ГУТА ‒ 20 грудня у державній резиденції «Синьогора» в Гуті Івано-Франківської області відбулась тристороння зустріч президентів України Володимира Зеленського, президента Литви Гітанаса Наусєда і президента Польщі Анджея Дуди. На першому саміті у форматі Люблінського трикутника лідери держав обговорили спільні проблеми, спричинені діями Росії, а також ухвалили заяву до міжнародної спільноти.
В єдності сила ‒ це продемонстрували 20 грудня в українських Карпатах своєю участю і спільною заявою президенти Литви, Польщі, України. Не лише Україна, але й Польща і Литва відчули на собі гібридну війну, що проводить Росія. Це стало причиною зібратись доволі швидко разом і обговорити важливі виклики, з якими зіштовхнулися три країни.
Офіційна зустріч президентів тривала близько двох годин і результатом розмови стала спільна заява. У ній, зокрема, глави трьох держав закликали міжнародне співтовариство посилити санкції проти Росії через її триваючу агресію проти України та ще раз закликали Кремль до деескалації ситуації шляхом відведення своїх військ від кордонів України та з її тимчасово окупованих територій.
Президенти висловили взаємну підтримку і солідарність у зв’язку з міграційною кризою, штучно створеною та організованою Мінськом на литовсько-білоруському та польсько-білоруському кордонах; висловили особливу стурбованість у зв’язку з триваючим погіршенням безпекової ситуації та стабільності в регіоні, а також зростаючими загрозами; підтвердили відданість подальшому зміцненню європейської енергетичної безпеки і в цьому зв’язку висловили глибоку стурбованість проектом «Північний потік-2», який є викликом для безпеки європейського регіону.
Спільні загрози
Президенти Литви, Польщі, України на брифінгу детально озвучили свої позиції, оцінки дій Росії, свої очікування від країн ЄС і НАТО.
Під час зустрічі глави держав обговорили питання енергетичної безпеки, міграційної, спільні зусилля, щоб стримати загрозу з боку Росії і таким чином захистити Європейський Союз і Україну від агресивної політики Москви.
Президент Польщі Анджей Дуда нагадав слова колишнього польського президента Леха Качинського, який у 2008 році, коли Росія напала на Грузію, зауважив, що наступною буде Україна, потім Балтійські країни і тоді Польща. Польський президент Анджей Дуда наголосив, що Росія сьогодні має зробити крок назад.
Повинні зайняти сильну позиціюАнджей Дуда
«Саме через шість років після Грузії була Україна. Знову минуло сім років і сьогодні Росія знову зібрала свої війська, грає м’язами. Світ нічого не зробив для того, щоб обмежити військові, імперські амбіції Росії. Після 2014 року, на щастя, НАТО взяло себе в руки і ухвалило рішучі кроки, це привело до того, що війська НАТО є на східному фланзі. Це дуже серйозна зміна, якщо порівнювати з попередньою. Це демонструє, які дії будуть ефективні проти шантажу. Ми повинні зайняти сильну позицію і не приймати шантаж», ‒ каже польський президент Анджей Дуда.
Під час розмови у форматі Люблінського трикутника президенти Литви і Польщі виокремили дві кризи ‒ на кордоні з Білоруссю і посилення військової присутності Росії біля кордону України.
Глави держав заявили, що міграційна проблема спровокована режимом Білорусі, але підтримується Москвою. Є чимало свідчень, як білоруські силовики ведуть мігрантів, які нападають на кордон. Сьогодні, за словами президента Польщі, понад тисяча мігрантів перебувають біля польського кордону. У ніч з 19 на 20 грудня було 12 спроб нелегально проникнути на територію Польщі.
Позиція трьох президентів щодо посилення присутності російських військ біля українського кордону звучала на саміті Люблінського трикутника дуже чітко: безпека України є фундаментальним питанням, ЄС і НАТО мають запобігти агресивній атаці Росії.
Наслідки для Росії будуть дуже тяжкіГітанас Наусєда
«Це не ваші загрози, а наші загрози, проблеми не вашої безпеки, а нашої. Тому що безпека і загрози є спільними для нас, тому все буде зроблено, щоб ми стали союзниками, переконали країни, які сумніваються. Ми готові разом працювати у боротьбі з наслідками агресії проти України і допомогти Україні зі вступом до НАТО. Ми бачимо, що своїми діями Росія намагається тиснути на Україну. У нас простий і чіткий сигнал ‒ наслідки для Росії будуть дуже тяжкі. Ці всі спроби намалювати нову червону лінію будуть неприйнятними у ХХІ столітті в Європі. Те, що відбувається в останні місяці, означає, що ми втрачаємо баланс у нашому регіоні. НАТО повинно відреагувати не лише тим, що сконцентрують війська на східному фланзі, але й посилити військовий потенціал», ‒ наголосив президент Литви Гітанас Наусєда.
Військовий і політичний формати співпраці
Військовий формат співпраці між Литвою, Польщею, Україною триває з 2016 року, коли було створено об’єднану литовсько-польсько-українську миротворчу бригаду – «ЛитПолУкрБриг», штаб якої розташований у польському місті Люблін.
Новий політичний формат взаємодії трьох країн під назвою «Люблінський трикутник» створений 28 липня 2020 року в Любліні. Метою було посилити спільні дії у питаннях безпеки, оборони, енергетики, протидії кіберзагрозам, торгівлі, культури, туризму, боротьби з пандемією COVID-19. У рамках Люблінського трикутника зустрічались міністри закордонних справ трьох країн, які підписали дорожню карту, а також керівники відомств із питань національної безпеки і парламентарі трьох держав.
Президент України Володимир Зеленський ініціював зустріч трьох президентів у селі Гута у державній резиденції, щоб закликати сусідні держави випрацювати спільне завдання – стримати загрозу з боку Росії, захистити Європу від агресивної російської політики.
Разом ми сильнішіВолодимир Зеленський
«Ми не є членом ЄС і НАТО, тому перш за все посилюємо сусідські відносини. Наші друзі відчувають, що нам потрібна їхня допомога і підтримка. Сьогодні Україна, Польща й Литва перебувають у авангарді стримування загрози з боку Росії. Як ніхто інший розуміємо, наскільки гострою є потреба консолідувати наші спільні зусилля. Разом ми сильніші», – зазначив президент Володимир Зеленський.
Це була перша особиста зустріч глав держав Люблінського трикутника, на якій Литва, Польща, Україна показали єдність позицій в актуальних питаннях і важливих питаннях, небезпечних викликах сьогодення. Ці три країни поєднує спільна історія, розуміння проблем одна одної, тих небезпек, які можна очікувати з Росії. І Литва, і Польща підтримують право України самостійно вирішувати своє майбутнє .
Подія правильна і на часіОксана Юринець
«Те, що зустріч відбулась на території України, у такий небезпечний час, коли війська ще не відведені, а президенти обговорюють ситуацію, це важливо. Добрий виступ був у польського президента. Подія правильна і на часі, багато меседжів прозвучали і чіткі аргументації. Видно, що ця зустріч готувалась. Те, що вони зібрались у горах, ще й показало, що глави держав здатні швидко мобілізуватись і об’єднуватись», ‒ оцінила зустріч у рамках Люблінського трикутника експерт з українсько-польських відносин, народна депутатка VIII скликання Оксана Юринець у коментарі для Радіо Свобода.
Протягом 21-22 грудня у Гуті відбудеться конференція за участі 300 українських дипломатів, на якій планують ухвалити комплексний план дій України на світовій арені, стратегію зовнішньо-політичної діяльності, рух України до Європи та НАТО.
