(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Василь Петьовка:На сьогоднішній день є ряд закордонних держав, у тому числі, якщо я не помиляюся, це і Словаччина, і Чехія, і Польща, і ряд інших держав, які не хотів би зараз, напевне, перераховувати, де національність русинів визнають. Хочемо ми того чи не хочемо з тією думкою і тим рішенням, яке було прийняте на обласній раді, депутати обласної ради, незалежно від того, від яких політичних сил вони представлені, тому що це рішення приймало, були присутні в цьому голосуванні депутати від усіх фракцій, воно пройшло, майже двома третіми було підтримане. 
Роман Скрипін та Василь Петьовка у студії Радіо СвободаВасиль Петьовка: Вся суть у тому, що в компетенцію обласної ради, як ми з Вами добре знаємо, не входить визнання тих чи інших національностей. Обласна рада всього-навсього підтримала, а далі по етапу пішло. У нас є вся повна процедура. Ну, все те, що стосується того референдуму, який відбувся в суботу в Мукачевому, і певні стоять зобов’язання щодо виконання в обласній раді, то я більш як переконаний, що ті рішення, які були прийняті обласною радою, не будуть підтримані. Василь Петьовка: Ну, ряд депутатів, зокрема і тих, які ввійшли і по списку «НУ» та є сьогодні депутатами обласної ради, то ні для кого не секрет, що вони говорять, що вони є самі русинами. Є такі депутати, які сьогодні працюють в обласній раді. (Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: Як грім серед ясного неба: русини Закарпаття оголошують про свої наміри відновити державність.
Серед новин дня сьогоднішнього – заяви СБУ про порушення кримінальних справ щодо закарпатських сепаратистів.
І на перший погляд, тема не варта яєчної шкаралупи, але дехто стверджує, що не все так просто, і пов’язує в один ланцюг і русинський сепаратизм, замок Паланок, і тих людей, які, власне, контролюють Закарпаття або є там впливовими людьми. До таких належить наш гість Петьовка…
Ви себе вважаєте впливовою людиною на Закарпатті?
Василь Петьовка: В принципі обирався до обласної ради, був підтриманий, а також обирався на посаду міського голови за два рази, то якась підтримка є, але…
Роман Скрипін: Фірма «Барва» добре стоїть на ногах до сьогодні…?
Василь Петьовка: До сьогоднішнього дня, до того, що відбувається зараз в усій державі, я думаю, що мало хто з тих чи інших підприємств, з тих чи інших роботодавців може похвалитися і сказати, що в нього зараз усе добре.
Роман Скрипін: Але ж вона не зникла, не збанкрутувала, працює?
Василь Петьовка: Поки що на сьогоднішній день, слава Богу, не збанкрутувала.
Чому «слава Богу»? Тому що там працює біля 2,5 тисяч людей і не треба… Ми чомусь говоримо за те чи інше підприємство, чиє б воно не було, що от дивіться, яке підприємство! І ми говоримо чомусь це з точки зору, що це є погано. Ні, це не є погано…
Роман Скрипін: Я не давав оцінку, що це погано або добре.
Василь Петьовка: Так тому, що Ви так з іронією кажете, що от, бачите, воно ще не збанкрутувало!
А що, воно повинне збанкрутувати? Там є певна частина власників, які створили той чи інший бізнес, і там працює біля 3 тисяч робочих місць, сплачуються всі податки.
Зрештою, я хотів би…
Роман Скрипін: Я Вам поясню. Іронії нуль. Йдеться про сполучення Вашого статусу на Закарпатті та бізнесової потуги, яка представлена фірмою «Барва». Це називається «нарощення м’язів» — і політичної, і бізнесової ваги.
Василь Петьовка: Це далеко не так, тому що є реальні цифри, є реальна статистика. І на сьогоднішній день фірма «Барва» не являється на території Закарпаття, ні в чому не контролює чи не утримує ринку більше, як до 20%.
Василь Зілгалов: Пане Петьовка, яка Ваша позиція як політика, як депутата з приводу русинства?
Василь Петьовка:На сьогоднішній день є ряд закордонних держав, це і Словаччина, і Чехія, і Польща, де національність русинів визнають. Якщо її визнають за кордоном, то чого ж її не визнати в Закарпатті?
Виходячи з цього, в нас був у Закарпатті в 1991 році, якщо я не помиляюся, проведений референдум. Більшість людей, які проживають на території Закарпаття, підтвердили те, що така національність повинна бути.
Якщо її визнають за кордоном, то чого ж її не визнати в Закарпатті?
Ми маємо такий стан справ, що депутати Закарпатської обласної ради всі, які там є, незалежно від того, під якими політичними партіями вони туди прийшли, вони всі проживають на території Закарпаття, що не можна порівняти з тим, що відбувається у ВР.
І я не готовий сказати, що далеко не всі райони чи не всі округи представлені народними депутатами, тому що якщо уважно проаналізувати списки ВР, то біля 50% депутатів – це є жителі міста Києва.
Василь Петьовка: Далеко не всі райони чи не всі округи представлені народними депутатами, тому що якщо уважно проаналізувати списки ВР, то біля 50% депутатів – це є жителі міста Києва.
Тому, на мій погляд, я думаю, що це є ніщо інше, як відображення того референдуму, який був проведений у 1991 році.
Василь Зілгалов: Пане Петьовка, от Ви самі сказали, що в інших державах. Ви знаєте, що, наприклад, у тій же самій Словаччині і в Чехії такої нації немає. Йдеться про етнічні групи.
Але в кожній державі, яку Ви назвали, є певний порядок визначення нації: є Академія наук, є влади центральні, є певні процедури.
От ви, наприклад, на обласній раді це ухвалювали. На які державні українські підстави: чи на НАНУ, чи на рішення вченої ради Ужгородського університету, чи якоїсь вищої інстанції наукової серйозної опиралися? Ви ж ухвалювали це питання в українській державі, а посилаєтеся на Словаччину.
Словаки, до речі, були здивовані, коли радянська академія наук з Москви нав’язувала їм оце питання про русинів. Вони казали: ми знаємо, що у нас живуть українці, а ви нам кажете про якихось русинів.
Ті чи інші громадські організації, які це питання ініціюють, нехай ініціюють доверху до влади…
Василь Зілгалов: Але я не про це питаю.
Яка наукова, державницька підстава, які є висновки на території України про це рішення обласної ради, яке ви ухвалювали?
Василь Петьовка: Я не буду стверджувати, яке є, тому що перелік тієї інформації я не маю і стверджувати це не буду.
Напевне, це рішення базувалося на проведенні референдуму, що це підтримують жителі, які проживають на території Закарпаття.
Роман Скрипін: Я не знаю, як читати русинською мовою, тому що тут літери двох мов присутні: і російської, і української. Але ось з цього меморандуму: «подкорпатські русини просять (слово незрозуміле) Чеську республіку, РФ на переходний період виступити гарантами востановлєнія законного статуса суверенного народа со своєй територієй русинов на юг од Карпат і з перспективой вступлєнія в ЄС».
Пане Петьовка, а як Вам от, якщо я скажу, а я з Полтавщини, що в нас є окрема мова, оскільки ми кажемо: «піти на базарь» або «Кобильоки». Тобто, це зовсім інша вимова, але немає абетки.
Чи є підстави взагалі говорити про русинів як про націю окрему? Це діалект, очевидно.
Василь Петьовка: Ну, напевне, можна трактувати і так, і так.
Василь Петьовка: Я більш як переконаний, що ті рішення, які були прийняті обласною радою, не будуть підтримані.
Роман Скрипін: Питання про рішення Закарпатської обласної ради про визнання русинів (я зараз посилаюся на «Український тиждень», журнал, є конкретний автор) було внесене фракцією «НУ», підконтрольною тому ж Балозі. Тут зазначається, що підтримане Партією регіонів і так далі.
Як Ви ставитеся до того, що «НУ» виносить на сесію Закарпатської облради питання про фактичне визнання сепаратизму?
Василь Петьовка: Ряд депутатів, зокрема і тих, які ввійшли і по списку «НУ» та є сьогодні депутатами обласної ради, то ні для кого не секрет, що вони говорять, що вони являються самі русинами.
А щодо депутатів, підконтрольних «НУ», то там від «НУ», якщо я не помиляюся, лише 32 депутати з 90. Тому біля 30%, якщо математично.
Роман Скрипін: Ага. Але ініціюють депутати від «НУ». Правда?
Василь Петьовка: Ну, так вони ж є русинами. Зокрема, один із активістів, якщо я не помиляюся, лікар обласної лікарні кардіологічного відділення…
Роман Скрипін: Ну, все рівно. Ви самі говорите про те, що Ви не можете визначити, чи є нація «русин». Все одно, що це «слобожанець» звучить стосовно до мене.
Ви були на цьому конгресі?
Василь Петьовка: Не був.
Роман Скрипін: А чому ж тоді автор Богдан Буткевич з «Українського тижня» пише, що вже на згаданому Першому європейському русинському конгресі в Мукачевому були помічені цікаві делегати, зокрема Василь Петьовка, мер Мукачева, двоюрідний брат і бізнес-партнер Віктора Балоги, голови Секретаріату Президента, а також решта закарпатської команди Балоги - голови Свалявської, Воловецької та Тячівської районних рад?
Василь Петьовка: Я думаю, що це повна провокація. Просто хочуть ввести в оману людей.
Я більш як переконаний, що роботи тут для контролюючих органів є більш ніж достатньо.
Я більш, як переконаний, що той захід, який проходив у суботу, є, по-перше, всі матеріали в офіційних ЗМІ, а також не на офіційних…
Роман Скрипін: Я й посилаюся на відкриті джерела, я ще раз кажу.
Василь Петьовка: Я більш, як переконаний, що таких фактів Ви ніде не побачите, на жодних плівках.
Роман Скрипін: Чи знаєте Ви, що Вам дякували на цьому конгресі, як пише «Оглядач», щоправда, без автора, відразу зазначу?
«Я хочу подякувати нашим спонсорам, особливо найбільшому спонсору, нашому дорогому та честованому Василю Петьовці, який нам дуже допоміг, бо держава нам не виділила ні копійки».
Це сказав Владислав Лицович. «Велике общество подкарпатських Русинов».
Василь Петьовка: В якісь мірі Мукачівською міською радою було виділено для громадської організації русинів приміщення в місті Мукачевому.
Є за сотні громадських організацій різних, в тому числі і русинська організація…
Я думаю, що якщо хтось поцікавиться тими чи іншими питаннями, опитає це, принаймні, по телефону в тих чи інших громадських організацій, то ви жодної не знайдете на теренах Закарпаття, які періодично в той чи інший час не зверталися і не отримали допомогу…
