У середу до Брюсселя на короткі переговори з цього та інших питань прибув міністр палива та енергетики Юрій Бойко. Він заявив, що сподівається на початок програми фінансування згідно з «брюссельською декларацією» щодо модернізації ГТС України, підписаною у березні 2009 року.
Тим часом Єврокомісія, визнаючи вигідність української труби, хоче насамперед почуватися застрахованою від нових «газових воєн». Зустріч міністра палива та енергетики Юрія Бойка та єврокомісара Ґюнтера Еттінґера відбулася на тлі російсько-білоруського газового конфлікту, до якого останніми днями прикута вся увага європейців.
У цьому сенсі вимоги гарантій газопостачання до Європи через українську територію набули нового забарвлення. Адже нині про ГТС України говорять як про один із рятівних варіантів – тобто про додаткове постачання українською територією обсягу газу, що може не надійти до споживачів Литви, Польщі чи Німеччини через територію Білорусі.
Ґюнтер Еттінгер привітав таке збільшення обсягів транзиту блакитного палива через Україну до Румунії, Болгарії та Польщі.
Українська труба – найближча до Європи
Єврокомісар також повідомив, що у середу зранку споживачі Європи, зокрема, Литви, вже недоотримали 40 відсотків газу з білоруської мережі.
Тому модернізація українських труб – ідея актуальна, до того ж мова йде про найкоротший шлях від постачальника – Росії – до споживача – ЄС.
«Наш інтерес полягає в тому, щоб мати достатньо якісних газопроводів із Росії до Європи, – говорить єврокомісар Еттінґер. – Ми інвестуємо цими роками у «Північний потік» Але найкоротший і прямий шлях пролягає Україною. Тому постає питання, що робити у політичному та фінансово-економічному сенсі, щоб оновити та модернізувати ці газопроводи».
Юрій Бойко в відповідь подякував Євросоюзові за розуміння, що українська ГТС – це «найшвидший та найефективніший шлях постачання газу до Європи».
«Важливо, щоб ми розуміли одне одного: Європа – українську позицію, Україна повинна зрозуміти, чого прагне Європа, – заявив у Брюсселі український міністр. – Далі ми з’ясуємо ці питання з російськими партнерами. Все це, сподіваюсь, дасть добрі результати: надійну, технологічно оснащену та безпечну газотранспортну систему. Гадаю, ми на правильному шляху».
Російсько-білоруська криза нагадала про колишню кризу з Україною
Тим часом нинішня ситуація у навкологазових стосунках Москви та Мінська поновила у пам’яті європейців колишні російсько-українські газові конфлікти.
З огляду на це Євросоюз, як виглядає, обережно сприймає всі ініціативи України, вкотре вимагаючи від Києва гарантій, що такі історії більше не повторяться.
Якоюсь мірою зближення Києва з Москвою у цьому сенсі діє як заспокійливий засіб для майбутнього енергетичного партнерства України та Євросоюзу.
Але водночас Брюссель активно шукає нові шляхи енергопостачання. Це, зокрема, норвезький газ, згаданий «Північний потік», «Набукко», що відкриває можливості отримання каспійського газу. Іде навіть процес посилення співпраці з такими північноафриканськими партнерами, як Алжир.
Заспокоюючи європейських партнерів, міністр палива та енергетики України Юрій Бойко запевнив, що жодного конфлікту у майбутньому «з нашим партнером» «Газпромом» не буде. «Ми маємо цілком прозорий стан, ми платимо за газ, а вони вчасно сплачують за транзит, згідно з контрактом», – сказав він.
«Я маю надію, що конфлікт між нашими російськими партнерами та білоруськими колегами триватиме недовго і невдовзі закінчиться», – додав Юрій Бойко.
В іншій темі зустрічі, що стосувалася поступу України в ухваленні нового газового законодавства, сторони обмежилися звичайним інформуванням про те, що цей закон був ухвалений Верховною Радою. Саме це є умовою для приєднання України до Енергетичної співдружності.
Комісар Еттінґер привітав такий крок України і зазначив, що це «наближує позиції українців та Європи в енергетичних питаннях та прискорить вступ України до Енергетичної співдружності».
Тим часом Єврокомісія, визнаючи вигідність української труби, хоче насамперед почуватися застрахованою від нових «газових воєн». Зустріч міністра палива та енергетики Юрія Бойка та єврокомісара Ґюнтера Еттінґера відбулася на тлі російсько-білоруського газового конфлікту, до якого останніми днями прикута вся увага європейців.
У цьому сенсі вимоги гарантій газопостачання до Європи через українську територію набули нового забарвлення. Адже нині про ГТС України говорять як про один із рятівних варіантів – тобто про додаткове постачання українською територією обсягу газу, що може не надійти до споживачів Литви, Польщі чи Німеччини через територію Білорусі.
Ґюнтер Еттінгер привітав таке збільшення обсягів транзиту блакитного палива через Україну до Румунії, Болгарії та Польщі.
Українська труба – найближча до Європи
Єврокомісар також повідомив, що у середу зранку споживачі Європи, зокрема, Литви, вже недоотримали 40 відсотків газу з білоруської мережі.
Тому модернізація українських труб – ідея актуальна, до того ж мова йде про найкоротший шлях від постачальника – Росії – до споживача – ЄС.
«Наш інтерес полягає в тому, щоб мати достатньо якісних газопроводів із Росії до Європи, – говорить єврокомісар Еттінґер. – Ми інвестуємо цими роками у «Північний потік» Але найкоротший і прямий шлях пролягає Україною. Тому постає питання, що робити у політичному та фінансово-економічному сенсі, щоб оновити та модернізувати ці газопроводи».
Юрій Бойко в відповідь подякував Євросоюзові за розуміння, що українська ГТС – це «найшвидший та найефективніший шлях постачання газу до Європи».
«Важливо, щоб ми розуміли одне одного: Європа – українську позицію, Україна повинна зрозуміти, чого прагне Європа, – заявив у Брюсселі український міністр. – Далі ми з’ясуємо ці питання з російськими партнерами. Все це, сподіваюсь, дасть добрі результати: надійну, технологічно оснащену та безпечну газотранспортну систему. Гадаю, ми на правильному шляху».
Російсько-білоруська криза нагадала про колишню кризу з Україною
Тим часом нинішня ситуація у навкологазових стосунках Москви та Мінська поновила у пам’яті європейців колишні російсько-українські газові конфлікти.
З огляду на це Євросоюз, як виглядає, обережно сприймає всі ініціативи України, вкотре вимагаючи від Києва гарантій, що такі історії більше не повторяться.
Якоюсь мірою зближення Києва з Москвою у цьому сенсі діє як заспокійливий засіб для майбутнього енергетичного партнерства України та Євросоюзу.
Але водночас Брюссель активно шукає нові шляхи енергопостачання. Це, зокрема, норвезький газ, згаданий «Північний потік», «Набукко», що відкриває можливості отримання каспійського газу. Іде навіть процес посилення співпраці з такими північноафриканськими партнерами, як Алжир.
Заспокоюючи європейських партнерів, міністр палива та енергетики України Юрій Бойко запевнив, що жодного конфлікту у майбутньому «з нашим партнером» «Газпромом» не буде. «Ми маємо цілком прозорий стан, ми платимо за газ, а вони вчасно сплачують за транзит, згідно з контрактом», – сказав він.
«Я маю надію, що конфлікт між нашими російськими партнерами та білоруськими колегами триватиме недовго і невдовзі закінчиться», – додав Юрій Бойко.
В іншій темі зустрічі, що стосувалася поступу України в ухваленні нового газового законодавства, сторони обмежилися звичайним інформуванням про те, що цей закон був ухвалений Верховною Радою. Саме це є умовою для приєднання України до Енергетичної співдружності.
Комісар Еттінґер привітав такий крок України і зазначив, що це «наближує позиції українців та Європи в енергетичних питаннях та прискорить вступ України до Енергетичної співдружності».
