Усі 16 країн, де є в обігу єдина європейська валюта євро, згідно з «Євростатом», за останній рік мали майже 2-відсоткове зростання бюджетного дефіциту. У межах всього Євросоюзу цей показник становить 2,3 відсотка від усього ВВП європейської співдружності.
Проте, коли статисти Європи проаналізували стан бюджетів кожної країни ЄС окремо, то виявилася велика різниця між різними державами-членами європейської спільноти.
Видатки ростуть, а надходження падають
У найгіршому стані опинилася Ірландія, дефіцит бюджету якої перевищив 7 відсотків. Не набагато краща ситуація у Великобританії та Румунії, з їх дефіцитами на рівні 5 з половиною відсотка. Досить високі показники послаблення бюджетного балансу також у Греції, Мальти, Латвії, Польщі та Іспанії.
З огляду на те, що згідно з європейськими правилами, бюджети країн-членів не повинні перевищувати 3-відсотковий бар’єр, Єврокомісія розпочала процедуру бюджетного спостереження за 4-ма державами, де ситуація найгірша.
Причини погіршення бюджетного стану та росту заборгованості у країнах Європи у середу пояснила Амелія Торес, представниця Комісії Євросоюзу. Вона каже, що «зростання дефіцитів – це результат різкого падіння грошових надходжень, а саме дуже драматичного зниження надходжень від сплати податків. У той самий час, видатки з бюджетів значно зростають». Як приклад вона наводить той факт, що через масові звільнення уряди країн ЄС змушені витрачати більше коштів на допомогу по безробіттю. «Тому, ми й маємо таке розлоге погіршення у фінансуванні бюджетів країн «єврозони», – каже Амелія Торес.
Загалом, 21 із 27 європейських країн минулого року вже мала значне погіршення державного фінансування.
Прогнози, що не вселяють великих надій
Тим часом, лідери та економісти європейських країн, намагаючись заглянути у майбутнє, не бачать особливих обнадійливих ознак. Скажімо, голова уряду Франції Франсуа Фійон в інтерв’ю французькому радіо заявив: «Напевно можна сказати тільки те, що 2009 рік буде роком глибокої рецесії. Хоча і цього року і у 2010-му ця рецесія буде дещо слабшою у Франції, ніж у наших сусідів. Скорочення наших економічних обсягів сягне двох з половиною відсотка і це сьогодні є досить вірогідним сценарієм».
Франсуа Фійон додав, що крива відновлення економіки може піти вгору тільки починаючи з наступного року. Проте, переконаний він, цей процес відбуватиметься дуже повільно.
Що ж стосується 3-відсоткового кордону, встановленого європейськими установами ще у докризові часи, то французи, як і багато інших націй Європейського Союзу, нинішнього року неминуче будуть його «порушниками».
Лідери більшості держав Європи все ж мають надію на швидке відновлення бюджетного балансу до рівня минулих років, скажімо, 2007 року. Тим часом, офіційний Париж каже, що не сподівається на збалансування свого бюджету навіть через три роки.
(Брюссель – Прага – Київ)
Проте, коли статисти Європи проаналізували стан бюджетів кожної країни ЄС окремо, то виявилася велика різниця між різними державами-членами європейської спільноти.
Видатки ростуть, а надходження падають
У найгіршому стані опинилася Ірландія, дефіцит бюджету якої перевищив 7 відсотків. Не набагато краща ситуація у Великобританії та Румунії, з їх дефіцитами на рівні 5 з половиною відсотка. Досить високі показники послаблення бюджетного балансу також у Греції, Мальти, Латвії, Польщі та Іспанії.
З огляду на те, що згідно з європейськими правилами, бюджети країн-членів не повинні перевищувати 3-відсотковий бар’єр, Єврокомісія розпочала процедуру бюджетного спостереження за 4-ма державами, де ситуація найгірша.
Причини погіршення бюджетного стану та росту заборгованості у країнах Європи у середу пояснила Амелія Торес, представниця Комісії Євросоюзу. Вона каже, що «зростання дефіцитів – це результат різкого падіння грошових надходжень, а саме дуже драматичного зниження надходжень від сплати податків. У той самий час, видатки з бюджетів значно зростають». Як приклад вона наводить той факт, що через масові звільнення уряди країн ЄС змушені витрачати більше коштів на допомогу по безробіттю. «Тому, ми й маємо таке розлоге погіршення у фінансуванні бюджетів країн «єврозони», – каже Амелія Торес.
Загалом, 21 із 27 європейських країн минулого року вже мала значне погіршення державного фінансування.
Прогнози, що не вселяють великих надій
Тим часом, лідери та економісти європейських країн, намагаючись заглянути у майбутнє, не бачать особливих обнадійливих ознак. Скажімо, голова уряду Франції Франсуа Фійон в інтерв’ю французькому радіо заявив: «Напевно можна сказати тільки те, що 2009 рік буде роком глибокої рецесії. Хоча і цього року і у 2010-му ця рецесія буде дещо слабшою у Франції, ніж у наших сусідів. Скорочення наших економічних обсягів сягне двох з половиною відсотка і це сьогодні є досить вірогідним сценарієм».
Франсуа Фійон додав, що крива відновлення економіки може піти вгору тільки починаючи з наступного року. Проте, переконаний він, цей процес відбуватиметься дуже повільно.
Що ж стосується 3-відсоткового кордону, встановленого європейськими установами ще у докризові часи, то французи, як і багато інших націй Європейського Союзу, нинішнього року неминуче будуть його «порушниками».
Лідери більшості держав Європи все ж мають надію на швидке відновлення бюджетного балансу до рівня минулих років, скажімо, 2007 року. Тим часом, офіційний Париж каже, що не сподівається на збалансування свого бюджету навіть через три роки.
(Брюссель – Прага – Київ)
