67-річний П’єр Будіне – колишній інженер-металург бельгійського заводу «Арселор». Своє теперішнє перебування на пенсії він вважає несправедливим, бо каже, що почувається цілком працездатним. Доказом цього є й те, що лише декілька років тому він відкрив для себе гірськолижний спорт і тепер при першій нагоді вирушає на лижні бази.
«Я міг би працювати довше, – пояснив бельгійський пенсіонер в інтерв’ю Радіо Свобода, – бо відчував себе молодим і був спроможним залишатися на заводі ще принаймні 2-3 роки. Тепер мені шкода, що я тоді погодився підписати заяву про вихід на пенсію». П’єр Будіне додає, що навіть нині, якби була потреба, він міг би продовжувати працювати. «Може, за дещо скороченим розкладом, але без сумніву, працював би», – додає він. І такі думки у різних країнах європейської співдружності можна почути досить часто.
Ринок праці ЄС у руках тих, кому за 60
Водночас демографи констатують, що кількість професійно активного населення безперервно зменшується. Тому і політики, і Єврокомісія, і фахівці з демографії міркують над невтішними прогнозами. Адже, якщо сьогодні у Європі кожна п’ята особа – пенсіонер, то упродовж наступних 50 років на пенсії буде кожен другий європеєць.
На сьогоднішньому «Європейському демографічному форумі» у Брюсселі говорилося, що саме люди старшого віку, котрі можуть продовжувати свою професійну діяльність, могли б дещо виправити ситуацію. До того ж, у Європі також постійно зростає середня тривалість життя.
Колишній міністр освіти Франції Жіль де Роб’ян виступив на форумі від імені Ради Європейського Союзу, де Франція головує до кінця цього року. Він, зокрема, зазначив: «Ми повинні мобілізуватися, щоб якомога швидше пригальмувати спад обсягів активного населення. У першу чергу, треба більше працевлаштувати людей похилого віку, що у більшості країн ЄС залишається недостатнім. Поправити ситуацію можна, реформуючи європейську пенсійну систему. Треба використати всі можливі засоби. Серед них податкові заохочення, посилена допомога у пошуку роботи безробітним особам старшого віку. А також заходи проти їх дискримінації».
Звичайно, що суттєво збільшити відсоток професійно активного населення у Європі тільки завдяки тим, кому за 60, не вдасться. Тому надії покладаються ще й на... представниць слабкої статі.
Робота жінок – це, на думку фахівців, другий за важливістю чинник для збільшення професійно активного населення. Єврокомісар з питань зайнятості Владімір Шпідла каже, що слід, по-перше, боротися з дискримінацією жінок. По-друге, треба досягти кращого поєднання професійного та сімейного життя. По-третє, збільшити кількість дошкільних закладів. По-четверте, досягти гнучкого та адаптованого розкладу роботи для жінок.
Іммігранти теж боротимуться з європейським старінням
Саме імміграція є наступним важелем у збільшенні кількості робочих рук. Проблеми старіння населення іммігранти не вирішать, вважають учасники форуму. Проте це явище може задовольнити потреби ринку праці. Тому демографи звертаються до політиків із порадою сприяти імміграції.
Директор Віденського інституту демографії Вольфґанг Шульц вважає, що треба організувати Європу таким чином, щоб можна було приймати та інтегрувати працездатних осіб із-поза меж Євросоюзу.
Співвідношення старіння населення та притоку іммігрантів найнижче у країнах Східної Європи. Тому найгіршою прогнозується ситуація саме у Болгарії, Литві, Польщі, Румунії, Чехії та Словаччині.
(Брюссель –Прага – Київ)