Прикордонна служба Киргизстану повідомляє, що понад 46 тисяч киргизьких узбеків повернулися з таборів біженців в Узбекистані до міст Ош та Джалал-Абад на півдні країни.
«Ми з гіркотою повертаємось, бо дуже боїмось. Ми нікому б не побажали, щоб таке повторилося», – каже Мінула Валієва, яка повернулася до рідного села поблизу міста Ош.
Місцева влада обіцяє, що потурбується про біженців, що повертаються, каже керівник Джалал-Абадської області Бектур Асанов.
«Люди, чиї будинки були спалені, отримають грошову компенсацію. В Джалал-Абаді ми маємо близько 550 тонн продовольства для людей, які повертаються. Поки люди, які не мають, де жити, отримають намети і матраци. Наступного тижня ми почнемо роздавати будівельні матеріали і гроші», – запевняв він.
За оцінками, близько 100 тисяч киргизьких узбеків знайшли притулок у сусідній країні після того, як у Киргизстані почалася хвиля етнічних насильств.
О
Голова тимчасового уряду Роза Отунбаєвафіційна кількість жертв у результаті кількаденних погромів уже перевищила 250, хоча голова тимчасового уряду Роза Отунбаєва каже, що їх може виявитися на порядок більше.
Експерти вважають, що етнічні заворушення вплинули на життя близько мільйона людей, і зубожілому Киргизстанові буде важко забезпечити всіх житлом та продовольством.
Крім того, представник ООН зазначає, що на півдні країни, місці нещодавніх заворушень, далі зберігається небезпека їхнього повторення, і це перешкоджає вчасному розподілові гуманітарної допомоги.
Влада наполягає на проведенні референдуму
Плакат з оголошенням про референдум 27-го червня на стіні зруйнованої школи у Киргизстані
Деякі оглядачі побоюються, що конституційний референдум, намічений на неділю, може викликати нову хвилю насильств.
Крім того, багато мешканців південних районів узагалі не зможуть узяти участь у референдумі. Тож його результати можуть поставити під сумнів, хоча нинішня влада затвердила «тимчасовий порядок» проведення референдуму, який не передбачає жодного нижнього порогу явки.
Але киргизька тимчасова влада поспішає змінити Конституцію, щоб провести осінні парламентські вибори та сформувати легітимну владу.
Якщо киргизькі виборці погодяться, президентські повноваження будуть скорочені, а парламентські збільшені, й Киргизстан мав би перетворитися з президентської республіки на парламентську.
«Ми з гіркотою повертаємось, бо дуже боїмось. Ми нікому б не побажали, щоб таке повторилося», – каже Мінула Валієва, яка повернулася до рідного села поблизу міста Ош.
Місцева влада обіцяє, що потурбується про біженців, що повертаються, каже керівник Джалал-Абадської області Бектур Асанов.
«Люди, чиї будинки були спалені, отримають грошову компенсацію. В Джалал-Абаді ми маємо близько 550 тонн продовольства для людей, які повертаються. Поки люди, які не мають, де жити, отримають намети і матраци. Наступного тижня ми почнемо роздавати будівельні матеріали і гроші», – запевняв він.
За оцінками, близько 100 тисяч киргизьких узбеків знайшли притулок у сусідній країні після того, як у Киргизстані почалася хвиля етнічних насильств.
О
Експерти вважають, що етнічні заворушення вплинули на життя близько мільйона людей, і зубожілому Киргизстанові буде важко забезпечити всіх житлом та продовольством.
Крім того, представник ООН зазначає, що на півдні країни, місці нещодавніх заворушень, далі зберігається небезпека їхнього повторення, і це перешкоджає вчасному розподілові гуманітарної допомоги.
Влада наполягає на проведенні референдуму
Деякі оглядачі побоюються, що конституційний референдум, намічений на неділю, може викликати нову хвилю насильств.
Крім того, багато мешканців південних районів узагалі не зможуть узяти участь у референдумі. Тож його результати можуть поставити під сумнів, хоча нинішня влада затвердила «тимчасовий порядок» проведення референдуму, який не передбачає жодного нижнього порогу явки.
Але киргизька тимчасова влада поспішає змінити Конституцію, щоб провести осінні парламентські вибори та сформувати легітимну владу.
Якщо киргизькі виборці погодяться, президентські повноваження будуть скорочені, а парламентські збільшені, й Киргизстан мав би перетворитися з президентської республіки на парламентську.
