Центральна угорська газета «Модьор Гірлап» публікує матеріал про «русинську проблему» в Україні. Газета нагадує, що дві промосковські русинські організації в Закарпатській області України – «Сойм подкарпатських русинів» і «Народна рада русинів Закарпаття» заявили на скликаному в жовтні «конгресі» в Мукачеві, що у разі відмови обласної ради до 1 грудня оголосити автономію області у складі України, як це нібито було ухвалено 78-ма відсотками населення області на референдумі 1 грудня 1991 року, то «русини» самі проголосять свою нову державу в державі. Газета також нагадує, що автономні настрої на території Закарпаття, яке до 1918 року було у складі Австро-Угорщини, особливо активізувалися у дні Першої світової війни. Пізніше Чехословаччина, яка володіла Закарпаттям 20 років і обіцяла Заходові здійснити автономію краю, все ж не здійснила цього. «Модьор Гірлап» цитує при цьому чехословацького прем’єра Едуарда Бенеша, який сказав з цього приводу : «Русинство ще не дозріло до автономії і її результатами скористаються угорці та євреї». Угорська газета стверджує, що «для автономістських закликів на Закарпатті немає юридично-правових підстав» і вважає так званих лідерів «русинського руху» причетними до планів російської зовнішньої розвідки. «Модьор Гірлап» вказує на те, що діяльністю промосковських русинських груп в Ужгороді опікується не хто-небудь, а син високого чільника НКВД, онук соратника Сталіна і нинішній радник Володимира Путіна В’ячеслав Ніконов. Російський державний фонд під назвою «Російський світ», який фінансує «русинів» у Закарпатті, очолює згаданий Ніконов, і угорська газета наводить інформацію про те, що ця організація є підрозділом російської зовнішньої розвідки. «Модьор Гірлап» нагадує, що Ніконов приїздив до Закарпаття у 2008 році і вів бесіди з керівництвом «русинів» та відкинув їхні пропозиції про радикалізацію руху і запрошення іноземних миротворців. Газета зазначає, що російський представник орієнтував «русинів» із «Сойму» на повільні методи розвалу українськості на Закарпатті. Одним із методів послаблення української державності, згідно з концепцією російської зовнішньої розвідки, є створення в Україні православних анклавів, підконтрольних Московському патріархату. На Закарпатті переважають православні приходи (понад 600), котрі підпорядковані саме УПЦ Московського патріархату. «Модьор Гірлап» називає тактику підконтрольних Москві «православних анклавів» в Україні «особливо важливим завданням» російської зовнішньої розвідки.
Французька газета «Ла Трібюн» оприлюднила матеріал, присвячений відомому французькому етнологові та філософу Клоду Леві-Строссу, якому нині виповнюється 100 років. Газета зауважує, що автор знаменитих «Сумних тропіків», який сам не любить річниць, цього разу збирається святкувати. У матеріалі про видатного вченого йдеться, що він створив для світу нову науку – структурну антропологію, яка базується на лінгвістиці, семіології, соціології і навіть математиці. Головне завдання цієї науки – виявити у традиційних суспільствах структурні елементи мислення, які виходять із підсвідомого. Леві-Стросс зауважує, що порівняння мислення так званих примітивних народів із сучасним суспільством є явно не на користь сучасним. У зв’язку з цим науковець останнім часом висловлює свій песимізм щодо майбутнього людства.
(Прага – Київ)
Французька газета «Ла Трібюн» оприлюднила матеріал, присвячений відомому французькому етнологові та філософу Клоду Леві-Строссу, якому нині виповнюється 100 років. Газета зауважує, що автор знаменитих «Сумних тропіків», який сам не любить річниць, цього разу збирається святкувати. У матеріалі про видатного вченого йдеться, що він створив для світу нову науку – структурну антропологію, яка базується на лінгвістиці, семіології, соціології і навіть математиці. Головне завдання цієї науки – виявити у традиційних суспільствах структурні елементи мислення, які виходять із підсвідомого. Леві-Стросс зауважує, що порівняння мислення так званих примітивних народів із сучасним суспільством є явно не на користь сучасним. У зв’язку з цим науковець останнім часом висловлює свій песимізм щодо майбутнього людства.
(Прага – Київ)
