Реформувати світовий капіталізм закликав нещодавно французький президент Ніколя Саркозі. Проте реформа глобальної системи фінансів без участі Сполучених Штатів Америки та інших основних індустріально розвинених країн, неможлива. Саме тому, 15 листопада у Вашингтоні відбудеться міжнародний саміт 20 країн, де йтиметься про можливі зміни для оздоровлення фінансової системи, що перебуває у стані глибокої кризи.
Сьогодні голови урядів та перші особи країн Євросоюзу зібралися у Брюсселі на коротку зустріч за обідом, щоб остаточно визначити основні пріоритети фінансових реформ.
Фінанси оздоровить прозорість та контроль?
Пропонують посилити роль Міжнародного валютного фонду, зробити його своєрідним фінансовим контролером. Якщо США та інші учасники вашингтонського саміту погодяться на цю пропозицію Європи, МВФ матиме місію організації, що забезпечуватиме стабільність світових фінансів. Фонд надсилатиме рекомендації Сполученим Штатам та форумам головних гравців банківсько-кредитної сфери.
Серед інших пропозицій – встановлення своєрідних «правил дорожнього руху» для фінансів, включно з системою покарань порушників. На пошук шляхів втілення європейських пропозицій американцям виділено всього 100 днів.
Чи видасть Люксембург банківську таємницю?
Але не з усім, що пропонує Ніколя Саркозі, погоджуються лідери ЄС. Ліберальніші Англія та Швеція, наприклад, застерігають від надмірного регулювання вільного фінансового ринку. А, скажімо, Люксембург, для якого банківська таємниця – «святая-святих», без ентузіазму сприймає заклик до боротьби проти «податкових оаз», де на пільговій основі зберігаються іноземні капітали. Хоча президент Ніколя Саркозі таки спромігся переконати тих, що мали сумніви.
«Ми не хочемо перейти від відсутності регуляцій на ринку фінансів до надмірних регуляцій. Але ми хочемо змінити правила фінансової гри. Європа піде до Вашингтона з наміром захистити одну лінію – прозорості та перефундації всієї системи», – зазначив Саркозі.
Європа надіється на Обаму
Проте реформи, запропоновані президентом Франції, будуть тривалим процесом. До того ж, виглядає, що і США, і Китай дещо скептично сприймають європейські пропозиції регулювання та нагляду за фінансами. Надію вселяють зміни в американській адміністрації. Європейці гадають, чи буде на вашингтонському саміті Барак Обама, з огляду на те, що він «сяде за кермо» у Білому домі тільки 20 січня.
Як зауважив держсекретар Франції з європейських питань Жан-П’єр Жує, «фінансова криза подала нам історичний знак, щоб визначити нову основу для регулювання фінансів та заснування нової багатосторонньої системи світового капіталу». Він зазначає, що Європі хотілося б, щоб була добра координація дій теперішньої американської адміністрації та радників Барака Обами.
«Зрозуміло, що і новий Конгрес із демократичною більшістю також захоче діяти. Барака Обаму обрали у час змін і руху. Він хоче швидких дій, тож у цьому випадку бажання Ніколя Саркозі та Барака Обами – однакові», – зазначив держсекретар Франції Жан-П’єр Жує.
Пропозиції ґрунтовної перебудови з’явилися після того, як світова фінансова сфера поринула у безлад, спровокований численними перегинами у роботі потужних фінансово-кредитних інституцій.
(Брюссель – Прага – Київ)
Сьогодні голови урядів та перші особи країн Євросоюзу зібралися у Брюсселі на коротку зустріч за обідом, щоб остаточно визначити основні пріоритети фінансових реформ.
Фінанси оздоровить прозорість та контроль?
Пропонують посилити роль Міжнародного валютного фонду, зробити його своєрідним фінансовим контролером. Якщо США та інші учасники вашингтонського саміту погодяться на цю пропозицію Європи, МВФ матиме місію організації, що забезпечуватиме стабільність світових фінансів. Фонд надсилатиме рекомендації Сполученим Штатам та форумам головних гравців банківсько-кредитної сфери.
Серед інших пропозицій – встановлення своєрідних «правил дорожнього руху» для фінансів, включно з системою покарань порушників. На пошук шляхів втілення європейських пропозицій американцям виділено всього 100 днів.
Чи видасть Люксембург банківську таємницю?
Але не з усім, що пропонує Ніколя Саркозі, погоджуються лідери ЄС. Ліберальніші Англія та Швеція, наприклад, застерігають від надмірного регулювання вільного фінансового ринку. А, скажімо, Люксембург, для якого банківська таємниця – «святая-святих», без ентузіазму сприймає заклик до боротьби проти «податкових оаз», де на пільговій основі зберігаються іноземні капітали. Хоча президент Ніколя Саркозі таки спромігся переконати тих, що мали сумніви.
«Ми не хочемо перейти від відсутності регуляцій на ринку фінансів до надмірних регуляцій. Але ми хочемо змінити правила фінансової гри. Європа піде до Вашингтона з наміром захистити одну лінію – прозорості та перефундації всієї системи», – зазначив Саркозі.
Європа надіється на Обаму
Проте реформи, запропоновані президентом Франції, будуть тривалим процесом. До того ж, виглядає, що і США, і Китай дещо скептично сприймають європейські пропозиції регулювання та нагляду за фінансами. Надію вселяють зміни в американській адміністрації. Європейці гадають, чи буде на вашингтонському саміті Барак Обама, з огляду на те, що він «сяде за кермо» у Білому домі тільки 20 січня.
Як зауважив держсекретар Франції з європейських питань Жан-П’єр Жує, «фінансова криза подала нам історичний знак, щоб визначити нову основу для регулювання фінансів та заснування нової багатосторонньої системи світового капіталу». Він зазначає, що Європі хотілося б, щоб була добра координація дій теперішньої американської адміністрації та радників Барака Обами.
«Зрозуміло, що і новий Конгрес із демократичною більшістю також захоче діяти. Барака Обаму обрали у час змін і руху. Він хоче швидких дій, тож у цьому випадку бажання Ніколя Саркозі та Барака Обами – однакові», – зазначив держсекретар Франції Жан-П’єр Жує.
Пропозиції ґрунтовної перебудови з’явилися після того, як світова фінансова сфера поринула у безлад, спровокований численними перегинами у роботі потужних фінансово-кредитних інституцій.
(Брюссель – Прага – Київ)
