Прем’єр-міністр Микола Азаров називав кредит stand-by в розмірі майже 20 мільярдів доларів, про надання якого український уряд та Національний банк домовилися із МВФ – «парасолькою, яка захистить Україну від можливої другої хвилі світової фінансової кризи». До того ж, кредит Міжнародного валютного фонду є запорукою, що країна зможе отримувати достатньо дешеві позики від інших міжнародних фінансових інституцій. Проте дехто із фахівців переконаний, що нинішня програма співпраці з МВФ заганяє Україну в жорсткі рамки кредиту stand-by.
Однією із умов МВФ надання Україні кредиту, є збереження бюджетного дефіциту на рівні 5 відсотків та боротьба з інфляцією. А це, на думку колишнього заступника голови НБУ Сергія Яременка, не дозволятиме економіці рухатися вперед.
«Ми не можемо латати ті дірки, які вони латають, не дивлячись ні на що. Як говорив колишній президент Німеччини: «мені плювати на інфляцію, коли стоїть економіка, тому друкуйте грошей стільки, скільки потрібно», – каже Ярошенко. – Другий момент – це те, що позичаючи у їхній валюті, ми не можемо сказати НБУ, щоб він надрукував кошти для погашення боргу».
Співпраця з МВФ має бути безкредитною?
Експерт із економічних питань Андрій БліновЗагалом же, співпраця між Україною та Міжнародним валютним фондом сьогодні і справді необхідна, проте вона має бути безкредитною, переконаний експерт із економічних питань Андрій Блінов. А у нинішньому форматі співпраці, все може звестися до латання бюджетних дірок.
«Відносини із МВФ сьогодні мають будуватися на не фінансовій складовій, – зазначає Блінов. – Якщо нам потрібна програма з МВФ, як сигнал для комерційного ринку, для того, щоб могли отримувати кошти із зовнішнього ринку і комерційні банки, і підприємства, і, можливо, держава, то нам потрібна безкредитна програма з МВФ. Та, яка не даватиме можливості отримувати кошти, особливо до бюджету для покриття дірок без ухвалення рішень».
Залучення кредитів призводитиме до поступового зростання зовнішнього боргу країни, зауважують експерти. Донедавна він становив менше, ніж 20 відсотків ВВП, зараз він наближається до 30 відсотків. Загалом, зазначають економісти, ця цифра не є критичною, і є нижчою, ніж у багатьох країнах. Проте, починаючи вже з 2013 року державі доведеться виплачувати значні суми по своїх боргових зобов’язаннях.
Однією із умов МВФ надання Україні кредиту, є збереження бюджетного дефіциту на рівні 5 відсотків та боротьба з інфляцією. А це, на думку колишнього заступника голови НБУ Сергія Яременка, не дозволятиме економіці рухатися вперед.
«Ми не можемо латати ті дірки, які вони латають, не дивлячись ні на що. Як говорив колишній президент Німеччини: «мені плювати на інфляцію, коли стоїть економіка, тому друкуйте грошей стільки, скільки потрібно», – каже Ярошенко. – Другий момент – це те, що позичаючи у їхній валюті, ми не можемо сказати НБУ, щоб він надрукував кошти для погашення боргу».
Співпраця з МВФ має бути безкредитною?
«Відносини із МВФ сьогодні мають будуватися на не фінансовій складовій, – зазначає Блінов. – Якщо нам потрібна програма з МВФ, як сигнал для комерційного ринку, для того, щоб могли отримувати кошти із зовнішнього ринку і комерційні банки, і підприємства, і, можливо, держава, то нам потрібна безкредитна програма з МВФ. Та, яка не даватиме можливості отримувати кошти, особливо до бюджету для покриття дірок без ухвалення рішень».
Залучення кредитів призводитиме до поступового зростання зовнішнього боргу країни, зауважують експерти. Донедавна він становив менше, ніж 20 відсотків ВВП, зараз він наближається до 30 відсотків. Загалом, зазначають економісти, ця цифра не є критичною, і є нижчою, ніж у багатьох країнах. Проте, починаючи вже з 2013 року державі доведеться виплачувати значні суми по своїх боргових зобов’язаннях.
