І минулого року, вперше за час незалежності України влада видала документ, який порушує права жінок. Мається на увазі розпорядження уряду, з якого, на думку правозахисників, витікає заборона вступати до ВНЗ міліції дівчатам. Натомість у МВС запевняють: про дискримінацію жінок не йдеться.
Нерівність, закріплена в документах?
Стверджуючи, що українським жінкам перервали доступ до навчання у вищих навчальних закладах структури МВС, правозахисниці говорять про урядове розпорядження від грудня минулого року. У ньому сказано: «Прийняти пропозицію МВС щодо проведення у 2011 році експерименту з організації набору осіб до вищих навчальних закладів МВС та їх подальшого навчання за програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за схемою «курсант — військовослужбовець — курсант».
Висновок про порушення прав жінок правозахисні організації роблять, порівнявши це розпорядження із нормами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». У його 15-тій статті сказано: «На строкову військову службу в мирний час призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років…». На думку президента Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда» Катерини Левченко, розпорядження стосовно набору до ВНЗ міліції у такому вигляді порушує Конституцію та закони щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. «Закритість вищих навчальних закладів МВС - це взагалі…Ми направили не тільки запит. Ми подали позов до адміністративного суду на це розпорядження Кабінету Міністрів і наказ МВС. Чекаємо судового засідання».
Натомість урядовці категорично спростовують заяви правозахисників стосовно порушень прав жінок в Україні: дівчата, як мали, так і мають право навчатися у вищих навчальних закладах структури МВС.
14-річна Валерія з Донецької області мріє бути криміналістом. І в майбутньому збирається вступати саме до Інституту структури Міністерства внутрішніх справ. «Хочу вступати в школу міліції в Донецьку. Після цієї школи можна йти до Інституту отримувати вищу освіту. Але вже після школи я матиму звання молодшого лейтенанта. В іншій професії я себе не бачу».
Як зазначив у коментарі Радіо Свобода начальник прес-служби київської міліції Володимир Поліщук, уже зараз майже кожен десятий міліціонер в Україні - це жінка. Зрештою, проходження строкової військової служби – теж не лише прерогатива чоловіків, додає він. Тож, жінки можуть проходити військову службу, вони також можуть проходити службу у внутрішніх військах МВС України. «Зараз у міліції, принаймні, київській міліції, близько 9% представниць саме слабкої статі. Тож, не може бути мови про дискримінацію. В деяких підрозділах відбувається дискримінація навпаки чоловічої статі».
Жінка на керівній посаді
Часто жінок в Україні характеризують стереотипно. Мовляв, представниці «чарівної, слабкої статі» є предметом естетичної насолоди, краси, задоволення, або машинами для виконання обов'язків на кухні, констатує заступниця директора представництва Програми розвитку ООН в Україні Олена Панова. Вона наголошує, що такий підхід є принизливим. Взагалі, українські жінки працюють у тих ж умовах, як і чоловіки, а отримують на третину менше. І їхня участь у державному управлінні значно скромніша, ніж в інших європейських державах. «Не дивлячись на те, що основну роль робочої сили в Україні виконують жінки, вони контролюють лише 5 або 10 % економічних ресурсів і отримують лише 70% від чоловічої зарплатні. Лише 8% жінок представлені в парламенті. І Україна займає лише 113 місце серед 189 країн в цьому показнику по кількості жінок в членстві парламенту».
Із прихованої проблема порушення прав жінок стала тепер відкритою. Це стверджує президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда» Катерина Левченко. Зокрема, під час адміністративної реформи ліквідували державне відомство, яке опікувалося жіночими проблемами.
Міністерство сім'ї, молоді і спорту перетворили на Держслужбу молоді та спорту. І ця Держслужба не займатиметься питаннями сім'ї, гендерної політики, профілактики домашнього насильства тощо. «Ми звертаємося до Президента, і є відкритий лист громадських організацій, експертів, який підписали вже більше 60 організацій. Ми просимо врахувати наші побажання і використати в цей час адміністративної реформи не для руйнування механізму просування прав жінок, а навпаки для його укріплення».
За словами Левченко, весь 2010-ий рік характеризувався відкритим гендерним протистоянням держави та суспільства. «Рік почався з того, що були зроблені відкриті дискримінаційні антижіночі заяви перших керівників держави: і Президента, і прем’єр-міністра України, які відправили нас на кухню, які сказали, що нам немає місця в державному управлінні, що нам потрібно виходити на вулиці тоді, коли прийде весна і ми будемо роздягатися».
Дискримінаційним захисники прав людини називають, зокрема, висловлювання Віктора Януковича на початку 2010 року. Тоді він відмовився дебатувати з Юлією Тимошенко, аргументувавши відмову тим, що «якщо вона жінка – то повинна йти на кухню і показувати там свої примхи». Зі свого боку, Микола Азаров, пояснюючи відсутність жінок-міністрів в Кабінеті Міністрів, сказав, що «проводити реформи в Україні – це нежіноча справа».
Відомий український політик, глава парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва не погоджується з тим, що жінки зазнають утиску в праві брати участь у державному управлінні. «Зверніть увагу, що в Адміністрації Президента працюють три жінки. Це свідчить про те, що у серйозній структурі, яка безпосередньо працює з Президентом, виявляють велику довіру до жінок, до їхнього величезного жіночого професіоналізму. Це усвідомлення важливості саме жіночої логіки, політики», - стверджує вона.
Ідея введення квот, покликаних збільшити представництво жінок в українських органах влади, обговорюється давно. Міжнародні дослідження, проведені Радою Євросоюзу, засвідчують, що найбільш ефективний спосіб зміни співвідношення чоловіків і жінок в парламенті - це запровадження добровільних гендерних квот у списках політичних партій. Такі добровільні партійні квоти дуже поширені в Європі.
Так, у Німеччині провідні партії запровадили квоти для жінок на рівні 33-50 %, а більшість партій Швеції взяли на себе зобов'язання щодо чергування чоловіків і жінок у своїх списках. Наслідком цього є широке представництво жінок у парламенті цієї країни – більше 42%.
Система квот може поширюватися не лише на органи влади, але й на керівні посади в компаніях. Таке квотування планують запровадити в Німеччині. (Поки що на керівних посадах у цій країні всього 2% жінок).
А в Норвегії такі квоти діють уже вісім років. Так, на керівних посадах норвезьких компаній, які працюють на фондовій біржі, має бути не менше 40% жінок. Через шість років такі ж гендерні норми діятимуть у Франції, а через чотири - в Іспанії.
Нерівність, закріплена в документах?
Стверджуючи, що українським жінкам перервали доступ до навчання у вищих навчальних закладах структури МВС, правозахисниці говорять про урядове розпорядження від грудня минулого року. У ньому сказано: «Прийняти пропозицію МВС щодо проведення у 2011 році експерименту з організації набору осіб до вищих навчальних закладів МВС та їх подальшого навчання за програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за схемою «курсант — військовослужбовець — курсант».
Висновок про порушення прав жінок правозахисні організації роблять, порівнявши це розпорядження із нормами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». У його 15-тій статті сказано: «На строкову військову службу в мирний час призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років…». На думку президента Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда» Катерини Левченко, розпорядження стосовно набору до ВНЗ міліції у такому вигляді порушує Конституцію та закони щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. «Закритість вищих навчальних закладів МВС - це взагалі…Ми направили не тільки запит. Ми подали позов до адміністративного суду на це розпорядження Кабінету Міністрів і наказ МВС. Чекаємо судового засідання».
Натомість урядовці категорично спростовують заяви правозахисників стосовно порушень прав жінок в Україні: дівчата, як мали, так і мають право навчатися у вищих навчальних закладах структури МВС.
14-річна Валерія з Донецької області мріє бути криміналістом. І в майбутньому збирається вступати саме до Інституту структури Міністерства внутрішніх справ. «Хочу вступати в школу міліції в Донецьку. Після цієї школи можна йти до Інституту отримувати вищу освіту. Але вже після школи я матиму звання молодшого лейтенанта. В іншій професії я себе не бачу».
Як зазначив у коментарі Радіо Свобода начальник прес-служби київської міліції Володимир Поліщук, уже зараз майже кожен десятий міліціонер в Україні - це жінка. Зрештою, проходження строкової військової служби – теж не лише прерогатива чоловіків, додає він. Тож, жінки можуть проходити військову службу, вони також можуть проходити службу у внутрішніх військах МВС України. «Зараз у міліції, принаймні, київській міліції, близько 9% представниць саме слабкої статі. Тож, не може бути мови про дискримінацію. В деяких підрозділах відбувається дискримінація навпаки чоловічої статі».
Жінка на керівній посаді
Часто жінок в Україні характеризують стереотипно. Мовляв, представниці «чарівної, слабкої статі» є предметом естетичної насолоди, краси, задоволення, або машинами для виконання обов'язків на кухні, констатує заступниця директора представництва Програми розвитку ООН в Україні Олена Панова. Вона наголошує, що такий підхід є принизливим. Взагалі, українські жінки працюють у тих ж умовах, як і чоловіки, а отримують на третину менше. І їхня участь у державному управлінні значно скромніша, ніж в інших європейських державах. «Не дивлячись на те, що основну роль робочої сили в Україні виконують жінки, вони контролюють лише 5 або 10 % економічних ресурсів і отримують лише 70% від чоловічої зарплатні. Лише 8% жінок представлені в парламенті. І Україна займає лише 113 місце серед 189 країн в цьому показнику по кількості жінок в членстві парламенту».
Із прихованої проблема порушення прав жінок стала тепер відкритою. Це стверджує президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда» Катерина Левченко. Зокрема, під час адміністративної реформи ліквідували державне відомство, яке опікувалося жіночими проблемами.
Міністерство сім'ї, молоді і спорту перетворили на Держслужбу молоді та спорту. І ця Держслужба не займатиметься питаннями сім'ї, гендерної політики, профілактики домашнього насильства тощо. «Ми звертаємося до Президента, і є відкритий лист громадських організацій, експертів, який підписали вже більше 60 організацій. Ми просимо врахувати наші побажання і використати в цей час адміністративної реформи не для руйнування механізму просування прав жінок, а навпаки для його укріплення».
За словами Левченко, весь 2010-ий рік характеризувався відкритим гендерним протистоянням держави та суспільства. «Рік почався з того, що були зроблені відкриті дискримінаційні антижіночі заяви перших керівників держави: і Президента, і прем’єр-міністра України, які відправили нас на кухню, які сказали, що нам немає місця в державному управлінні, що нам потрібно виходити на вулиці тоді, коли прийде весна і ми будемо роздягатися».
Дискримінаційним захисники прав людини називають, зокрема, висловлювання Віктора Януковича на початку 2010 року. Тоді він відмовився дебатувати з Юлією Тимошенко, аргументувавши відмову тим, що «якщо вона жінка – то повинна йти на кухню і показувати там свої примхи». Зі свого боку, Микола Азаров, пояснюючи відсутність жінок-міністрів в Кабінеті Міністрів, сказав, що «проводити реформи в Україні – це нежіноча справа».
Відомий український політик, глава парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва не погоджується з тим, що жінки зазнають утиску в праві брати участь у державному управлінні. «Зверніть увагу, що в Адміністрації Президента працюють три жінки. Це свідчить про те, що у серйозній структурі, яка безпосередньо працює з Президентом, виявляють велику довіру до жінок, до їхнього величезного жіночого професіоналізму. Це усвідомлення важливості саме жіночої логіки, політики», - стверджує вона.
Ідея введення квот, покликаних збільшити представництво жінок в українських органах влади, обговорюється давно. Міжнародні дослідження, проведені Радою Євросоюзу, засвідчують, що найбільш ефективний спосіб зміни співвідношення чоловіків і жінок в парламенті - це запровадження добровільних гендерних квот у списках політичних партій. Такі добровільні партійні квоти дуже поширені в Європі.
Так, у Німеччині провідні партії запровадили квоти для жінок на рівні 33-50 %, а більшість партій Швеції взяли на себе зобов'язання щодо чергування чоловіків і жінок у своїх списках. Наслідком цього є широке представництво жінок у парламенті цієї країни – більше 42%.
Система квот може поширюватися не лише на органи влади, але й на керівні посади в компаніях. Таке квотування планують запровадити в Німеччині. (Поки що на керівних посадах у цій країні всього 2% жінок).
А в Норвегії такі квоти діють уже вісім років. Так, на керівних посадах норвезьких компаній, які працюють на фондовій біржі, має бути не менше 40% жінок. Через шість років такі ж гендерні норми діятимуть у Франції, а через чотири - в Іспанії.
