Для виконання однієї з вимог Міжнародного валютного фонду – підвищення пенсійного віку – у центрі «Блакитної стрічки» пропонують низку шляхів. Наприклад, за найближчі 10 років підвищити пенсійний поріг для українських жінок на 5 років. Або – підвищувати і чоловікам, і жінкам до 62 років протягом 2011-2025 років.
Проте найбільш ефективним для української економіки у центрі вважають «антикризовий сценарій». Згідно з ним, підвищувати пенсійний вік до 65 років пропонують обом статям – щорічно на півроку, чоловікам – у найближчі 10 років, жінкам – за 20 років.
«У такому випадку фактично відразу майже вдвічі скорочується кількість так званих «нових пенсіонерів». Такий шлях також допомагає збалансувати Пенсійний фонд та держбюджет. Натомість вирівнювання пенсійного порогу для чоловіків і жінок відкладається до 2031 року», – каже директор аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки Марцин Свенцицький.
Україна «лідирує» за показниками пенсійних видатків
Нині в Україні на обліку в органах Пенсійного фонду близько 14 мільйонів пенсіонерів. За даними Програми розвитку ООН, через низький пенсійний поріг очікувана тривалість життя жінок у віці виходу на пенсію – 25 років, і це – мало не найвищий показник у світі. Зокрема з цієї причини, обсяги видатків Пенсійного фонду – одні з найбільших у Європі.
За прогнозами аналітиків центру «Блакитна стрічка», без підвищення пенсійного віку до 2050 року співвідношення середньої пенсії до заробітної плати зменшиться із 40% до 28%, водночас розмір пенсійних внесків зросте із 35,2% від зарплати до 50%. «Я не знаю жодної країни у світі, де б економіка витримала такі цифри», – додає Марцин Свенцицький.
У Мінпраці підвищення пенсійного віку не готують
На думку народного депутата (БЮТ), голови парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерія Сушкевича, пенсійну реформу потрібно розробляти дуже ретельно, і якщо й підвищувати пенсійний вік, то робити це системно. «Я дуже боюся ситуації, що ми нібито довго обговорюватимемо пенсійну систему, підготуємо законодавче підґрунтя для реформи, а потім станеться ситуація така ж, як сталася з Податковим кодексом. Можна наробити страшних речей, але в пенсійному реформуванні ефект буде ще сильнішим», – зауважує парламентарій.
У Міністерстві праці та соціальної політики про підвищення пенсійного порогу поки не говорять. За словами керівника Департаменту пенсійного забезпечення Миколи Шамбора, зі згаданих сценаріїв поки не розглядається жоден, але загалом законодавче підґрунтя для пенсійної реформи – на стадії розробки. «Підвищення пенсійного віку дуже непросте, тут багато аспектів, адже воно пов’язане напряму із станом економіки, із зайнятістю в країні тощо», – зазначає Микола Шамбір.
За даними останніх соціологічних опитувань, 93,4% респондентів – проти підвищення пенсійного віку.
Водночас підвищення пенсійного віку – одна з основних вимог, які ставить перед Україною МВФ. Наразі український уряд очікує відновлення співпраці по кредиту в 16,4 мільярда доларів. Окрім того, наприкінці липня Рада директорів МВФ розглядатиме пропозицію про надання Україні нової позики у 14,9 мільярда доларів.
Проте найбільш ефективним для української економіки у центрі вважають «антикризовий сценарій». Згідно з ним, підвищувати пенсійний вік до 65 років пропонують обом статям – щорічно на півроку, чоловікам – у найближчі 10 років, жінкам – за 20 років.
«У такому випадку фактично відразу майже вдвічі скорочується кількість так званих «нових пенсіонерів». Такий шлях також допомагає збалансувати Пенсійний фонд та держбюджет. Натомість вирівнювання пенсійного порогу для чоловіків і жінок відкладається до 2031 року», – каже директор аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки Марцин Свенцицький.
Україна «лідирує» за показниками пенсійних видатків
Нині в Україні на обліку в органах Пенсійного фонду близько 14 мільйонів пенсіонерів. За даними Програми розвитку ООН, через низький пенсійний поріг очікувана тривалість життя жінок у віці виходу на пенсію – 25 років, і це – мало не найвищий показник у світі. Зокрема з цієї причини, обсяги видатків Пенсійного фонду – одні з найбільших у Європі.
За прогнозами аналітиків центру «Блакитна стрічка», без підвищення пенсійного віку до 2050 року співвідношення середньої пенсії до заробітної плати зменшиться із 40% до 28%, водночас розмір пенсійних внесків зросте із 35,2% від зарплати до 50%. «Я не знаю жодної країни у світі, де б економіка витримала такі цифри», – додає Марцин Свенцицький.
У Мінпраці підвищення пенсійного віку не готують
На думку народного депутата (БЮТ), голови парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерія Сушкевича, пенсійну реформу потрібно розробляти дуже ретельно, і якщо й підвищувати пенсійний вік, то робити це системно. «Я дуже боюся ситуації, що ми нібито довго обговорюватимемо пенсійну систему, підготуємо законодавче підґрунтя для реформи, а потім станеться ситуація така ж, як сталася з Податковим кодексом. Можна наробити страшних речей, але в пенсійному реформуванні ефект буде ще сильнішим», – зауважує парламентарій.
У Міністерстві праці та соціальної політики про підвищення пенсійного порогу поки не говорять. За словами керівника Департаменту пенсійного забезпечення Миколи Шамбора, зі згаданих сценаріїв поки не розглядається жоден, але загалом законодавче підґрунтя для пенсійної реформи – на стадії розробки. «Підвищення пенсійного віку дуже непросте, тут багато аспектів, адже воно пов’язане напряму із станом економіки, із зайнятістю в країні тощо», – зазначає Микола Шамбір.
За даними останніх соціологічних опитувань, 93,4% респондентів – проти підвищення пенсійного віку.
Водночас підвищення пенсійного віку – одна з основних вимог, які ставить перед Україною МВФ. Наразі український уряд очікує відновлення співпраці по кредиту в 16,4 мільярда доларів. Окрім того, наприкінці липня Рада директорів МВФ розглядатиме пропозицію про надання Україні нової позики у 14,9 мільярда доларів.