Оглянувши три поверхи виставкових залів книжкового ярмарку, зауважила, що чимало видавництв не приїхали на львівський Форум. Більшість продають книжки, видані у попередні роки або ж перевидані. Якщо порівнювати ціни на продукцію зі львівськими книгарнями, то на ярмарку книжки несуттєво дешевші – на 5-10 відсотків.
Тиражі українських книг упали цього року на третину, а за найменуваннями – на 15 відсотків, зауважив у розмові з Радіо Свобода президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. За його словами, проблема в тому, що центральна влада залишається цілковито байдужою до української книжки та й загалом до гуманітарних питань, бо їй потрібна і вигідна неосвічена нація.
«Не відбувається серйозної кадрової ротації у вищих ешелонах влади. Люди, які прийшли у владу на хвилі бандитських накопичень капіталів початку 90-х, коли було важливе, що ти заробив, а не що ти знаєш. А яким чином заробив, не було важливо. Збереження у владі людей, які тримаються на капіталах тієї доби і є найбільшою проблемою. Мусять з’явитися нові обличчя у повному розумінні цього значення, – взазначає Олександр Афонін. – Українська книжка сьогодні дає людині дуже мало, вона не дає науки, професійної підготовки. Вища школа без книжок, студенти не забезпечені літературою. Це книга мстить суспільству за неповагу до неї, а книга – це надбання цивілізації».
Три поради від американського консультанта
Щоб урятувати українське книговидавництво, щороку потрібно виділяти з бюджету 300-350 мільйонів гривень на купівлю книг для бібліотек. А ще видавці закликали людей замість пляшки горілки раз у місяць придбати книжку. Адже українська нація деградує, це свідчать дані Книжкової палати: лише 20 відсотків громадян постійно читають книжки, а майже половина населення взагалі не купує і не читає літератури.
Допоки державний телерадіокомітет розробляє черговий проект із підтримки української книжки, американський консультант, який входить до топ-50 бізнес-мислителів світу, Адріан Сливоцький порадив перейняти досвід американських видавців і книгарень. Задовго до видання книжки надати можливість якомога більшій кількості людей прочитати чернетку і внести свої зауваження; автор має знати коло зацікавлень читачів; книгарням варто створити базу даних читачів за спеціалізацією тієї літератури, яку вони читають та інформувати їх про новинки.
«Велика частина кризи в тому, що виробники не розуміють покупців, що їм важливо, що потрібно, щоб задовольнити їхні потреби. Це нелегко зробити, бо потребує зусилля, але висліди є добрі. Чому не перекладають українських письменників? Бракує промоції, чим ці письменники інші, чим відрізняються і унікальні, чи мають таку точку зору, щоб була цікава західному чи східному читачеві. Вони не знані, а їх потрібно представляти закордонним читачам. Головне, щоб запізнати читачів», – каже Адріан Сливоцький.
Видавництво «Фоліо» вбачає успіх у літературних новинках
Харківське видавництво «Фоліо» має власне бачення розвитку. Якщо торік привезло на Форум 18 новинок, то цього разу 48. Видавництво притримало нові видання до львівського Форуму, розповів генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький.
«Криза вдарила по книжковому ринку, на 12 відсотків зменшили свої обсяги, – каже він. – Мабуть, таке падіння буде ще років два. Ми вирішуємо свої проблеми за рахунок збільшення новинок. Акумулювали гроші перед Форумом, щоб видати книжки у кінці серпня і вересні. Мало видали до того часу».
Щоб привернути якомога більше читачів, видавництва стараються, щоб на Форум у Львів приїжджали автори і презентували свої книжки, а також спілкувались із читачами.
Тиражі українських книг упали цього року на третину, а за найменуваннями – на 15 відсотків, зауважив у розмові з Радіо Свобода президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. За його словами, проблема в тому, що центральна влада залишається цілковито байдужою до української книжки та й загалом до гуманітарних питань, бо їй потрібна і вигідна неосвічена нація.
«Не відбувається серйозної кадрової ротації у вищих ешелонах влади. Люди, які прийшли у владу на хвилі бандитських накопичень капіталів початку 90-х, коли було важливе, що ти заробив, а не що ти знаєш. А яким чином заробив, не було важливо. Збереження у владі людей, які тримаються на капіталах тієї доби і є найбільшою проблемою. Мусять з’явитися нові обличчя у повному розумінні цього значення, – взазначає Олександр Афонін. – Українська книжка сьогодні дає людині дуже мало, вона не дає науки, професійної підготовки. Вища школа без книжок, студенти не забезпечені літературою. Це книга мстить суспільству за неповагу до неї, а книга – це надбання цивілізації».
Три поради від американського консультанта
Щоб урятувати українське книговидавництво, щороку потрібно виділяти з бюджету 300-350 мільйонів гривень на купівлю книг для бібліотек. А ще видавці закликали людей замість пляшки горілки раз у місяць придбати книжку. Адже українська нація деградує, це свідчать дані Книжкової палати: лише 20 відсотків громадян постійно читають книжки, а майже половина населення взагалі не купує і не читає літератури.
Допоки державний телерадіокомітет розробляє черговий проект із підтримки української книжки, американський консультант, який входить до топ-50 бізнес-мислителів світу, Адріан Сливоцький порадив перейняти досвід американських видавців і книгарень. Задовго до видання книжки надати можливість якомога більшій кількості людей прочитати чернетку і внести свої зауваження; автор має знати коло зацікавлень читачів; книгарням варто створити базу даних читачів за спеціалізацією тієї літератури, яку вони читають та інформувати їх про новинки.
«Велика частина кризи в тому, що виробники не розуміють покупців, що їм важливо, що потрібно, щоб задовольнити їхні потреби. Це нелегко зробити, бо потребує зусилля, але висліди є добрі. Чому не перекладають українських письменників? Бракує промоції, чим ці письменники інші, чим відрізняються і унікальні, чи мають таку точку зору, щоб була цікава західному чи східному читачеві. Вони не знані, а їх потрібно представляти закордонним читачам. Головне, щоб запізнати читачів», – каже Адріан Сливоцький.
Видавництво «Фоліо» вбачає успіх у літературних новинках
Харківське видавництво «Фоліо» має власне бачення розвитку. Якщо торік привезло на Форум 18 новинок, то цього разу 48. Видавництво притримало нові видання до львівського Форуму, розповів генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький.
«Криза вдарила по книжковому ринку, на 12 відсотків зменшили свої обсяги, – каже він. – Мабуть, таке падіння буде ще років два. Ми вирішуємо свої проблеми за рахунок збільшення новинок. Акумулювали гроші перед Форумом, щоб видати книжки у кінці серпня і вересні. Мало видали до того часу».
Щоб привернути якомога більше читачів, видавництва стараються, щоб на Форум у Львів приїжджали автори і презентували свої книжки, а також спілкувались із читачами.