Число людей, хворих на коронавірус, у світі наближається до 11 мільйонів, понад пів мільйона померли від нової хвороби, що отримала назву COVID-19, і майже 6 мільйонів одужали. У деяких людей хвороба проходить у легкій формі. Але лікарі та вчені в різних країнах світу дедалі частіше говорять, що у багатьох випадках перемога над хворобою означає лише, що людина вижила. Але наслідки можуть бути настільки серйозними, що вимагатимуть ще тижнів та місяців реабілітації. Бо новий вірус вражає не лише легені, але і серцево-судинну систему, і систему травлення, та навіть нервову систему пацієнта, залишаючи багатьох людей інвалідами. Що відомо про життя після коронавірусу на цей момент?
Найбільше відомо про легені
Мені зробили ще одну КТ, було пошкоджено 25 відсотків кожної з легеньЛюбов Чижова
Сильний кашель і висока температура змусили кореспондентку Російської служби Радіо Свобода Любов Чижову звернутися за медичною допомогою. Коли молодий лікар сказав, що їй «терміново потрібно в лікарню», комп’ютерна томографія показала двосторонню інтерстиціальну вірусну пневмонію.
«Тоді було уражено 10 і 15 відсотків легень. Пізніше, коли я вже потрапила в лікарню і мені зробили ще одну КТ, було пошкоджено 25 відсотків кожної з легень», – згадує про свій стан журналістка, яка перехворіла на COVID-19 і вилікувалася.
Інша російська журналістка, Анастасія Петрова, яка мала такі самі симптоми і яка задокументувала перебіг своєї хвороби, від COVID-19, померла – її легені, вражені кількома пневмоніями перед тим, курінням та астмою, виявилися слабшими.
Легені дійсно є тим органом, який отримує найбільше враження від хвороби, і про це відомо найбільше. Коли німецький патологоанатом Райнер Клаус вивчав легені пацієнта, що помер від коронавірусної хвороби, то орган, який звичайно складається з тонкого мережива еластичних трубочок, у цьому випадку на дотик нагадував гуму. У розмові з кореспондентом британського часопису Economist він говорить, що взагалі було незрозуміло, як через такі легені могла потрапити хоч якась кількість кисню.
За його словами, легені у ще десяти постраждалих, яким він та його колеги з Університетського медичного центру міста Аугсбург, на початку квітня зробили розтин, були у подібному жахливому стані.
Мозок породжує страшні марева
Найважчі пацієнти потрапляють на апарати штучного дихання, але не всі можуть повернутися з них до самостійного дихання через враження не лише легень, але і мозку.
Як розповів у розмові з BBC 46-літній Саймон Фаррелл, який провів у реанімації 10 днів і був підключений до машини, яка дихала замість нього, весь цей час він намагався зірвати з себе маску з киснем. У нього було так важке марення, що медсестрам доводилося вдягати йому на руки спеціальні рукавиці, щоб він не міг стягнути з себе апарат, від якого залежало його життя.
Лікарі, які працюють в палатах інтенсивної терапії, кажуть, що нестабільний психічний стан пацієнтів є доволі частим побічним ефектом вентиляції легень, але хворі на COVID-19, які перебувають у стані штучного сну протягом довгого часу, виходять з нього значно складніше.
Інші лікарі говорять, що зустрічалися з серйозними проявами ураження мозку – галюцинації, судоми, кома, інсульт та навіть параліч. Коли мозок не отримує достатню кількість кисню, окремі нейрони гинуть і вже не відроджуються. Але крім цього, вірус викликає надмірну реакцію імунної системи, яка атакує власний мозок та інші органи, які він зазвичай захищає.
Зазвичай приблизно кожна п’ята людина, яка проходить через інтенсивну терапію, продовжує виявляти симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Але виглядає, що у випадку пацієнтів з коронавірусом, ця кількість може бути значно більшою.
Дослідження з китайського Уханя, де було виявлено перші випадки COVID-19, засвідчило неврологічні симптоми, включаючи головний біль, зміни свідомості, інсульти та відсутність координації м’язів у 36% пацієнтів.
А французьке дослідження виявило такі симптоми у 84% пацієнтів після того, як люди вийшли з лікарні.
Запалення серця з'являється уже в перші 72 години
Ми думали, що це лише респіраторний вірус. Виявляється, що він нападає і на підшлункову залозу, і на серце, і на печінку, і на головний мозок, і на нирки та інші органиДоктор Ерік Тополь
Лікарі та вчені-патологи кажуть, що, крім мозку, вірус вражає цілу низку інших органів. «Ми думали, що це лише респіраторний вірус. Виявляється, що він нападає і на підшлункову залозу, і на серце, і на печінку, і на головний мозок, і на нирки та інші органи. На початку ми цього не знали», – говорить в інтерв’ю агентству «Рейтер» доктор Ерік Тополь, кардіолог та директор Інституту трансляційних досліджень Скриппса в Ла Хоя, Каліфорнія.
Деякі органи – нирки, печінка, шлунково-кишковий тракт, селезінка та серце і серцево-судинна система можуть зазнати безповоротних втрат.
Нещодавнє дослідження, опубліковане у виданні eClinicalMedicine, що належить до групи журналу Lancet, виявило патологічне закупорювання серця, нирок, печінки, а також легенів у семи пацієнтів, і автори припускають, що це може бути основною причиною відмови у роботі багатьох органів пацієнтів із коронавірусом.
У зв’язку з цим лікарі кажуть, що вживання препаратів, що запобігають утворенню тромбів, можуть бути корисними для зменшення наслідків хвороби. Вчені проводять клінічні випробування, щоб визначити оптимальні дози антикоагулянтів.
Механізм серцевого враження ще не до кінця зрозумілий. Протягом місяців лікарі підозрювали, що ідеться про міокардит, запалення або затвердіння стінок серцевого м’яза. Але патологоанатоми кажуть, що були приголомшені, бо вони не можуть знайти жодних ознак цього стану.
Класичний міокардит, як правило, легко виявити при розтинах, кажуть патологи. Організм сприймає тканину як чужорідну і атакує її. У цій ситуації в серці з’являються великі мертві зони, а м’язові клітини, відомі як міоцити, є оточені клітинами, що борються з інфекцією, відомими як лімфоцити. Але в зразках розтину, взятих у загиблих від коронавірусу, мертві міоцити не були оточені лімфоцитами, тож дослідники спантеличені. Ще більше вони були здивовані, коли робили розтин померлих від зупинки серця і виявили, що проблема була не в серці, а в легенях.
Патологи і лікарі кажуть, що виявили важливішу проблему – проблеми з серцем настають набагато раніше, ніж вважалося раніше. Вони з’являються вже у перші дні захворювання, коли більшість пацієнтів ще лікується вдома.
Інфіковані клітини серця виявили зміни у своїй здатності битися через 72 години після зараженняДоктор Арун Шарма
«Інфіковані клітини серця виявили зміни у своїй здатності битися через 72 години після зараження», – говорить в інтерв’ю британській газеті Express автор дослідження, доктор Арун Шарма, з Інституту регенеративної медицини. Дослідження показало, що клітини серця, що походять від людських стовбурових клітин, заражені SARS-CoV-2, змінюють свою структуру.
Відновлення триває тижні і місяці
Основна увага лікарів зараз приділяється пацієнтам з важкою формою хвороби, тому менше говориться про те, що пацієнти, які не були досить хворі, щоб вимагати госпіталізації, продовжують страждати від хвороби місяцями після зараження.
Багато пацієнтів страждають від рубцювання легенів – постійного і виснажливого стану. Значна кількість людей, які були критично хворі, чий мозок пройшов через кисневе голодування, страждають від когнітивного дефіциту. В ідеалі, кажуть лікарі, ці пацієнти повинні пройти обстеження для того, щоб могти знову водити машину, чи повернутися до роботи.
В інтерв’ю ВВС Дженні Голдблат, лікар-інфекціоніст із Королівської вільної лікарні, розповідає, що захворіла на COVID-19 ще у березні, але досі вона відчуває раптову втому, біль у грудях та проблему з диханням.
У лікарні вона провела лише кілька днів у березні, де їй дали дихати киснем. Але після повернення додому в неї почалися серйозні проблеми.
Я почала ходити на довші прогулянки. А тоді приходив такий стан, що я не могла встати з ліжка протягом тижняДженні Голдблат
«Кожні 10 днів або близько того я почала почуватися трохи краще і почала ходити на довші прогулянки, – каже вона. – Але тоді приходив такий стан, що я не могла встати з ліжка протягом тижня».
Через місяць після хвороби їй вперше вдалося дійти до кінця дороги та назад. Колись завзята велосипедистка, нині вона мріє об’їхати на велосипеді власний квартал: «Я не уявляю, коли зможу знову порядно проїхатися на велосипеді, і коли я про це подумаю, мене це пригнічує ще більше».
Дженні вважає, що її організм продовжує боротися з хворобою та її наслідками. Післявірусна втома характерна не лише для COVID-19, але це щось більше. Дженні відчуває біль у грудях, та проблеми з диханням. Інші пацієнти з затяжними симптомами повідомляють про сильні головні болі або болі в животі. Навіть через три місяці після хвороби вони не можуть повертатися на роботу чи відновити нормальне життя.
Лікарі говорять, що хвороба накладе додаткове навантаження не лише на пацієнтів, але і на їхні родини та на ресурси їхньої громади і країни.
У нас були кілька пацієнтів, яким після виходу з лікарні потрібно сім спеціалістів, які доглядають за нимиДоктор Карл Вальдман
«У нас були кілька пацієнтів, яким після виходу з лікарні потрібно сім спеціалістів, які доглядають за ними, – каже в інтерв’ю ВВС Карл Вальдман, лікар, що займається реабілітацією. – І якщо всі ці шматочки головоломки не зійдуться, пацієнти не зможуть відновитися так, як їм потрібно».
Британські лікарі кажуть, що багатьом пацієнтам буде потрібний лікарський супровід ще протягом кількох місяців, щоб вони могли повернутися до виконання своїх обов’язків у родині та на роботі, не кажучи вже про те, щоб насолоджуватись дозвіллями та фізичними вправами.
Вони говорять, що не достатньо вижити, коли хворієш коронавірусом, потрібно ще зуміти повернути своє життя.
