— У штаб-квартирі НАТО,— почав К. Єлисєєв,— вчора спостерігалася надзвичайна подія: вперше на засіданні комісії Україна-НАТО виступили практично всі посли країн-союзниць. У їхніх промовах відчувалася щира турбота про безпеку, стабільність та процвітання України. Червоною ниткою у виступах багатьох делегацій пролягла теза: територіальна цілісність, суверенітет та непорушність кордонів України є наріжним каменем загальної безпеки та стабільності. На мій погляд, вчорашня дискусія вкотре показала, що ми наближаємося до позитивного вирішення питання про ПДЧ України.
— Питання виведення Чорноморського флоту Російської Федерації, що перебуває на території України, вочевидь, теж цікавило представників Альянсу...
—Багато країн-членів НАТО цікавилися цим питанням. Я виклав українську позицію і вона була ними підтримана. Тут схвально оцінили те, що Україна буде неухильно підтримувати базові принципи Чорноморського флоту Росії до 2017 року. Звичайно, я поінформував, що ми наполягаємо на повному його виведенні після 2017 року з української території. Представники НАТО привітали той факт, що ми заздалегідь попередили про це Росію, щоб уникнути непорозумінь напередодні завершення чинності базових угод. Звичайно ж, я чітко зазначив, що присутність російського флоту на нашій території не гарантує національної безпеки України.
— Зважаючи на те, що французьке головування у ЄС може позитивно вплинути на євроінтеграцію України, якими, на Вашу думку, можуть бути результати вересневого саміту в Евіані?
— Передусім, тепер ми чекаємо від саміту належної оцінки ролі та значення України для європейської безпеки та стабільності. Ці речі повинні матеріалізуватися в конкретних рішеннях, зокрема в новій посиленій угоді з Євросоюзом. Вона повинна мати вигляд угоди про політичну асоціацію і базуватися на принципі політичної асоціації та інтеграції. Ми повинні підтвердити готовність встановлення всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. До того ж, ми очікуємо чіткої перспективи запровадження безвізового режиму. І найголовніше – ЄС повинен визнати перспективи євроінтеграції України, що є для нас принциповим політичним моментом.
— З огляду на останні події, що є нагальнішим для України: вступ до НАТО чи членство в Євросоюзі?
— Зараз часто про це питають, мовляв, до кого ми більше схиляємося — до ЄС, чи до НАТО. Мені це нагадує запитання до дитиини: кого вона любить більше — тата чи маму. Ми прагнемо працювати в обох напрямках, оскільки для мене НАТО – це своєрідний тато, а ЄС – своєрідна мати. Ми будемо спільно працювати, щоб їх поженити.
— Питання виведення Чорноморського флоту Російської Федерації, що перебуває на території України, вочевидь, теж цікавило представників Альянсу...
—Багато країн-членів НАТО цікавилися цим питанням. Я виклав українську позицію і вона була ними підтримана. Тут схвально оцінили те, що Україна буде неухильно підтримувати базові принципи Чорноморського флоту Росії до 2017 року. Звичайно, я поінформував, що ми наполягаємо на повному його виведенні після 2017 року з української території. Представники НАТО привітали той факт, що ми заздалегідь попередили про це Росію, щоб уникнути непорозумінь напередодні завершення чинності базових угод. Звичайно ж, я чітко зазначив, що присутність російського флоту на нашій території не гарантує національної безпеки України.
— Зважаючи на те, що французьке головування у ЄС може позитивно вплинути на євроінтеграцію України, якими, на Вашу думку, можуть бути результати вересневого саміту в Евіані?
— Передусім, тепер ми чекаємо від саміту належної оцінки ролі та значення України для європейської безпеки та стабільності. Ці речі повинні матеріалізуватися в конкретних рішеннях, зокрема в новій посиленій угоді з Євросоюзом. Вона повинна мати вигляд угоди про політичну асоціацію і базуватися на принципі політичної асоціації та інтеграції. Ми повинні підтвердити готовність встановлення всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. До того ж, ми очікуємо чіткої перспективи запровадження безвізового режиму. І найголовніше – ЄС повинен визнати перспективи євроінтеграції України, що є для нас принциповим політичним моментом.
— З огляду на останні події, що є нагальнішим для України: вступ до НАТО чи членство в Євросоюзі?
— Зараз часто про це питають, мовляв, до кого ми більше схиляємося — до ЄС, чи до НАТО. Мені це нагадує запитання до дитиини: кого вона любить більше — тата чи маму. Ми прагнемо працювати в обох напрямках, оскільки для мене НАТО – це своєрідний тато, а ЄС – своєрідна мати. Ми будемо спільно працювати, щоб їх поженити.
