Доступність посилання

ТОП новини

«На замку» Чи існує зв’язок між економічною кризою та рівнем злочинності в країні?


Завершуються новорічні свята, під час яких зменшується кількість злочинів, і починаються будні, коли шахраї, кишенькові та квартирні злодії, а також інші представники кримінального ремесла, знову стають до роботи. Міліція попереджає: чим більше вражатиме Україну економічна криза, тим більше дошкулятимуть злодії. Отже, наскільки серйозною є кримінальна загроза для країни?

Загроза за дверима?
Знайома Олени Василівни з Києва ледь не стала жертвою злодіїв. Врятував лише щасливий для неї випадок. Увечері перед Новим роком в двері квартири подзвонили двоє хлопців. Вони, як виявилось потім, перевіряли, чи дома хазяї. Оскільки жінка не одразу підійшла відкривати, вони вже намагалися виламати замок. Олена Василівна впевнена, що з її подругою могло статися будь-що, якби вона не повела себе правильно. «Вона підняла крик, закричала щось про міліцію, тому вони почали втікати сходами вниз. Однак моя подруга все ж викликала міліцію, дала показання, намагалася описати тих чоловіків».
Незважаючи на те, що ризик зростання рівня злочинності є, поки що криміногенна ситуація в Україні не погіршилася, стверджує Сергій Редька, перший заступник начальника Департаменту карного розшуку МВС України. Водночас він переконує: на самих міліціонерів криза впливає вже по повній програмі, а це не може не порадувати злодіїв:
«На сьогодні не вистачає матеріально-технічного забезпечення, спорядження для оперативного реагування, фінансове забезпечення дуже складне… Бензину в нас 100 грам на день для службової міліції …Загалом дуже складні часи для міліції очікуються».
Кримінальна загроза посилюється, і це об’єктивний чинник, який не залежить від того, «куди дивиться міліція». Це констатує Кирило Куликов, екс-керівник Національного бюро Інтерполу в Україні, народний депутат від блоку НУ-НС.
«Багато людей втрачають робочі місця, важко знайти роботу. Тому спалах злочинності дійсно загрожує Україні. Насправді існує статистика про збільшення рівня злочинності на 10% під час економічної кризи, незалежно від того, в якій це країні відбувається».
Латвійська ситуація
Кореспондентка Радіо Свобода у державах Балтії Людмила Пилип підтверджує: економічна скрута посилює апетити крадіїв. Зокрема, у Латвії стали активніше «чистити» ювелірні магазини, викрадати машини, зазіхати на побутову техніку. Напередодні Нового року метою грабіжників були продукти харчування, шампанське та шоколад, причому в значних обсягах. Представники кримінальної поліції Латвії повідомляють, що на 21% збільшилася кількість крадіжок з торговельних місць, де існує вільний доступ до товарів. Вдвічі збільшилися випадки крадіжок пального на заправках, коли водії заправляються і від’їжджають, не заплативши. Загалом же поліція вважає, що економічна криза може сприяти прояву невмотивованої агресії у латвійському суспільстві. Окремі латвійці вчиняють самогубства через те, що не можуть владнати справи з фінансовими зобов’язаннями. Ситуацію ускладнює те, що уряд ухвалив рішення щодо скорочення працівників бюджетних організацій, в тому числі і співробітників поліції. Однак на допомогу поліцейським прийдуть загони латвійських ополченців – земесаргів, які залучатимуться до співробітництва з поліцією для боротьби зі злочинністю та забезпечення громадського порядку в країні.
Злодій на злодії їде і злодієм поганяє?

У грудні минулого року у великих містах України рівень вуличної злочинності збільшився на 7%. Такими є дані міліції. А у столиці побільшало квартирних крадіжок – у середньому до 20-ти на добу. Щоправда, в останні дні 2008-го і на початку нинішнього число таких крадіжок зменшилося – у квартирних злодіїв теж свято.
Ось якою є статистична звітність харківської міліції за перший тиждень нового року: 930 скоєних злочинів, з них майже 600 розкриті. Якщо порівняти із новорічним тижнем 2008-го, цього року дійсно набагато менше пограбувань і хуліганства. За кілька днів міліція зафіксувала вже кілька випадків, коли у перехожих чи то під загрозою насильства, чи то із застосуванням сили відбирали гроші та мобільні телефони.
Якщо хизуєтеся коштовностями перед невідомими людьми, великі суми грошей тримаєте вдома, а сигналізацію так і не встановили, якщо їдете у громадському транспорті, тримаючи на видноті гаманець, то ви у групі ризику потенційних жертв грабіжників. Якщо ж не хочете втратити кровні, то «не ловіть ґав», закликає Микола Рощин, головний фахівець департаменту карного розшуку МВС України.
Але в будь-якому випадку, навіть якщо криміногенна ситуація в Україні погіршиться, це не привід для закручування гайок і надання міліції особливих повноважень, наголошує правозахисник Євген Захаров.


Ви не боїтеся стати жертвою грабіжника чи злодія? Якось намагаєтесь убезпечитися?
Дануті, продавець: Я з собою грошей не ношу, намагаюся великі суми в банку тримати. Однак все одно страшно.
Максим, студент: Я побоююся. Тому намагаюся гроші краще ховати. Наприклад, так, як зараз – у внутрішній кишені джинсів.
Валентина, перекладач: Я боюся, адже навіть у нашому будинку вже квартири грабували. У мене сестра тримає всі дорогі речі в сейфі, в банку. Я теж так робитиму. Увечері сама намагаюся не виходити.
Василь, безробітний: Ніяк себе захистити не можна. Треба тікати! Але гроші на виду не тримати.

Ніна, пенсіонерка: Ой, я боюся! Треба берегтися. Навіть їдеш з базару, поставив сумку з продуктами важку на зупинці, відвернувся на хвильку, і вже її немає. У моєї знайомої так було.
  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG