Шпигунський скандал цього літа, коли у США розкрили 10 російських шпигунів, засвідчив для багатьох, що Росія продовжує «холодну війну» проти Америки і через 20 років після її офіційного завершення. Тому експерти з нетерпінням чекали на продовження цієї історії. Новий розділ почав писатися днями, коли російська газета «Коммерсант» повідомила, що «полковник Щербаков», який очолював відділ розвідки проти США у російській Службі зовнішньої розвідки, нібито відкрив інформацію про російських нелегальних агентів в Америці, перейшовши на бік цієї країни у червні.
Критики Служби зовнішньої розвідки Росії говорять, що вона була погано організована, що той факт, що Щербаков відмовився від підвищення ніби через те, що не хотів проходити детектор брехні, повинен був викликати сумнів у керівництва. Крім того, його дочка живе у США, а син займає високу позицію у відділі боротьби з наркотиками в Москві.
Колишній офіцер КДБ Віктор Черкашин, який свого часу переманив на бік Радянського Союзу цінних американських інформаторів, говорить що ці факти мали бути враховані, як і те, що мав би знати сам Щербаков: «Голова відділу не повинен був мати доступ до інформації про таку кількість людей».
Повернення до КДБ?
Проте військові експерти вказують на те, що шпигуни, яких вислали зі США, насправді не дісталися до насправді важливої інформації і що їхня присутність там була швидше показовою, психологічною потребою російського керівництва. Їм урешті й не висунули жодного звинувачення, яке було б пов’язане зі шпигунською діяльністю.
Російські парламентарі вимагають відставки директора російської Служби зовнішньої розвідки Михайла Фрадкова. Очікується, що його місце може посісти голова президентської адміністрації Сергій Наришкін, кадровий офіцер КДБ і людина, наближена до прем’єр-міністра Володимира Путіна.
В експертних колах заговорили про те, що тепер слід очікувати значної зміни у Службі зовнішньої розвідки. Експерти побоюються, що її знову, як і в радянські часи, можуть об’єднати з внутрішньою службою безпеки, відтворивши таким чином радянську систему КДБ, яку було розділено в останні місяці існування СРСР і далі реформовано в Росії в часи єльцинської демократизації.
Критики Служби зовнішньої розвідки Росії говорять, що вона була погано організована, що той факт, що Щербаков відмовився від підвищення ніби через те, що не хотів проходити детектор брехні, повинен був викликати сумнів у керівництва. Крім того, його дочка живе у США, а син займає високу позицію у відділі боротьби з наркотиками в Москві.
Колишній офіцер КДБ Віктор Черкашин, який свого часу переманив на бік Радянського Союзу цінних американських інформаторів, говорить що ці факти мали бути враховані, як і те, що мав би знати сам Щербаков: «Голова відділу не повинен був мати доступ до інформації про таку кількість людей».
Повернення до КДБ?
Проте військові експерти вказують на те, що шпигуни, яких вислали зі США, насправді не дісталися до насправді важливої інформації і що їхня присутність там була швидше показовою, психологічною потребою російського керівництва. Їм урешті й не висунули жодного звинувачення, яке було б пов’язане зі шпигунською діяльністю.
Російські парламентарі вимагають відставки директора російської Служби зовнішньої розвідки Михайла Фрадкова. Очікується, що його місце може посісти голова президентської адміністрації Сергій Наришкін, кадровий офіцер КДБ і людина, наближена до прем’єр-міністра Володимира Путіна.
В експертних колах заговорили про те, що тепер слід очікувати значної зміни у Службі зовнішньої розвідки. Експерти побоюються, що її знову, як і в радянські часи, можуть об’єднати з внутрішньою службою безпеки, відтворивши таким чином радянську систему КДБ, яку було розділено в останні місяці існування СРСР і далі реформовано в Росії в часи єльцинської демократизації.
