Спостерігачі наголошують, що міжетнічні сутички між киргизами і місцевими узбеками в Оші, Джалал-Абаді і в інших районах півдня Киргизстану найбільші за останні 20 років. Кореспондент Радіо Свобода Ризбай Абраїмов передає з Джалал-Абада, що ознак зменшення напруженості тут не спостерігається.
«Кілька разів я чув постріли з двох сусідніх, головних, вулиць міста, також стрілянина чутна довкола головної адмінбудови Джалал-Абада», – повідомив він.
Кореспондент розповідає також, як бачив на власні очі пожежі в готелях і ресторанах міста, охоплені вогнем приватні будинки. Абраїмов також інформує, що на мітингах у центрі міста лунають обвинувачення на адресу лідера місцевих узбеків, колишнього депутата Кадирджана Батирова.
На вулицях Джалал-Абада чимало озброєних людей із різних районів області і з інших областей, навіть зовсім віддалених від місця подій. Чимало людей озброєні і навіть мають бронетранспортер.
Сутички і стрілянина відбувалися до сьогодні й у Сузакському районі, де живе чимало місцевих узбеків, та в місті Оші, де сутички були найжорстокіші і принесли найбільше жертв. Влада Киргисзтану намагається проводити арешти і розслідування кривавих заворушень.
Кількість біженців із Киргизстану наростає
Узбецьких біженці чекають своєї черги, щоб перетнути кордон з Узбекистаном поблизу села Джалал-Кудук, 14 червня 2010 року
Агентства цитують офіційні повідомлення з сусіднього Узбекистану про приблизно 60 тисяч біженців із південного Киргизстану, що вже зареєстровані в прикордонній із Киргизстаном Андижанській області. Також повідомляють, що сьогодні киргизька влада перестала пропускати узбецьких біженців до Узбекистану і що до 2 тисяч біженців не змогли перетнути перехід «Ханабад». Міжнародний Червоний Хрест інформує, що гуманітарна ситуація на півдні Киргизстану стає «серйозною».
Координатор зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон заявила сьогодні в Люксембурзі про «велику зацікавленість» Євросоюзу стабілізувати ситуацію та зупинити кризу в Киргизстані. «Для мене дуже й дуже важливо, щоб порядок був відновлений. Там склалася дуже небезпечна і важка ситуація», – заявила вона.
Тим часом Росія, за повідомленнями, вже розглядає можливість надати військову допомогу Киргизстанові, яку Москва перед цим відхиляла, не погоджуючись задовольнити запит голови тимчасового уряду у Бішкеку Рози Отунбаєвої.
У Москві відбувалося засідання консультативної групи країн-учасниць Організації Договору про колективну безпеку, де обговорювали ситуацію в Киргизстані. На консультаціях був присутній і уповноважений Бішкека, який є одним із семи членів організації.
Минула влада президента Курманбека Бакієва була розігнана акціями непокори в Бішкеку 7 квітня, що призвело до загибелі понад 80 осіб. Із того часу південь Киргизстану, звідки родом Бакієв, став місцем постійного наростання насильства. Тимчасовий уряд у всьому звинувачує прихильників Бакієва.
«Кілька разів я чув постріли з двох сусідніх, головних, вулиць міста, також стрілянина чутна довкола головної адмінбудови Джалал-Абада», – повідомив він.
Кореспондент розповідає також, як бачив на власні очі пожежі в готелях і ресторанах міста, охоплені вогнем приватні будинки. Абраїмов також інформує, що на мітингах у центрі міста лунають обвинувачення на адресу лідера місцевих узбеків, колишнього депутата Кадирджана Батирова.
На вулицях Джалал-Абада чимало озброєних людей із різних районів області і з інших областей, навіть зовсім віддалених від місця подій. Чимало людей озброєні і навіть мають бронетранспортер.
Сутички і стрілянина відбувалися до сьогодні й у Сузакському районі, де живе чимало місцевих узбеків, та в місті Оші, де сутички були найжорстокіші і принесли найбільше жертв. Влада Киргисзтану намагається проводити арешти і розслідування кривавих заворушень.
Кількість біженців із Киргизстану наростає
Агентства цитують офіційні повідомлення з сусіднього Узбекистану про приблизно 60 тисяч біженців із південного Киргизстану, що вже зареєстровані в прикордонній із Киргизстаном Андижанській області. Також повідомляють, що сьогодні киргизька влада перестала пропускати узбецьких біженців до Узбекистану і що до 2 тисяч біженців не змогли перетнути перехід «Ханабад». Міжнародний Червоний Хрест інформує, що гуманітарна ситуація на півдні Киргизстану стає «серйозною».
Координатор зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон заявила сьогодні в Люксембурзі про «велику зацікавленість» Євросоюзу стабілізувати ситуацію та зупинити кризу в Киргизстані. «Для мене дуже й дуже важливо, щоб порядок був відновлений. Там склалася дуже небезпечна і важка ситуація», – заявила вона.
Тим часом Росія, за повідомленнями, вже розглядає можливість надати військову допомогу Киргизстанові, яку Москва перед цим відхиляла, не погоджуючись задовольнити запит голови тимчасового уряду у Бішкеку Рози Отунбаєвої.
У Москві відбувалося засідання консультативної групи країн-учасниць Організації Договору про колективну безпеку, де обговорювали ситуацію в Киргизстані. На консультаціях був присутній і уповноважений Бішкека, який є одним із семи членів організації.
Минула влада президента Курманбека Бакієва була розігнана акціями непокори в Бішкеку 7 квітня, що призвело до загибелі понад 80 осіб. Із того часу південь Киргизстану, звідки родом Бакієв, став місцем постійного наростання насильства. Тимчасовий уряд у всьому звинувачує прихильників Бакієва.
