Пересопницьке Євангеліє вважають першим українським перекладом священнописання. Історія Пересопниці, котра з великого княжого міста перетворилася на невеличке село, є своєрідним дзеркалом української історії. Найбільший розквіт Пересопниці припадає на 12-13 століття. У Галицько-Волинському та Київському літописі про неї – 18 згадок.
Другий період слави Пересопниці припадає на діяльність архімандрита Григорія у місцевому монастирі. Саме тоді княгиня Ольшанська виділила кошти для перекладу Євангелія з церковнослов’янської на староукраїнську мову. Нині оригінал Євангелія зберігається у столичній бібліотеці Вернадського.
А ось про легендарну Пересопницю в радянські часи забули – розповідає голова рівненської «Просвіти» Світлана Ніколіна: «Поки не було років Незалежності, ніхто взагалі не пам’ятав і не знав, що в цьому селі було народжене Пересопницьке Євангеліє, і про значення пересопницького Євангелія тоді взагалі ніхто не говорив.
Завдяки таким людям, як Євген Шморгун, як Василь Червоній, тут постав цей знак і щороку збираються люди, щоб засвідчити: як би нас не нищили, як би не домагалися другої державної мови, але це є українська земля, і так буде завжди. Тому що є наші письменники, і є діти, які напишуть книги, котрі зроблять їх знаменитими. А поки що вони написали книги, які їх зроблять відомими серед однокласників, родичів і друзів...»
Пересопницю обіцяють відродити. Вкотре
Щороку у Пересопниці письменницька громада та шанувальники рідної мови підбивають підсумки літературного року і нагороджують переможців традиційного учнівського конкурсу «Перло многоцінне».
Нагороджуючи призерів, письменник та ініціатор пам’ятного знаку Пересопницькому Євангелію - Євген Шморгун - нагадав, що плани створення тут історико-культурного центру були підтримані ще президентом Кравчуком. Але згодом зник навіть уже затверджений проект архітектора Віктора Ковальчука.
12 травня Верховна Рада підтримала пропозицію рівненських депутатів про відзначення у серпні наступного року 450-ї річчя Пересопницького Євангелія. До цієї дати, як повідомив заступник голови Рівненської облдержадміністрації Олексій Губанов, до старовинного села буде облаштована дорога, забезпечене стабільне електропостачання, упорядкована територія навколо пам’ятного знаку: «Ми плануємо до наступного року, до наступного свята відновити на цьому святому місці і музей, і інші меморіальні об’єкти, які мають продемонструвати, що тут відбувалося і що таке Пересопницьке Євангеліє. Заради цього увесь наступний рік працюватимуть влада і громада» – запевнив чиновник.
А поки що громада домагається внесення Свято-Миколаївського храму, збудованого на фундаменті собору княжих часів, до переліку історико-архітектурних пам’яток України.
Другий період слави Пересопниці припадає на діяльність архімандрита Григорія у місцевому монастирі. Саме тоді княгиня Ольшанська виділила кошти для перекладу Євангелія з церковнослов’янської на староукраїнську мову. Нині оригінал Євангелія зберігається у столичній бібліотеці Вернадського.
А ось про легендарну Пересопницю в радянські часи забули – розповідає голова рівненської «Просвіти» Світлана Ніколіна: «Поки не було років Незалежності, ніхто взагалі не пам’ятав і не знав, що в цьому селі було народжене Пересопницьке Євангеліє, і про значення пересопницького Євангелія тоді взагалі ніхто не говорив.
Завдяки таким людям, як Євген Шморгун, як Василь Червоній, тут постав цей знак і щороку збираються люди, щоб засвідчити: як би нас не нищили, як би не домагалися другої державної мови, але це є українська земля, і так буде завжди. Тому що є наші письменники, і є діти, які напишуть книги, котрі зроблять їх знаменитими. А поки що вони написали книги, які їх зроблять відомими серед однокласників, родичів і друзів...»
Пересопницю обіцяють відродити. Вкотре
Щороку у Пересопниці письменницька громада та шанувальники рідної мови підбивають підсумки літературного року і нагороджують переможців традиційного учнівського конкурсу «Перло многоцінне».
Нагороджуючи призерів, письменник та ініціатор пам’ятного знаку Пересопницькому Євангелію - Євген Шморгун - нагадав, що плани створення тут історико-культурного центру були підтримані ще президентом Кравчуком. Але згодом зник навіть уже затверджений проект архітектора Віктора Ковальчука.
12 травня Верховна Рада підтримала пропозицію рівненських депутатів про відзначення у серпні наступного року 450-ї річчя Пересопницького Євангелія. До цієї дати, як повідомив заступник голови Рівненської облдержадміністрації Олексій Губанов, до старовинного села буде облаштована дорога, забезпечене стабільне електропостачання, упорядкована територія навколо пам’ятного знаку: «Ми плануємо до наступного року, до наступного свята відновити на цьому святому місці і музей, і інші меморіальні об’єкти, які мають продемонструвати, що тут відбувалося і що таке Пересопницьке Євангеліє. Заради цього увесь наступний рік працюватимуть влада і громада» – запевнив чиновник.
А поки що громада домагається внесення Свято-Миколаївського храму, збудованого на фундаменті собору княжих часів, до переліку історико-архітектурних пам’яток України.