Газогін «Набукко» набирає реальних обрисів

Проект «Набукко» спочатку задумувався як ініціатива, спонсором якої мали виступати Сполучені Штати. Але поступово ця ідея перетворилася на один із головних пріоритетів Євросоюзу у сфері енергетичної безпеки.

«Набукко» додає нові джерела постачання газу до тих, що вже існують, тобто Алжиру, Норвегії та Росії, – пояснює речник Європейської Комісії Ферран Таррадельяс Еспунь. – Іншими словами, цей газогін відкриває двері новим постачальникам, таким, як Азербайджан, Туркменистан, Ірак і так далі. До того ж це буде новий шлях постачання через Туреччину, а це покращить енергетичну безпеку з географічного погляду. Особливо це стосується тих країн цього регіону, що залежать тільки від одного постачальника. «Набукко» додасть конкуренції на ринку та покращить безпеку постачань».

Угода, що буде підписана між країнами-учасницями проекту, між іншим, має на меті чітко визначити умови газопостачання та використання трубопроводу, що проходитиме територіями 5 держав.

Туреччину переконали...

Газопровід довжиною 3300 кілометрів має щорічно постачати до Європейського Союзу 31 мільярд кубометрів газу. Це мало б суттєво зменшити залежність європейської співдружності від російського блакитного палива.

Проте, при всій очевидності переваг «Набукко», підписання угоди про початок будівництва багато разів відкладалося.

«Це буде перша міжнародна угода такого жанру, бо 5 країн вперше підпишуть один документ щодо транзиту газу, – пояснив у інтерв’ю Радіо Свобода Ферран Таррадельяс Еспунь. – Такого донині ще не було. І зрозуміло, що цьому передували складні переговори. Туреччина, зрозуміло, мала і відстоювала свої інтереси, так само, як європейці відстоювали свої. Врешті-решт, сторони дійшли згоди, і це дуже позитивно для них усіх».

Туреччина, що є центральною країною цього проекту, тривалий час відмовлялася від участі у ньому. Причиною цьому насамперед було повільне просування переговорів із Європейським Союзом щодо її вступу до його складу. Проте є й інша, все ще не залагоджена причина ветування Анкарою проекту «Набукко». Лідери Туреччини вимагають права на купівлю 15 відсотків газу, що проходитиме їхньою територією, за пільговими цінами.

... чи переконають Туркменистан, Казахстан та Узбекистан

Не поспішали з рішенням про реалізацію проекту газогону «Набукко» й деякі інші країни, що мають тісні стосунки з Кремлем. Проте, щоб заохотити цих учасників, Європейська Комісія в січні цього року пообіцяла розблокувати на потреби цього важливого енергетичного проекту 250 мільйонів євро.

Проте не визначеним ще залишається питання майбутніх постачальників. Європейці все ще чекають, коли згоду наповнювати своїм газом труби «Набукко» дадуть Туркменистан, Казахстан та Узбекистан.

Нарешті, цей проект – конкурент іншої газотранспортної ідеї, проекту «Південний потік». Розроблений російським «Газпромом» та італійською компанією ЕNI, він мав би пролягти дном Чорного моря та з’єднати Росію і Болгарію.

(Брюссель – Прага – Київ)