Найбільше від рекордно низької виборчої активності постраждали соціал-демократи. Вони отримали найнижчу в історії партії кількість голосів – 20,8 відсотка. Лідер соціал-демократів Франц Мюнтеферінг визнав проблеми з мобілізацією виборців. «У виборчій активності криється великий шанс. Різниця між євровиборами і останніми виборами до Бундестагу становить 35 відсотків. Тобто, зараз прийшло на виборчі дільниці 43 відсотки виборців. Коли обирали німецький парламент, проголосувало 78 відсотків. Такі цифри свідчать про те, що є над чим попрацювати», – зазначив Мюнтеферінг.
Не прийшов на вибори – плати 50 євро
Отже, гасло соціал-демократів – мобілізація виборців. Член фракції СДПН у Бундестазі Йорн Тиссен відразу запропонував зробити участь у голосуванні обов’язком кожного громадянина і стягати грошові штрафи з того, хто його порушуватиме.
«Той, хто не прийшов на вибори, мав би сплатити 50 євро штрафу. Демократія без демократів не функціонує», – сказав Тиссен в інтерв’ю газеті Bild.
Християнські демократи проти штрафів
Серед християнських демократів, а також навіть у лавах СДПН таку пропозицію відразу зустріли критикою.
Вольфґанґ Босбах, представник ХДС, який відповідає за внутрішню політику, зауважив у розмові з газетою Lübecker Nachrichten, що голосувати тільки через страх перед грошовим штрафом – це погана мотивація.
А представник баварського Християнсько-соціального союзу Гартмут Кошик наголосив у письмовій заяві: «Вибори в демократичному суспільстві спираються на виборчу свободу». Громадяни мають самі вирішувати, за кого їм голосувати і чи взагалі голосувати, вважає Кошик.
Від запровадження штрафів за неявку на вибори застерігають і незалежні експерти.
Бохумський політолог Уве Андерсен, зокрема, зауважив: «Я скептично ставлюся до запровадження виборчого обов’язку. Для мене виборча свобода пов’язана також із правом не йти на вибори». Андерсен не бачить нічого дивного в тому, що саме з лав соціал-демократів пролунала пропозиція про запровадження виборчого обов’язку, оскільки саме їхні постійні виборці, як свідчить досвід, найбільш схильні не брати участь у голосуванні.
Низька виборча активність – шанс для екстремістів
Замість запровадження виборчого обов’язку політолог радить партіям зосередити увагу на поясненні громадянам того факту, що Європейський парламент сьогодні має значно більший вплив, ніж раніше. Але також самі громадяни, на думку Уве Андерсена, повинні проявити власний моральний обов’язок і не ігнорувати голосування. Якщо ж хтось не прийшов на вибори, зазначає політолог, то потім він повинен змиритися з результатами голосування інших.
«Негативний момент низької виборчої активності полягає також у тому, що чим менше громадян приходить на виборчі дільниці, тим більше шансів отримують екстремістські сили», – застеріг Уве Андерсен.
(Німеччина – Прага – Київ)
Не прийшов на вибори – плати 50 євро
Отже, гасло соціал-демократів – мобілізація виборців. Член фракції СДПН у Бундестазі Йорн Тиссен відразу запропонував зробити участь у голосуванні обов’язком кожного громадянина і стягати грошові штрафи з того, хто його порушуватиме.
«Той, хто не прийшов на вибори, мав би сплатити 50 євро штрафу. Демократія без демократів не функціонує», – сказав Тиссен в інтерв’ю газеті Bild.
Християнські демократи проти штрафів
Серед християнських демократів, а також навіть у лавах СДПН таку пропозицію відразу зустріли критикою.
Вольфґанґ Босбах, представник ХДС, який відповідає за внутрішню політику, зауважив у розмові з газетою Lübecker Nachrichten, що голосувати тільки через страх перед грошовим штрафом – це погана мотивація.
А представник баварського Християнсько-соціального союзу Гартмут Кошик наголосив у письмовій заяві: «Вибори в демократичному суспільстві спираються на виборчу свободу». Громадяни мають самі вирішувати, за кого їм голосувати і чи взагалі голосувати, вважає Кошик.
Від запровадження штрафів за неявку на вибори застерігають і незалежні експерти.
Бохумський політолог Уве Андерсен, зокрема, зауважив: «Я скептично ставлюся до запровадження виборчого обов’язку. Для мене виборча свобода пов’язана також із правом не йти на вибори». Андерсен не бачить нічого дивного в тому, що саме з лав соціал-демократів пролунала пропозиція про запровадження виборчого обов’язку, оскільки саме їхні постійні виборці, як свідчить досвід, найбільш схильні не брати участь у голосуванні.
Низька виборча активність – шанс для екстремістів
Замість запровадження виборчого обов’язку політолог радить партіям зосередити увагу на поясненні громадянам того факту, що Європейський парламент сьогодні має значно більший вплив, ніж раніше. Але також самі громадяни, на думку Уве Андерсена, повинні проявити власний моральний обов’язок і не ігнорувати голосування. Якщо ж хтось не прийшов на вибори, зазначає політолог, то потім він повинен змиритися з результатами голосування інших.
«Негативний момент низької виборчої активності полягає також у тому, що чим менше громадян приходить на виборчі дільниці, тим більше шансів отримують екстремістські сили», – застеріг Уве Андерсен.
(Німеччина – Прага – Київ)
