Заява МЗС, що воно не забороняє заробітчанам виїздити з України через карантин, швидко підтвердилася. Як виявилося, натомість заборонити або хоча б затримати рейс може Держава авіаційна служба, принаймні про це заявили в «МАУ». Напередодні українські заробітчани дев’ять годин чекали дозволу на виліт до Великої Британії. Про формальну заборону на виїзд не йдеться. Проте, коли перетин кордону обмежений, блокування чартерного рейсу фактично означає неможливість залишити Україну для декого із тих, хто звик працювати за кордоном.
Пасажири рейсу PS 1118 «Київ – Лондон», які планували полетіти до Великої Британії на заробітки, з’їхалися до «Борисполя» з різних куточків України. За повідомленням «МАУ», рейс замовив британський роботодавець, який офіційно працевлаштовує українців. Літак мав вилетіти о 12:40 29 квітня, однак за дві години до вильоту компанія «Міжнародні авіалінії України» дізналася, що Державіаслужба не надала дозволу на політ.
Радіо Свобода звернулося із запитом до Державної авіаційної служби щодо причин такої відмови.
Попри заборону на виліт, люди лишалися в терміналі аеропорту, і вже увечері їм все ж дозволили полетіти.
«Після багатьох годин очікування ми отримали дозвіл на виконання рейсу PS1117 до Лондона! Рейс зі 116 пасажирами на борту вилетів з дев’ятигодинною затримкою о 21:40, прибуття до британської столиці очікується за 4,5 години», – повідомили в «МАУ» увечері 29 квітня.
Під час затримки міністр інфраструктури Владислав Криклій в коментарях на Фейсбук-сторінці журналістки Марини Данилюк-Ярмолаєвої написав, що Міністерству інфраструктури, якому підпорядкована Державіаслужба, рейс «не погоджують інші задіяні органи».
«Так само було і з Air Arabia та FlyDubai (правда, ті до нас летіли). Раціональність не коментую. Я вже підіймав це питання і буду більш гостро ставити його. Враховуючи непрацюючий малий та середній бізнес та зростання безробіття – такі заборони точно суїцид», – запевнив міністр. За п’ять годин він анонсував, що літак все ж таки полетить.
Водночас на запит Радіо Свобода речниця Криклія Оксана Герасимова заявила, що «міністерство не погоджує рейси» і послалася на постанову Кабінету міністрів від 14 березня про закриття пунктів перетину кордону для пасажирських перевезень за деякими винятками. Сам міністр на запитання Радіо Свобода щодо цієї ситуації не відповів.
Таким чином питання вирішили – але тільки для цього рейсу.
Кабмін готовий відпускати заробітчан, але з умовами
Того ж дня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Кабінет міністрів «готовий до перемовин з європейськими країнами, які висловлять бажання офіційно запросити українських робітників на сезонні роботи». При цьому умовою він назвав легальне працевлаштування на термін від трьох місяців, дотримання соціальних гарантій та належних умов праці. Координацію цієї роботи доручили Офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції під керівництвом Вадима Пристайка.
«Станом на зараз уряд не отримував офіційних звернень від інших країн, окрім Фінляндії», – заявляють у пресслужбі Кабміну.
З цього повідомлення можна зробити висновок, що і британська сторона не погоджувала чартер із МЗС. Речник міністра закордонних справ Дмитра Кулеби Георгій Тихий не став коментувати це питання і порадив звернутися до пресслужби МЗС. Радіо Свобода надіслало запит до міністерства.
Заява уряду не заспокоїла інформаційний простір. У соцмережах ситуацію, яка склалася із заробітчанами, вже порівняли з забороною на виїзд з Радянського Союзу. Медійний та політичний експерт Євген Глібовицький, наприклад, вважає, що вона завдає удару по довірі українців до держави.
Читайте також: На українські робочі руки чекають у країнах Європи
«Це реалізація найгірших підсвідомих страхів громадян щодо держави: у критичній ситуації на неї не можна покластися, більше того, вона сама перетворюється на загрозу. Оприлюднення рішення в останній момент, коли люди «на перекладних» вже добралися в «Бориспіль», відсутність відповідального, неможливість апеляції, безглуздість і необґрунтованість заборони – це все те, що нищить, дощенту випалює довіру», – пише Глібовицький у своєму коментарі.
Українці, які не змогли виїхати чи в’їхати, мають підстави судитися – юрист
У більш прикладному вимірі відмова у праві на виїзд може стати підставою для безпрецедентного досі судового позову проти держави Україна, вважає юрист Андрій Гук. У коментарі Радіо Свобода він пояснює, що чартери в Україні працюють за дозвільною системою, і Державна авіаційна служба юридично має право не дозволяти виліт.
«Такий рейс може отримати погодження в Державіаслужбі і МЗС, відповідно, в (Державній – ред.) прикордонній службі, але для цього потрібна згода держави на це. Єдине, що можна сказати: що ті причини, які названі (точніше, відсутність цих причин), те, що такі відмови стаються в останній момент, тим паче коли вони не мають належного обґрунтування – ось це викликає великі питання і подив. Тому що насправді заборонити громадянам України виїзд за таких умов – є сумнівним», – каже Гук.
Днями ЗМІ повідомили про виїзд 200 громадян України на заробітки до Фінляндії. Цей рейс влада погодила, хоча, за словами юриста, він не відрізнявся від рейсу «МАУ», якому спершу закрили шлях до Великої Британії.
Гук вказує на те, що виїзд за межі країни може бути обмежений рішенням суду або ж умовами надзвичайного стану, який в Україні не запроваджували. При цьому стаття 33 Конституції гарантує кожному, хто легально перебуває в Україні, право вільно пересуватися її територією та вільно виїхати – «за винятком обмежень, які встановлюються законом».
Читайте також: «Слуга народу» Холодов перед закриттям авіасполучення виїхав «карантинити» на Кіпр – «Схеми»
«Щоб були такі випадки (позовів через заборону на виїзд) – такого ще не було, і будь-яка така вимога була б прецедентом. Але, на мою суб’єктивну думку, тут є підстави судитися з державою Україна у зв’язку з тими збитками чи втраченою вигодою, яку люди отримали. Тому що є Конституція і закон... Вважаю, що підстави для позову є, так само є підстави для позову в тих громадян, які залишилися за кордоном і не змогли повернутися до України, тобто яким по суті заборонено в’їзд в країну», – зазначає правник.
Серед таких випадків – наприклад, українські трудові мігранти в Об’єднаних Арабських Еміратах, які не можуть повернутися додому. Рейс із Дубаї переносили двічі, наразі він запланований на 3 травня. Як заявив колишній народний депутат Леонід Ємець, українці «застрягли» в ОАЕ через позицію Міністерства інфраструктури.
Водночас із наведеного вище коментаря Криклія випливає, що авіакомпаніям, які мали здійснити скасовані рейси, – Air Arabia та FlyDubai – польоти не погоджували ті ж таки «інші органи». Серед них він назвав МЗС, Міністерство внутрішніх справ, СБУ та Держприкордонслужбу, не уточнивши, який саме орган заблокував рейси.
Зміни в процесі трудової міграції можливі, якщо карантин затягнеться
Орієнтовна кількість трудових мігрантів, які повернулися до України в березні та квітні, поки це було можливо, становить близько 400 тисяч людей – таке припущення експертки з міграційних питань центру CEDOS Олександри Слободан. Однак точної цифри немає, додає вона.
«Досить важко говорити, хто саме повернувся, бо не було жодних досліджень, опитувань, важко зрозуміти, з яких причин люди поверталися. Є деякі гіпотези, зокрема, те, що повернулися зазвичай ті заробітчани, на яких, мабуть, найбільше вплинула криза, які працювали в секторі торгівлі, в готельному, ресторанному бізнесі. Якщо ми говоримо про Польщу, то досить багато українців, які там працюють, не працюють за трудовими договорами, дуже часто за договорами цивільно-правового характеру, це не гарантує їм виплати допомоги по безробіттю, якщо вони втратять роботу. Для таких людей дійсно був сенс повертатися назад в Україну», – каже Слободан.
В інтерв’ю виданню «РБК-Україна» 22 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав іншу цифру – 2 мільйони заробітчан, які нібито втратили роботу за кордоном і повернулися в Україну. Він охарактеризував цих людей як «кваліфіковану, навчену в Європі робочу силу», яку треба втримати в Україні. При цьому Шмигаль у тому ж інтерв’ю припустив, що нові робочі місця можуть оплачуватися по 6-8 тисяч гривень.
Натомість дослідники CEDOS притримуються думки, що більшість заробітчан не буде переорієнтовуватися на роботу в Україні, як на це розраховують в уряді. Серед причин Слободан називає саме маленьку зарплатню і пов’язані з нею соціальні чинники: заробітчани можуть мати вищий соціальний статус вдома, коли повертаються із заробітків, ніж якби працювали тут же і отримували менше.
Наслідки появи нових робочих рук для ринку праці в Україні залежатимуть від тривалості карантину, каже експертка. Якщо він затягнеться, частина заробітчан може все ж залишитися працювати на батьківщині і конкуруватиме з місцевими жителями за робочі місця.
«З іншого боку, ті українці, які працюють за кордоном, можуть врахувати, що з України не буде так легко виїхати надалі, і просто на більш тривалий термін залишатися за кордоном. Тобто така циркулярна, тимчасова, повторювана міграція може перетворитися на таку більш осілу, і тривалість перебування за кордоном може збільшитися», – припускає вона.
Однак це залежить також і від країни, де працює трудовий мігрант, та умов його роботи. Наприклад, заробітчанки в Італії, які мають великий стаж, можуть претендувати на допомогу з безробіття, тоді як у нелегальних працівників у Польщі такої можливості може не бути. Водночас Слободан не виключає поступок з боку польського уряду, адже економіка цієї країни певною мірою залежить від працівників з України.
Згідно зі звітом Міністерства фінансів про виконання державного бюджету 2019 року, трудові мігранти за цей рік переказали додому сукупно 12,9 мільйона доларів.
За даними Держприкордонслужби, протягом березня 2020 року до України в’їхали понад 1,3 мільйона її громадян, найбільше – з Польщі, Росії та Угорщини. Який відсоток з них – заробітчани, офіційно невідомо.
Карантин в Україні продовжили до 11 травня. Із 28 березня влада України заявила, що повністю закриває державний кордон та припинила всі пасажирські перевезення. При цьому деякі пункти пропуску на кордоні залишилися відкритими і їх можна перетнути на автомобілі. Туристичні перевезення тимчасово заборонені.
