Песимізм, занепокоєння і роздратованість – не паніка, але надзвичайна обережність. Так оцінює Томас Кремптон п’ять днів перебування у кулуарах Давосу цього року.
«Це – шостий форум, за яким я стежив. І тут це вперше, коли лунали роздратовані крики на адресу тих, хто відходив. Маю на увазі російського прем’єра Володимира Путіна, коли він нападав на Майкла Делла керівника комп’ютерної мережі, котрий бажав розширення своєї участі на російському ринку. Путін казав йому : «Ми не потребуємо вашої допомоги (Ми не інваліди)». Ну й також турецький прем’єр-міністр Реджеп Ердоган, який покинув форум із-за образи, що він не був поінформований щодо несправедливого нападу на Смугу Гази і йому не дали часу для відповіді ізраїльському президентові Шимону Пересу. Раніше в контексті Давосу такі теми обговорювалися спокійно і тихо. Цього ж разу – фактичний крик, який свідчить про основні настрої в політиці та економіці та неприємності в майбутньому», – кажеТомас Кремптон.
Він вважає, що делегати Давосу були дуже обережними в оцінках щодо ситуації у світовій економіці. Томас Кремптон зазначає: «Загалом Давос зібрав докупи еліту, яка й принесла світові цю кризу. Як раз у такій компанії політичні та фінансові лідери збираються кожного року у швейцарських горах. Дійсно, є багато занепокоєння у їхніх словах. Чи є сумніви у майбутньому капіталізму? Аніскільки! Чи є критичний рівень занепокоєння щодо превентивного регулювання, чи щодо засобів проти кризи, яка може зайти дуже далеко і мати несприятливий вплив? Так, безумовно!»
Томас Кремптон навіть наголосив що в Давосі відчувалося – світ лише на початку тривалої глобальної фінансової кризи. Цей оглядач також розповів про інтерв’ю з відомим фінансистом і біржовим гравцем, «із репутацією спекулянта», Джорджем Соросом, котрий свого часу завдав удару по Держбанку Англії. Сорос визнав у розмові з Кремптоном, що він добре заробив на кризі, зауваживши: «я зробив чесно».
Кремптон вважає, що не лише Сорос є прикладом пригніченої атмосфери Давосу. Прикладом цього є і скандал довкола теми Смуги Гази та відсутності якогось шляху виходу з близькосхідної кризи. З одного боку, за словами, Томаса Кремптона, Давос став цього разу прикладом розмови про тяжкі економічні та політичні проблеми світу, але далеким від визначення можливих шляхів виходу з цих проблем.
(Прага – Київ)
