Закон про секвестр бюджету-2010 передбачає скорочення витрат зі Стабілізаційного фонду на здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів та цільових програм в агропромисловому комплексі. Також скорочуються витрати на реалізацію житлових програм, програм реформування житлово-комунального господарства та підготовку проведення в Україні фінального Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Разом із тим, закон передбачає збільшення на 1 мільярд гривень витрат на проведення місцевих виборів, а також на 2,5 мільярди виплат ПДВ підприємствам.
Прем’єр-міністр опозиційного уряду Сергій СоболєвНинішнє скорочення бюджетних витрат, за словами опозиційного прем’єр-міністра Сергія Соболєва, вдарить передовсім по простих українцях.
«Ударили по бюджету не державних чиновників, Адміністрації Президента, Верховної Ради чи Кабінету Міністрів, а вдарили по інвалідах та пенсіонерах», – заявляє він.
Також що стосується сільського господарства, сказав Соболєв, то майже на 1,5 мільярда гривень скасували програму підтримки великої рогатої худоби. Крім того, каже він, «ключовий удар» також завданий по дорожньому будівництву, де, за його словами, фактично 2 мільярди гривень вилучили з бюджету. А ще, додає чільний опозиціонер, під секвестр потрапили також програми, які стосуються підтримки Пенсійного фонду.
Крок до стабільності?
Депутат від Партії регіонів Владислав Лук’яновПредставники ж влади переконують, що секвестрування бюджету за нинішніх умов було необхідним.
Як заявив Радіо Свобода заступник голови парламентського комітету з питань бюджету, депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов, такий крок є позитивним для економіки в цілому.
Він вважає, що це поліпшує макроекономічну стабільність у державі і робить стабільним курс гривні стосовно провідних світових валют і взагалі є «позитивним кроком у цілому» для економіки та економічної стабільності.
«Також ми цим показуємо світовій спільноті, що ми знайшли порозуміння з МВФ, тож це потужний сигнал для зовнішніх інвесторів», – додає регіонал.
Наслідки для економіки будуть негативними
Українська економіка таки відчує урізання бюджету, зазначає заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Проте, зважаючи на те, що йдеться про скорочення видатків розвитку, то наслідки для економи будуть негативними.
«Це видатки мали бути спрямовані на те, щоб було сформоване сприятливе середовище для економічного зростання. Це і дороги, і інвестиційні видатки зі стабілізаційного фонду, які мали спрямовуватися на цілі інфраструктури, Євро-2012», каже фахівець.
За його словами, економіка мала отримати і безпосередній ефект від цього за рахунок активізації інвестиційної діяльності, і довгостроковий, за рахунок того, що внаслідок реалізації цих інвестпроектів створилися б сприятливі умови для розвитку бізнесу.
Закон про урізання бюджету 2010 року був ухвалений на виконання вимог Міжнародного валютного фонду. Це дозволить Україні отримати кредит stand-by у розмірі майже 15 мільярдів доларів упродовж наступних 2,5 років.
Проте експерти не виключають, що влада вдалася до секвестрування через те, що урядові просто не вдавалося виконувати бюджет, ухвалений у квітні. За даними Держкомстату, у першому півріччі надходження до бюджету становили менш як 40% від річного плану.
Разом із тим, закон передбачає збільшення на 1 мільярд гривень витрат на проведення місцевих виборів, а також на 2,5 мільярди виплат ПДВ підприємствам.
«Ударили по бюджету не державних чиновників, Адміністрації Президента, Верховної Ради чи Кабінету Міністрів, а вдарили по інвалідах та пенсіонерах», – заявляє він.
Також що стосується сільського господарства, сказав Соболєв, то майже на 1,5 мільярда гривень скасували програму підтримки великої рогатої худоби. Крім того, каже він, «ключовий удар» також завданий по дорожньому будівництву, де, за його словами, фактично 2 мільярди гривень вилучили з бюджету. А ще, додає чільний опозиціонер, під секвестр потрапили також програми, які стосуються підтримки Пенсійного фонду.
Крок до стабільності?
Як заявив Радіо Свобода заступник голови парламентського комітету з питань бюджету, депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов, такий крок є позитивним для економіки в цілому.
Він вважає, що це поліпшує макроекономічну стабільність у державі і робить стабільним курс гривні стосовно провідних світових валют і взагалі є «позитивним кроком у цілому» для економіки та економічної стабільності.
«Також ми цим показуємо світовій спільноті, що ми знайшли порозуміння з МВФ, тож це потужний сигнал для зовнішніх інвесторів», – додає регіонал.
Наслідки для економіки будуть негативними
Українська економіка таки відчує урізання бюджету, зазначає заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Проте, зважаючи на те, що йдеться про скорочення видатків розвитку, то наслідки для економи будуть негативними.
«Це видатки мали бути спрямовані на те, щоб було сформоване сприятливе середовище для економічного зростання. Це і дороги, і інвестиційні видатки зі стабілізаційного фонду, які мали спрямовуватися на цілі інфраструктури, Євро-2012», каже фахівець.
За його словами, економіка мала отримати і безпосередній ефект від цього за рахунок активізації інвестиційної діяльності, і довгостроковий, за рахунок того, що внаслідок реалізації цих інвестпроектів створилися б сприятливі умови для розвитку бізнесу.
Закон про урізання бюджету 2010 року був ухвалений на виконання вимог Міжнародного валютного фонду. Це дозволить Україні отримати кредит stand-by у розмірі майже 15 мільярдів доларів упродовж наступних 2,5 років.
Проте експерти не виключають, що влада вдалася до секвестрування через те, що урядові просто не вдавалося виконувати бюджет, ухвалений у квітні. За даними Держкомстату, у першому півріччі надходження до бюджету становили менш як 40% від річного плану.
