зауважив Анатолій Шведов.
Заступник директора Інституту геофізики НАН України Олександр Кендзера продемонстрував на круглому столі мапу сейсмічної активності України та розломів земної кори. За його словами, Хмельницька і Рівненська АЕС знаходяться в зоні, де можливі землетруси до 4 балів, Запорізька та Південноукраїнська – можуть відчути і шестибальні поштовхи. Утім, сейсмічна активність на території найбільшої у Європі і третьої у світі Запорізької АЕС недостатньо вивчена, констатує Олександр Кендзера.
«Скрізь, крім ЗАЕС, всі розрахунки проведені. Бо вважалося, що посередині літосферної плити великі струси неможливі. Зараз наука свідчить про інше. До того ж, у Японії стихія зруйнувала не реактор, а систему його життєзабезпечення, перевірка якої на сейсмостійкість не вважалася необхідною. Поблизу Запоріжжя немає сейсмостанцій, а отже, сказати про рівень сейсмічних впливів на Запорізькій АЕС не може ніхто. Хоча є відповідні міністерські доручення…» – говорить науковець.
АЕС безпечні, та стануть ще безпечнішими – влада
Безпека українських атомних станцій підтверджена перевірками МАГАТЕ і відповідає всім стандартам Європейського Союзу, заявив у інтерв’ю Радіо Свобода директор Департаменту ядерної енергетики Мінпаливенерго Петро Чернов. Інформацію про те, що перевірка сейсмічної безпеки Запорізької АЕС не проводилася, він відкидає.
«Аналіз безпеки має однаковий порядок для всіх атомних станцій, і я не згоден, що Запорізька – виняток. В Україні вже немає одноконтурних реакторів, як ті, що зазнали аварії в Японії, – зазначає урядовець. – Радикально змінювати технологію на українських АЕС найближчим часом не будуть, однак із урахуванням японських подій будемо проводити стрес-тести та додатковий аналіз безпеки, спільно з ЄС».
Після аварії на японській «Фукусімі-1» українські урядовці декілька разів заявляли про те, що не будуть згортати програми з ядерної енергетики в Україні. Неможливість замінити атомні потужності іншими джерелами в умовах України визнали і більшість учасників круглого столу. Проте заступник секретаря РНБО Сергій Парашин, колишній керівник Чорнобильської АЕС, запевняє, що потенціал використання шахтного, сланцевого газу та енергії сонця в Україні здатен у перспективі, за умови інвестицій, цілком замістити атомні потужності енергетики.
Один із учасників круглого столу, керівник Фонду розвитку ядерної енергетики Анатолій Шведов висловив переконання, що Україна третину всіх коштів від виробництва енергії має інвестувати в заміну атомних потужностей на реактори нових, безпечніших поколінь.
«Суспільство має замислитися і спрямувати зусилля на створення реакторів нового покоління, – каже він. – Світ користується технологічними процесами, розробленими півстоліття тому. Останнім великим, але фатальним експериментом у цій царині був Чорнобиль. Україна має розписати свою атомну стратегію і долучатися до світового процесу створення реакторів нового покоління».
Реактори майбутнього: в разі аварії відключаються самі
Експерт наводить нечисленні діючі зразки так званих «самоїдних» реакторів, які працюють на збідненому урані або торії. «Реакція у них триває повільно і зупиняється, як тільки вимкнути систему життєзабезпечення. Наші реактори працюють навпаки. Доки будемо використовувати систему типу паротяга, прогресу не буде», – зауважив Анатолій Шведов.
Заступник директора Інституту геофізики НАН України Олександр Кендзера продемонстрував на круглому столі мапу сейсмічної активності України та розломів земної кори. За його словами, Хмельницька і Рівненська АЕС знаходяться в зоні, де можливі землетруси до 4 балів, Запорізька та Південноукраїнська – можуть відчути і шестибальні поштовхи. Утім, сейсмічна активність на території найбільшої у Європі і третьої у світі Запорізької АЕС недостатньо вивчена, констатує Олександр Кендзера.
«Скрізь, крім ЗАЕС, всі розрахунки проведені. Бо вважалося, що посередині літосферної плити великі струси неможливі. Зараз наука свідчить про інше. До того ж, у Японії стихія зруйнувала не реактор, а систему його життєзабезпечення, перевірка якої на сейсмостійкість не вважалася необхідною. Поблизу Запоріжжя немає сейсмостанцій, а отже, сказати про рівень сейсмічних впливів на Запорізькій АЕС не може ніхто. Хоча є відповідні міністерські доручення…» – говорить науковець.
АЕС безпечні, та стануть ще безпечнішими – влада
Безпека українських атомних станцій підтверджена перевірками МАГАТЕ і відповідає всім стандартам Європейського Союзу, заявив у інтерв’ю Радіо Свобода директор Департаменту ядерної енергетики Мінпаливенерго Петро Чернов. Інформацію про те, що перевірка сейсмічної безпеки Запорізької АЕС не проводилася, він відкидає.
«Аналіз безпеки має однаковий порядок для всіх атомних станцій, і я не згоден, що Запорізька – виняток. В Україні вже немає одноконтурних реакторів, як ті, що зазнали аварії в Японії, – зазначає урядовець. – Радикально змінювати технологію на українських АЕС найближчим часом не будуть, однак із урахуванням японських подій будемо проводити стрес-тести та додатковий аналіз безпеки, спільно з ЄС».
Після аварії на японській «Фукусімі-1» українські урядовці декілька разів заявляли про те, що не будуть згортати програми з ядерної енергетики в Україні. Неможливість замінити атомні потужності іншими джерелами в умовах України визнали і більшість учасників круглого столу. Проте заступник секретаря РНБО Сергій Парашин, колишній керівник Чорнобильської АЕС, запевняє, що потенціал використання шахтного, сланцевого газу та енергії сонця в Україні здатен у перспективі, за умови інвестицій, цілком замістити атомні потужності енергетики.
