- Антикризовий законопроект передбачає мораторій до 2011 року на підвищення мінімальної зарплати до рівня прожиткового мінімуму. Як Ви оцінюєте цей крок?
–Якщо буде у нас знову інфляція і девальвація національної валюти, то ми ніколи не зможемо штучно довести мінімальну заробітну платню до рівня прожиткового мінімуму. Адже цей прожитковий мінімум у грошовому вираженні весь час буде змінюватися. Тому, на мою думку, це взагалі безглузда норма. Потрібно стабілізувати національну валюту, тоді мінімальна зарплата автоматично підніметься до прожиткового рівня. Підприємці зможуть спокійно піднімати заробітну плату, і цей процес не буде таким штучним як зараз, коли він відбувається через директиви Уряду і безглузді рішення Верховної Ради.
– Чи справді треба надавати Національному банку право вимагати від експортерів продавати частину валютного виторгу у встановлені терміни на міжбанківському валютному ринку?
– Взагалі то ця норма у нас діяла раніше. Усі експортери були зобов’язані продавати на міжбанку у певний термін 50% свого валютного виторгу. Такий порядок стабілізував національну валюту. Але цю норму зняли і зараз експортери взагалі не продають, не вносять на внутрішній ринок свою валютну виручку або продають за дуже високою ціною. Таким чином вони виступають дестабілізаторами, а точніше, спекулянтами на валютному ринку. Тож я вважаю, що повернення Національному банку права вимагати від експортерів продавати частину валютного виторгу у встановлені терміни на міжбанківському валютному ринку є правильним.
Однак ще необхідно, щоб СБУ і Генпрокуратура за рішенням РНБО, перевірили, хто саме протягом цих двох місяців виходить на міжбанк і скуповує валюту, або навпаки, затримує продаж валюти. Я думаю, що наразі відбувається масштабна спекуляція, і хтось серйозно грає проти національних інтересів України, штучно здешевлюючи гривню. Потім можна буде за безцінь скупити українські підприємства і землю. Мова насправді йде про підрив довіри до національної валюти.
– Чи врятує ситуацію створення в державному бюджеті стабілізаційного фонду? І чи взагалі його можна створити, зокрема за рахунок коштів від приватизації державного майна?
– Таке рішення правильне, хоч і запізніле. Цей фонд уже давно мав бути. Стабілізаційний фонд може допомогти, якщо у ньому буде хоча б 1 мільярд доларів, а краще 2 мільярди. До 20 мільярдів гривень можна отримати від продажу Укртелекому. Це потужна структура, але вона вже давно збиткова і вимагає інвестицій. Також думаю, що можна віддати під приватизацію електростанції. Але за будь-яких обставин не можна продавати Одеський припортовий завод і обленерго. А є об’єкти, які можна приватизувати і зібрати від цього достатньо серйозні гроші.
– Законопроект також пропонує збільшити статутний капітал Державного експортно-імпортного банку (Укрексімбанк) на 1 мільярд гривень за рахунок державного бюджету для викупу частини акцій Промінвестбанку. Чому держава має рятувати Промінвестбанк?
– Тому що це надзвичайно потужний банк найбільших промислових підприємств. Тому не можна дозволити його зруйнувати і необхідно перевести ПІБ у державну власність. Але треба назвати винуватців того, що відбулося з банком. Винні мають понести відповідальність, інакше держава створює для себе дуже небезпечний прецедент.
– Як Ви оцінюєте дозвіл Уряду вже цього року отримати кредитів від міжнародних фінансових організацій на реалізацію проектів економічного й соціального розвитку обсягом до 10 мільярдів гривень?
– Можна взяти, якщо вже дуже потрібно, але не більше 2 мільярдів доларів. Це критична межа. Треба ж буде потім відсотки виплачувати і потім гасити сам борг.
– Чим Ви поясните те, що одним із антикризових заходів є дозвіл аграріям акумулювати кошти податку на додану вартість для своїх потреб?
– Розумінням того, що аграрний сектор треба врятувати за будь-яку ціну. Але я вважаю, що податок на додану вартість треба ліквідувати взагалі. ПДВ – це величезне гальмо для розвитку української економіки. Необхідно запровадити податок з продажу, або податок з купівлі на рівні 5-7 відсотків.
(Київ – Прага)
–Якщо буде у нас знову інфляція і девальвація національної валюти, то ми ніколи не зможемо штучно довести мінімальну заробітну платню до рівня прожиткового мінімуму. Адже цей прожитковий мінімум у грошовому вираженні весь час буде змінюватися. Тому, на мою думку, це взагалі безглузда норма. Потрібно стабілізувати національну валюту, тоді мінімальна зарплата автоматично підніметься до прожиткового рівня. Підприємці зможуть спокійно піднімати заробітну плату, і цей процес не буде таким штучним як зараз, коли він відбувається через директиви Уряду і безглузді рішення Верховної Ради.
– Чи справді треба надавати Національному банку право вимагати від експортерів продавати частину валютного виторгу у встановлені терміни на міжбанківському валютному ринку?
– Взагалі то ця норма у нас діяла раніше. Усі експортери були зобов’язані продавати на міжбанку у певний термін 50% свого валютного виторгу. Такий порядок стабілізував національну валюту. Але цю норму зняли і зараз експортери взагалі не продають, не вносять на внутрішній ринок свою валютну виручку або продають за дуже високою ціною. Таким чином вони виступають дестабілізаторами, а точніше, спекулянтами на валютному ринку. Тож я вважаю, що повернення Національному банку права вимагати від експортерів продавати частину валютного виторгу у встановлені терміни на міжбанківському валютному ринку є правильним.
Однак ще необхідно, щоб СБУ і Генпрокуратура за рішенням РНБО, перевірили, хто саме протягом цих двох місяців виходить на міжбанк і скуповує валюту, або навпаки, затримує продаж валюти. Я думаю, що наразі відбувається масштабна спекуляція, і хтось серйозно грає проти національних інтересів України, штучно здешевлюючи гривню. Потім можна буде за безцінь скупити українські підприємства і землю. Мова насправді йде про підрив довіри до національної валюти.
– Чи врятує ситуацію створення в державному бюджеті стабілізаційного фонду? І чи взагалі його можна створити, зокрема за рахунок коштів від приватизації державного майна?
– Таке рішення правильне, хоч і запізніле. Цей фонд уже давно мав бути. Стабілізаційний фонд може допомогти, якщо у ньому буде хоча б 1 мільярд доларів, а краще 2 мільярди. До 20 мільярдів гривень можна отримати від продажу Укртелекому. Це потужна структура, але вона вже давно збиткова і вимагає інвестицій. Також думаю, що можна віддати під приватизацію електростанції. Але за будь-яких обставин не можна продавати Одеський припортовий завод і обленерго. А є об’єкти, які можна приватизувати і зібрати від цього достатньо серйозні гроші.
– Законопроект також пропонує збільшити статутний капітал Державного експортно-імпортного банку (Укрексімбанк) на 1 мільярд гривень за рахунок державного бюджету для викупу частини акцій Промінвестбанку. Чому держава має рятувати Промінвестбанк?
– Тому що це надзвичайно потужний банк найбільших промислових підприємств. Тому не можна дозволити його зруйнувати і необхідно перевести ПІБ у державну власність. Але треба назвати винуватців того, що відбулося з банком. Винні мають понести відповідальність, інакше держава створює для себе дуже небезпечний прецедент.
– Як Ви оцінюєте дозвіл Уряду вже цього року отримати кредитів від міжнародних фінансових організацій на реалізацію проектів економічного й соціального розвитку обсягом до 10 мільярдів гривень?
– Можна взяти, якщо вже дуже потрібно, але не більше 2 мільярдів доларів. Це критична межа. Треба ж буде потім відсотки виплачувати і потім гасити сам борг.
– Чим Ви поясните те, що одним із антикризових заходів є дозвіл аграріям акумулювати кошти податку на додану вартість для своїх потреб?
– Розумінням того, що аграрний сектор треба врятувати за будь-яку ціну. Але я вважаю, що податок на додану вартість треба ліквідувати взагалі. ПДВ – це величезне гальмо для розвитку української економіки. Необхідно запровадити податок з продажу, або податок з купівлі на рівні 5-7 відсотків.
(Київ – Прага)
