Зустріч президентів Росії і Білорусі, яка відбулася напередодні в сочинській резиденції Путіна «Бочаров Ручей», тривала понад п'ять годин. Зміст переговорів широкому загалу не розголошували. Однак, аналітики мають певні припущення – про що ж могли говорити між собою лідери двох автократій.
З початку 2021 року Олександр Лукашенко уже двічі прилітав до Росії: у лютому він із Володимиром Путіним зустрічався у Сочі, а квітні – у Москві.
Цього разу сочинське рандеву двох лідерів пройшло на тлі скандалу навколо «замінованого» літака Ryanair і арешту Романа Протасевича.
Лукашенко заявив на телекамери, що привіз якісь документи, що проливають світло на ситуацію із вимушеною посадкою пасажирського лайнера.
Володимир Путін і Олександр Лукашенко висловили занепокоєння, що в світовому співтоваристві взяли гору емоції при оцінці цих подій. Президенти Росії та Білорусі пригадали, як в 2013 році у Відні посадили літак президента Болівії Ево Моралеса через підозри в перевезенні на борту екс-співробітника ЦРУ Едварда Сноудена.
Раніше прес-служба Кремля поінформувала, що Путін і Лукашенко обговорять «актуальні питання подальшого розвитку двосторонніх зв'язків» і спільні проекти двох сусідніх держав.
Ще до свого вильоту в Сочі Лукашенко вказав, що в числі іншого хоче домовитися про відновлення авіасполучення між країнами.
Потім інформаційне агентство БелТА повідомило, що під час зустрічі президентів Білорусі і Росії в Сочі, Лукашенко і Путін домовилися щодо другого траншу держкредиту і відкриття нових рейсів Belavia («Белавіа»).
Що кажуть аналітики?
Дмитро Орєшкін: «Все банально: Лукашенко просив грошей, а Путін вимагав натомість політичних і економічних поступок».
Політолог Орєшкін вважає, що документи, які Олександр Лукашенко обіцяв передати Володимиру Путіну щодо інциденту з літаком Ryanair, швидше за все, широкому загалу не покажуть, бо там, як видається експертові, знову щось безглузде в звичному для Лукашенко стилі.
«Оскільки Лукашенко – керівник колгоспного типу, у нього і спецслужби працюють примітивно, – додав він в інтерв'ю Російській службі«Голосу Америки». – Навряд чи вони могли надати щось гідне уваги, інакше Мінськ давно б протрубив про це на весь світ. Та й кремлівська пропаганда не стала б відкладати такі козирі в довгий ящик, а використовувала б на всю котушку, захищаючи союзника. Раз нічого не опублікували, значить, це була чергова пустишка».
Звичайно, Лукашенко не казав, що їде просити гроші, замість нього це зробив прем'єр-міністр Білорусі, який висловився досить ясно, зауважив Дмитро Орєшкін.
«Мовляв, так, ми потрапляємо під нові санкції і потребуємо допомоги. Все банально: Лукашенко просив грошей, а Путін вимагав натомість політичних і економічних поступок. Зрозуміло, що Лукашенко не може утримати білоруський рубль від істотного падіння. Диктатору потрібні щонайменше 3,5 мільярда в рік тільки на обслуговування вже взятих кредитів, а ще йому потрібні гроші для силовиків і бюджетників».
Раз вони ні про що не оголосили, значить, не домовилися, констатував політолог. Як йому здається, зустріч пройшла «без взаємного задоволення».
«Вони не посварилися, але і не узгодили варіанти відступного, – вважає політолог. – Напевно, Лукашенко вважає, що Путін вимагає дуже багато чого. А Путіну дійсно треба багато. Йому треба до 2024 року продемонструвати виборцю чергове розширення Росії за рахунок Білорусі».
Адже більше Путіну демонструвати нічого, резюмував Дмитро Орєшкін.
Роман Доброхотов: «Путін старається «віджати» якомога більше»
Білоруська економіка у вкрай важкому стані, вважає шеф-редактор інтернет-видання Insider Роман Доброхотов. На його думку, вона і так була в поганому стані, а після авантюри з пасажирським авіалайнером, її перспективи і зовсім стали безпросвітними.
«Очевидно, що буде банкрутство білоруських авіаліній, вони будуть економічно неспроможні, – стверджує Доброхотов в коментарі« Голосу Америки ». – Та й далі західні санкції будуть тільки посилюватися. У зв'язку з цим зрозуміло, що вся надія у Лукашенка на російські фінансові резерви. Вони досить великі. Але Путін тому і не інвестував їх в російську економіку, що йому з політичних міркувань потрібно «подушка безпеки ». Резерви призначалися на випадок російської кризи, а не білоруського».
Тому, зовсім не обов'язково, що Путін кинеться рятувати Лукашенка, хоча якась підтримка буде надана обов'язково, оскільки крах Білорусі негативно позначиться на позиціях Кремля, міркує Роман Доброхотов.
«У цьому контексті п'ятигодинне «сидіння» у Сочі потрібно розглядати як черговий тур постійного торгу між Путіним і Лукашенком. Причому, останньому, судячи з усього, цього разу доведеться поступитися в обмін на фінансову допомогу частиною суверенітету в тій чи іншій формі. Путін постарається «віджати» якомога більше, скориставшись слушним моментом, щоб контролювати, в тому числі, курс зовнішньої політики Мінська».
Мабуть, це і було справжнім предметом переговорів, уклав шеф-редактор інтернет-видання Insider.
Про що ж домовилися?
Росія готова переказати нинішній владі Білорусі другий транш свого державного кредиту на суму в 500 мільйонів доларів «найближчим часом», повідомив журналістам у Москві речник Кремля Дмитро Пєсков за результатами зустрічі президента Росії Володимира Путіна з Олександром Лукашенком, яка відбувається в російському курортному місті Сочі.
За словами речника, для надання траншу не лишається ніяких перешкод, і все вже узгоджено.
При цьому Пєсков заявив, що цей другий транш був анонсований іще до останніх подій, пов’язаних із примусовою посадкою в Білорусі пасажирського літака з метою захопити й арештувати білоруського опозиціонера, який летів у ньому через білоруську територію, що викликало різке засудження багатьох країн і міжнародних організацій і призвело до обмежень повітряного сполучення з Білоруссю.
Також, сказав він, про додаткову економічну допомогу Білорусі під час зустрічі не йшлося.
Лукашенко прибув на зустріч із Путіним до Сочі 28 травня, і ще під вечір того дня йшлося про те, що їхнє спілкування протриває лише один день. 29 травня, як сказав Пєсков, зустріч усе-таки продовжилася, вже як неформальна.
У поширеній 28 травня 2021 року Білим домом заяві говориться, що США, спільно з ООН, ОБСЄ, Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО), країнами «Великої сімки» та НАТО виступають із засудженням подій, пов'язаних з примусовим приземленням літака компанії Ryanair.
Вашингтон також зупиняє виконання Угоди про повітряне сполучення між Білоруссю і США і рекомендує американським громадянам утриматися від відвідин цієї країни.
