Президент Барак Обама багато разів говорив про потребу змінити відносини Вашингтона й Москви, які стали надто напруженими за часів його попередника Джорджа Буша. Кілька днів тому він знову повторив свою думку, розповідаючи про низку дипломатичних міждержавних контактів останнього часу. «Ми чудово обмінялися думками з росіянами. Я сказав їм, що нам треба перезавантажити наші відносини», – сказав президент США.
Перші зміни вже сталися. Днями Росія відкрила свої кордони для транзитного транспортування вантажів для американської місії в Афганістані. А вчора значною мірою за наполягання США союз НАТО вирішив поновити відносини з Росією, які теж на наполягання США перервали були після нападу Росії на Грузію.
Напередодні посол Сполучених Штатів у Північноатлантичному союзі Курт Волкер заявив: «Ми б хотіли отримати в НАТО широку політичну платформу, на якій ми могли б співпрацювати з Росією в конструктивному партнерстві і могли б порушувати питання, які нас непокоять, коли ці питання стосуються Росії».
Суперечливих питань далі не бракує
І такі питання залишаються. Серед них – і прагнення України і Грузії вступити до Північноатлантичного союзу, яке Росія називає цілком неприйнятним.
Та Гілларі Клінтон, виступивши вчора на зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн НАТО за новий початок відносин союзу з Москвою, водночас наголосила: двері до членства в НАТО для України і Грузії мусять залишатися відчинені.
Інше з суперечливих питань, із якими категорично не згодна Москва, – плани США розташувати нову систему протиракетної оборони в країнах Східної Європи. Відносно прохолодне ставлення Барака Обами до цих планів Джорджа Буша сприйняли було як натяк на можливість скасувати їх. Так само трактували було й повідомлення про листа президента США російському колезі Дмитрові Медведєву, ніби Вашингтон готовий відмовитися від цих планів, якщо Москва доможеться від Ірану зупинити його ядерну програму.
Але і сам Обама, і Клінтон заперечили, що плани ПРО приречені. Як сказала держсекретар США, Іран далі становить загрозу і Європі, і Росії, і проект протиракетної оборони залишається «дуже важливим елементом» оборонного арсеналу США на майбутнє.
І, нарешті, Клінтон і Лавров мали б обговорити Договір про скорочення стратегічних озброєнь, термін якого збігає 5 грудня цього року. Цей договір, який різко скоротив ядерні арсенали США й СРСР, а потім Росії, був підписаний іще 1991 року, а потім продовжувався на нові п’ятирічні терміни. Нині ж Росія заявляє, що хотіла б замість чергового продовження цієї угоди укласти цілком нову, яка привела б до ще більших скорочень ядерної зброї двох країн.
Критичні погляди
Сергій Лавров заявляв також, що його зустріч із Гілларі Клінтон має закласти підвалини для зустрічі президентів двох країн, яка має відбутися наступного місяця в Лондоні під час саміту Групи Двадцяти провідних держав світу.
Тим часом у Росії з деякою осторогою ставляться до нових пропозицій США. Наприклад, стосовно протиракетної оборони й Ірану Дмитро Медведєв заявляв, що Москва готова говорити з Вашингтоном про ракетний щит, але вважає іранську ядерну програму за цілком окреме питання.
А у Сполучених Штатах уже лунає критика позиції Барака Обами й його адміністрації щодо Росії. Незгодні з нею заявляють, що це не повернення до реалізму в зовнішній політиці, як запевняють американські урядовці, а «небезпечний ідеалізм».
(Прага – Київ)
Перші зміни вже сталися. Днями Росія відкрила свої кордони для транзитного транспортування вантажів для американської місії в Афганістані. А вчора значною мірою за наполягання США союз НАТО вирішив поновити відносини з Росією, які теж на наполягання США перервали були після нападу Росії на Грузію.
Напередодні посол Сполучених Штатів у Північноатлантичному союзі Курт Волкер заявив: «Ми б хотіли отримати в НАТО широку політичну платформу, на якій ми могли б співпрацювати з Росією в конструктивному партнерстві і могли б порушувати питання, які нас непокоять, коли ці питання стосуються Росії».
Суперечливих питань далі не бракує
І такі питання залишаються. Серед них – і прагнення України і Грузії вступити до Північноатлантичного союзу, яке Росія називає цілком неприйнятним.
Та Гілларі Клінтон, виступивши вчора на зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн НАТО за новий початок відносин союзу з Москвою, водночас наголосила: двері до членства в НАТО для України і Грузії мусять залишатися відчинені.
Інше з суперечливих питань, із якими категорично не згодна Москва, – плани США розташувати нову систему протиракетної оборони в країнах Східної Європи. Відносно прохолодне ставлення Барака Обами до цих планів Джорджа Буша сприйняли було як натяк на можливість скасувати їх. Так само трактували було й повідомлення про листа президента США російському колезі Дмитрові Медведєву, ніби Вашингтон готовий відмовитися від цих планів, якщо Москва доможеться від Ірану зупинити його ядерну програму.
Але і сам Обама, і Клінтон заперечили, що плани ПРО приречені. Як сказала держсекретар США, Іран далі становить загрозу і Європі, і Росії, і проект протиракетної оборони залишається «дуже важливим елементом» оборонного арсеналу США на майбутнє.
І, нарешті, Клінтон і Лавров мали б обговорити Договір про скорочення стратегічних озброєнь, термін якого збігає 5 грудня цього року. Цей договір, який різко скоротив ядерні арсенали США й СРСР, а потім Росії, був підписаний іще 1991 року, а потім продовжувався на нові п’ятирічні терміни. Нині ж Росія заявляє, що хотіла б замість чергового продовження цієї угоди укласти цілком нову, яка привела б до ще більших скорочень ядерної зброї двох країн.
Критичні погляди
Сергій Лавров заявляв також, що його зустріч із Гілларі Клінтон має закласти підвалини для зустрічі президентів двох країн, яка має відбутися наступного місяця в Лондоні під час саміту Групи Двадцяти провідних держав світу.
Тим часом у Росії з деякою осторогою ставляться до нових пропозицій США. Наприклад, стосовно протиракетної оборони й Ірану Дмитро Медведєв заявляв, що Москва готова говорити з Вашингтоном про ракетний щит, але вважає іранську ядерну програму за цілком окреме питання.
А у Сполучених Штатах уже лунає критика позиції Барака Обами й його адміністрації щодо Росії. Незгодні з нею заявляють, що це не повернення до реалізму в зовнішній політиці, як запевняють американські урядовці, а «небезпечний ідеалізм».
(Прага – Київ)
