Вона кваліфікувала аварію на японській АЕС «Фукусіма-1» як запроектну і зауважила, що «в принципі японська експлуатуюча організація повинна була мати план дій на випадок позаштатної аварії».
«Я думаю, вони цей план мали, а те, наскільки їм вдалося його реалізувати, ми дізнаємося тоді, коли ситуацію можна буде аналізувати повністю. Поки ж ситуація ще розвивається», – зауважила вона.
На думку голови Держінспекції з ядерного регулювання України, ситуація в Японії має бути врахована всіма країнами, які використовують атомну енергію. Але те, що відбувається на «Фукусіма-1», не є безпрецедентним, враховуючи висновки з аварії 1979 року на АЕС Three Mile Island у США.
«Ці уроки – необхідність мати систему контролю концентрації водню в гермооболонці для запроектних аварій, а також те, що називається рекомбінатори – пасивні допалювачі водню. Ці уроки ми вже інтегрували свого часу, коли розробляли для АЕС України програми підвищення безпеки. На сьогодні ці заходи повністю реалізовані, по-перше, на наймолодших блоках – хмельницький другий, рівненський четвертий, – оскільки до них завжди були підвищені вимоги, бо це наймолодші блоки, і вони мають бути найкращими. З іншого боку, це саме сьогодні реалізоване й на найстаріших блоках – першому і другому рівненських, оскільки до них були посилені вимоги у зв’язку з ухваленням рішення про їхню подальшу експлуатацію. На інших блоках подібні заходи заплановані», – заявила Миколайчук.
Що ж до сейсмічної небезпеки для українських АЕС, то голова Державної інспекції з ядерного регулювання стверджує, що обладнання на них проходить сейсмічну перекваліфікацію відповідно до вимог МАГАТЕ.
«Після того, як в 2007 році був землетрус, який вплинув на безпеку японських енергоблоків на АЕС Касівадзакі-Каріва, на міжнародному рівні в рамках перегляду стандартів МАГАТЕ ухвалили консервативне рішення. При проектуванні враховуються граничні умови для розрахунків, максимальне пікове прискорення ґрунту. Незважаючи на ту сейсмічність, яка є, ухвалили консервативно, що це 0,1 g (g – це прискорення 9,8 метрів на секунду квадратну). Це потягло за собою переоцінку, і ми вимагали від всіх АЕС зробити цю переоцінку і відповідно сейсмічну перекваліфікацію обладнання. Щодо однієї з АЕС у нас є така вимога зробити на 0,15 g – це Південноукраїнська АЕС. Це необхідні умови для подальшої роботи цих станцій. Можливо, для деяких станцій це занадто консервативний показник, але краще перестрахуватися», – сказала Олена Миколайчук.
Рівень безпеки істотно зміцнює повна відкритість атомних електростанцій України для міжнародних організацій
Голова Держінспекції наголошує, що Україна не має в експлуатації реакторів першого покоління , як на «Фукусіма-1»), запущених до 1980 року, і Україна зробила усі належні висновки з аварії на Чорнобильській АЕС.
«Погана сторона – те, що відбулася Чорнобильська аварія. Позитив, який з цього має сьогоднішня ядерна енергетика України, – це те, що провели комплексну оцінку безпеки, реалізовувались і реалізуються всеохопні програми підвищення безпеки. Дуже багато заходів, які реалізовані у нас, не на всіх АЕС, і тим більше старшого покоління в світі реалізовані. Особливо це стосується дизельних генераторів, у нас їх дуже багато. А також ми маємо три канали систем безпеки. Згідно з конвенцією ядерної безпеки, Україна приводить до нових стандартів безпеки всі свої енергоблоки, а ті, для яких це економічно неможливо, закрила», – сказала Миколайчук.
Рівень безпеки істотно зміцнює повна відкритість атомних електростанцій України для міжнародних організацій. «Це рішення було ухвалено ще 4 роки тому, і за цей час провели незалежну всебічну оцінку проектної та експлуатаційної безпеки, регулюючих органів, систем поводження з відходами на усіх українських діючих енергоблоках. Такого проекту МАГЕТЕ не реалізовувало у жодній країні», – наголосила голова Держінспекції.
«Я думаю, вони цей план мали, а те, наскільки їм вдалося його реалізувати, ми дізнаємося тоді, коли ситуацію можна буде аналізувати повністю. Поки ж ситуація ще розвивається», – зауважила вона.
На думку голови Держінспекції з ядерного регулювання України, ситуація в Японії має бути врахована всіма країнами, які використовують атомну енергію. Але те, що відбувається на «Фукусіма-1», не є безпрецедентним, враховуючи висновки з аварії 1979 року на АЕС Three Mile Island у США.
«Ці уроки – необхідність мати систему контролю концентрації водню в гермооболонці для запроектних аварій, а також те, що називається рекомбінатори – пасивні допалювачі водню. Ці уроки ми вже інтегрували свого часу, коли розробляли для АЕС України програми підвищення безпеки. На сьогодні ці заходи повністю реалізовані, по-перше, на наймолодших блоках – хмельницький другий, рівненський четвертий, – оскільки до них завжди були підвищені вимоги, бо це наймолодші блоки, і вони мають бути найкращими. З іншого боку, це саме сьогодні реалізоване й на найстаріших блоках – першому і другому рівненських, оскільки до них були посилені вимоги у зв’язку з ухваленням рішення про їхню подальшу експлуатацію. На інших блоках подібні заходи заплановані», – заявила Миколайчук.
Що ж до сейсмічної небезпеки для українських АЕС, то голова Державної інспекції з ядерного регулювання стверджує, що обладнання на них проходить сейсмічну перекваліфікацію відповідно до вимог МАГАТЕ.
«Після того, як в 2007 році був землетрус, який вплинув на безпеку японських енергоблоків на АЕС Касівадзакі-Каріва, на міжнародному рівні в рамках перегляду стандартів МАГАТЕ ухвалили консервативне рішення. При проектуванні враховуються граничні умови для розрахунків, максимальне пікове прискорення ґрунту. Незважаючи на ту сейсмічність, яка є, ухвалили консервативно, що це 0,1 g (g – це прискорення 9,8 метрів на секунду квадратну). Це потягло за собою переоцінку, і ми вимагали від всіх АЕС зробити цю переоцінку і відповідно сейсмічну перекваліфікацію обладнання. Щодо однієї з АЕС у нас є така вимога зробити на 0,15 g – це Південноукраїнська АЕС. Це необхідні умови для подальшої роботи цих станцій. Можливо, для деяких станцій це занадто консервативний показник, але краще перестрахуватися», – сказала Олена Миколайчук.
Рівень безпеки істотно зміцнює повна відкритість атомних електростанцій України для міжнародних організацій
Голова Держінспекції наголошує, що Україна не має в експлуатації реакторів першого покоління , як на «Фукусіма-1»), запущених до 1980 року, і Україна зробила усі належні висновки з аварії на Чорнобильській АЕС.
«Погана сторона – те, що відбулася Чорнобильська аварія. Позитив, який з цього має сьогоднішня ядерна енергетика України, – це те, що провели комплексну оцінку безпеки, реалізовувались і реалізуються всеохопні програми підвищення безпеки. Дуже багато заходів, які реалізовані у нас, не на всіх АЕС, і тим більше старшого покоління в світі реалізовані. Особливо це стосується дизельних генераторів, у нас їх дуже багато. А також ми маємо три канали систем безпеки. Згідно з конвенцією ядерної безпеки, Україна приводить до нових стандартів безпеки всі свої енергоблоки, а ті, для яких це економічно неможливо, закрила», – сказала Миколайчук.
Рівень безпеки істотно зміцнює повна відкритість атомних електростанцій України для міжнародних організацій. «Це рішення було ухвалено ще 4 роки тому, і за цей час провели незалежну всебічну оцінку проектної та експлуатаційної безпеки, регулюючих органів, систем поводження з відходами на усіх українських діючих енергоблоках. Такого проекту МАГЕТЕ не реалізовувало у жодній країні», – наголосила голова Держінспекції.
