Широкомасштабне міжетнічне насильство на півдні Киргизстану в червні цього року стало величезним викликом для киргизьких силових структур, але частина з цих структур, як встановило власне розслідування правозахисників, «створювала цю проблему, а не вирішувала її», каже один із авторів звіту правозахисної організації Human Rights Watch Уле Солванґ.
Він представляв звіт із назвою «Де справедливість?» у Бішкеку, а інша автор, Анна Нейстат, розповіла про його результати в Москві. За її словами, в узбецьких кварталах міста Оша на півдні Киргизстану, де сталися найбільші заворушення, в цих погромах брала участь військова техніка.
«Нам свідки в найрізноманітніших районах міста, які були зруйновані, розповідали приблизно одне й те саме: що в перебігу погромів спочатку до районів в’їжджали БТРи та інша бронетехніка, і вони зносили ті барикади, які зводили місцеві узбеки, щоб захиститися від погромів, а вслід за БТРами входили озброєні люди в камуфляжних одностроях, і вони відстрілювали тих, хто лишався на вулицях, а вже потім увіходили юрби цивільних киргизів, які грабували й палили будинки», – сказала Нейстат.
Правозахисники підтвердили заяви киргизької влади, що частина зброї і військової техніки, використана нападниками, була викрадена. Але вони кажуть, що таке масове використання бойової техніки неможливо пояснити лише крадіжками.
Водночас дослідники Human Rights Watch не підтверджують заяви, що заворушення були влаштовані свідомо.
«Ми теж такі звинувачення чули, досить багато, і особливо з боку узбеків, та, як я вже казав, ми не змогли підтвердити, що це було наперед підготовано чи наперед організовано», – заявив у Бішкеку Уле Солванґ.
Проблеми і з розслідуванням та арештами
І після заворушень киргизька влада повелася не краще, стверджують правозахисники.
«На цей момент я не маю сумнівів, що слідство ведуть із величезними порушеннями. Перш за все йдеться про масові незаконні арешти. Коли ми були там, ми не встигали реагувати на дзвінки, які надходили нам буквально щохвилини, про чергові затримання в узбецьких районах», – сказала Анна Нейстат на прес-конференції в Москві.
У Human Rights Watch кажуть, що дуже серйозно сумніваються в обґрунтованості таких арештів, особливо коли взяти офіційні дані, що з арештованих після заворушень 213 осіб – місцеві узбеки і тільки 29– киргизи, і згадати обсяги руйнувань і вбивств, яких зазнала саме узбецька громада.
Правозахисники сподіваються, що влада Киргизстану все ж буде здатна провести належне і справедливе розслідування тих подій.
Насильство вивчали навіть із космосу
Як виглядає, все почалося з бійки 10 червня в Оші кількох осіб, із яких хтось виявився киргизом, а хтось місцевим узбеком. Відтак уночі сталося кілька нападів проти киргизів. У відповідь із 11 до 14 червня пройшли масові напади вже на узбеків, які охопили не тільки Ош із околицями, а й сусідню південнокиргизьку Джалал-Абадську область, де теж живе численна узбецька меншина.
За офіційними даними, внаслідок насильства загинула принаймні 371 людина. Та всі, навіть урядовці, визнають, що справжнє число вбитих набагато більше.
Унаслідок насильства також майже повністю знищені кілька районів Оша, де жили переважно узбеки.
Дослідники організації провели в Киргизстані кілька тижнів, опитавши кількасот потерпілих, свідків, а також адвокатів, правозахисників, урядовців і правоохоронців. До аналізу долучили й документи, фото й відеодокази, результати судових експертиз і навіть такі дані, як супутникові знімки місця подій, на яких видно обсяги підпалів і руйнувань.
Він представляв звіт із назвою «Де справедливість?» у Бішкеку, а інша автор, Анна Нейстат, розповіла про його результати в Москві. За її словами, в узбецьких кварталах міста Оша на півдні Киргизстану, де сталися найбільші заворушення, в цих погромах брала участь військова техніка.
«Нам свідки в найрізноманітніших районах міста, які були зруйновані, розповідали приблизно одне й те саме: що в перебігу погромів спочатку до районів в’їжджали БТРи та інша бронетехніка, і вони зносили ті барикади, які зводили місцеві узбеки, щоб захиститися від погромів, а вслід за БТРами входили озброєні люди в камуфляжних одностроях, і вони відстрілювали тих, хто лишався на вулицях, а вже потім увіходили юрби цивільних киргизів, які грабували й палили будинки», – сказала Нейстат.
Правозахисники підтвердили заяви киргизької влади, що частина зброї і військової техніки, використана нападниками, була викрадена. Але вони кажуть, що таке масове використання бойової техніки неможливо пояснити лише крадіжками.
Водночас дослідники Human Rights Watch не підтверджують заяви, що заворушення були влаштовані свідомо.
«Ми теж такі звинувачення чули, досить багато, і особливо з боку узбеків, та, як я вже казав, ми не змогли підтвердити, що це було наперед підготовано чи наперед організовано», – заявив у Бішкеку Уле Солванґ.
Проблеми і з розслідуванням та арештами
І після заворушень киргизька влада повелася не краще, стверджують правозахисники.
«На цей момент я не маю сумнівів, що слідство ведуть із величезними порушеннями. Перш за все йдеться про масові незаконні арешти. Коли ми були там, ми не встигали реагувати на дзвінки, які надходили нам буквально щохвилини, про чергові затримання в узбецьких районах», – сказала Анна Нейстат на прес-конференції в Москві.
У Human Rights Watch кажуть, що дуже серйозно сумніваються в обґрунтованості таких арештів, особливо коли взяти офіційні дані, що з арештованих після заворушень 213 осіб – місцеві узбеки і тільки 29– киргизи, і згадати обсяги руйнувань і вбивств, яких зазнала саме узбецька громада.
Правозахисники сподіваються, що влада Киргизстану все ж буде здатна провести належне і справедливе розслідування тих подій.
Насильство вивчали навіть із космосу
Як виглядає, все почалося з бійки 10 червня в Оші кількох осіб, із яких хтось виявився киргизом, а хтось місцевим узбеком. Відтак уночі сталося кілька нападів проти киргизів. У відповідь із 11 до 14 червня пройшли масові напади вже на узбеків, які охопили не тільки Ош із околицями, а й сусідню південнокиргизьку Джалал-Абадську область, де теж живе численна узбецька меншина.
За офіційними даними, внаслідок насильства загинула принаймні 371 людина. Та всі, навіть урядовці, визнають, що справжнє число вбитих набагато більше.
Унаслідок насильства також майже повністю знищені кілька районів Оша, де жили переважно узбеки.
Дослідники організації провели в Киргизстані кілька тижнів, опитавши кількасот потерпілих, свідків, а також адвокатів, правозахисників, урядовців і правоохоронців. До аналізу долучили й документи, фото й відеодокази, результати судових експертиз і навіть такі дані, як супутникові знімки місця подій, на яких видно обсяги підпалів і руйнувань.
