Доступність посилання

ТОП новини

Україна і Грузія мають отримати у грудні План дій щодо членства в НАТО (європейська преса)


Прага – Європейська преса обговорює у понеділок можливості запровадження на сьогоднішньому саміті Євросоюзу в Брюсселі санкцій супроти Росії у зв’язку з російсько-грузинською війною. Газети відзначають розкол серед членів ЄС із приводу ставлення до політики Кремля і прогнозують, що санкції проти Росії будуть відкладені до жовтня, до наступного саміту Європейського Союзу. Однак європейські газети не виключають, що одним із результатів нинішнього саміту в Брюсселі буде рішення про зміцнення співпраці Заходу з Україною та Грузією. Деякі оглядачі закликають до негайного надання цим двом країнам Плану дій щодо членства в НАТО у відповідь на агресивність Росії.

Впливова «Файненшел Таймс» закликає Європу у редакційній статті бути «жорсткою щодо Росії», хоча визнає, що всередині ЄС немає єдності щодо запровадження санкцій проти Москви. Лондонська газета ділить основних членів ЄС на три групи щодо їхнього ставлення до «російського питання». Країни Балтії і Польща, які більше всіх налякані діями Росії в Грузії, вимагають санкцій супроти політики Кремля. А такі країни, як Німеччина та Італія, що дуже залежать від російського газу, стоять на позиції діалогу з Росією. «Файненшел Таймс» також виділяє групу країн, що не так залежні від Москви, і серед них Іспанія, Франція та Британія, які будуть займати більш послідовну позицію щодо необхідності зупинити Росію. Впливова лондонська газета вважає, що слід вплинути на Кремль, щоб російська армія повністю покинула Грузію, а її місце мають зайняти міжнародні спостерігачі й миротворці. «Файненшел Таймс» закликає до низки дієвих політичних кроків щодо Росії, щоб змусити останню відчути всю важливість зв’язків із цивілізованим світом.

Більш песимістична щодо рішень саміту ЄС німецька «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ», яка вважає, що Європа сьогодні просто не готова до нової послідовної політики стосовно Росії, і тому газета переконана у поміркованій позиції більшості країн спільноти. «Франкфуртер Альґемайне» наголошує також, що керівники ЄЄ лише мають надії на реалізм Кремля, який можливо з часом зрозуміє шкідливість його «грузинського підходу».

Відомий оглядач «Інтернешнел Гералд Тірбюн» Роджер Коен вважає, що Захід за розмовами з Росією втратив Грузію. Цей досвідчений експерт з проблем Росії називає рішення Заходу на саміті НАТО в Бухаресті «злочинним і безвідповідальним», що спонукало Володимира Путіна до активних дій, і наслідком цього стала «кров у Грузії». Це має стати повчальною історією для саміту ЄС у понеділок, наголошує Роджер Коен. Цей американський аналітик характеризує ситуацію з Грузією словами українського президента Віктора Ющенка — мовляв, те, що «сталося в Грузії, це загроза усім». Коен називає нову політику Росії в Грузії «відкриттям нової скриньки Пандори, що не є «холодною війною», а новою широкою війною Заходу з кількома гравцями, з китайськими керівниками включно, з Росією Путіна, які надають перевагу короткотерміновим вигодам перед довготривалими інтересами». Аналітик переконаний, що Захід не має цього боятися, і закликає на сторінках «Інтернешнел Гералд Трібюн» до підтримки президента Міхеїла Саакашвілі, до контролю над нафтовим каспійським коридором на Захід і зміцнення незалежності України. Роджер Коен завершує свій матеріал конкретною рекомендацією: «Зустріч міністрів закордонних справ НАТО у грудні має виправити демагогію Бухареста конкретним рішенням – наданням Плану дій щодо вступу в НАТО для Грузії та України». Бо, на думку Коена, свого часу рішучість і бажання діалогу сприяло перемозі в «холодній війні», а це грудневе рішення допоможе у широкій війні.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.
XS
SM
MD
LG