Законопроєкт про мобілізацію: що говорять експерти та депутати

Останні кілька днів не стихають розмови про новий законопроєкт про мобілізацію, який напередодні до Верховної Ради України вніс уряд.

26 грудня щодо нього висловився головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який вперше за час повномасштабного вторгнення Росії вийшов до українських журналістів. Він розповів, що незадоволений роботою територіальних центрів комплектування (ТЦК). Сказав, що буде радий будь-якому способу залучення до лав ЗСУ. Втім, зазначив, що розсилання електронних повісток та включення «ухилянтів» до реєстру боржників не є пропозицією Генштабу чи ЗСУ.

Експерти ж зауважують, що мобілізаційний законопроєкт мали б комунікувати ті, хто його розробляв або подавав до Ради. Радіо Свобода поспілкувалося з експертами та депутатами стосовно можливих змін у залученні людей до війська. Чому законопроєкт подав уряд, а не президент? Які пункти документа суперечать Конституції та чи справді депутатів «Слуги народу» попросили не коментувати документ?

«Законопроєкт мав вносити президент»

Експерти акцентують на тому, що законопроєкт до Ради мав вносити саме президент, а не уряд. А коментувати документ не є завданням головнокомандувача ЗСУ Залужного. Про це, зокрема, в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» сказав Геннадій Друзенко – правник, громадський активіст, співзасновник та керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова.

Він вважає, що зараз законопроєкт «президент і військові будуть перекидати, як гарячий пиріжок, з рук в руки, намагаючись перевести стрілки за непопулярні заходи». А «крайнім», на його думку, врешті-решт призначать уряд.

«Президент у нас – верховний головнокомандувач і голова Ради національної безпеки і оборони. А цей законопроєкт охоплює саме безпеку і оборону і є питанням національної безпеки. Тобто зрозуміло, що просто президент у цьому випадку повівся не як державник, який мав вийти і почати брати відповідальність на себе, і пояснювати, чому це потрібно. Як колись говорив Черчилль: «Нас чекає піт, горювання, сльози і важка праця». Тобто от такий мав бути невеселий спіч», – коментує Друзенко.

На його думку, в цьому випадку задіяли уряд, який і так «з нульовим рейтингом» і «далі не впаде».

На тому, що законопроєкт мав вносити президент, наголошує і депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Фріз. Вона пояснює, що питання мобілізації чітко регулюється в Конституції та законі про мобілізацію, і саме президент має визначати спосіб і обсяг мобілізації.

«Це перекидання відповідальності з хворої голови на здорову. Я думаю, що продовжується штучне перекидання відповідальності за небезпечні для персональних рейтингів питання, такі, як мобілізація, безпосередньо на військових. І це ведмежа послуга для держави Україна», – говорить Фріз.

Проблема комунікації

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, комунікувати мобілізаційний законопроєкт, крім президента, мали б також і народні депутати.

«Вони створили робочу групу, яка працювала над цим законопроєктом. І на багатьох ефірах, де я перетинався, в тому числі з народними депутатами від «Слуги народу» або не від «Слуги народу», які працювали у цій групі. Вони казали, що народні депутати є ключовими дійовими особами. Вони, безумовно, погоджували якісь моменти з Генеральним штабом, з військовими. Але вони їм давали пропозиції, а військові ставили свою візу: підходить, не підходить або висловлювали, наприклад, якісь побажання. І по-друге, саме народні депутати будуть голосувати за цей законопроєкт», – говорить політолог.

«І третій момент: він за підписом кого прийшов у Верховну Раду? За підписом прем’єр-міністра і за підписом міністра оборони. Тому вони, звичайно, повинні виходити і давати відповіді на ключові запитання, які стосуються цього законопроєкту: як буде здійснюватися мобілізація, як будуть працювати за новими правилами, наприклад, військово-лікарські комісії, про які сьогодні говорив головнокомандувач. Яким чином за 20 чи 30 днів всі громадяни України зможуть прийти з документами до територіальних центрів комплектації і узгодити ті дані, які в цих документах є», – сказав Рейтерович в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live».

Водночас депутатка та представниця комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз говорить, що законопроєкт, який обговорювався під час робочої групи в парламенті протягом трьох місяців, має значні відмінності від того законопроєкту, який був внесений від Кабміну.

Членкиня того ж комітету та депутатка від партії «Голос» Соломія Бобровська в етері «Свобода. Ранок» сказала, що в ніч Різдва депутати не мали фінального тексту і чекали разом з журналістами та суспільством ранку 26 грудня, щоб прочитати цей текст.

«Є політична воля ухвалювати його ледь не у першому читанні, буквально в першій частині січня. Тому він був, власне, і внесений на Різдво так, щоб всі думали, що ніхто не помітить. Але так не робиться, це дуже більшовицький спосіб і комуністичний, – говорить депутатка. – Я не буду зараз давати прогнози, чи цей законопроєкт стане основним для доопрацювання, тому що він просто максимально об'єднаний. Це, по-перше, два законопроєкти, навіть не один. І я думаю, що ми побачимо низку альтернативних законопроєктів, які будуть також запропоновані депутатами на розгляд і доопрацювання», – вважає Бобровська.

«Слуги» утрималися від коментарів

Депутати від фракції «Слуга народу» отримали рекомендації щодо необхідності уникати коментарів стосовно законопроєкту про мобілізацію. Про це повідомило видання «Українська правда» з посиланням на джерела у фракції «Слуга народу». За їхніми даними, у фракції наголосили на необхідності дотримуватись однієї з президентом лінії, з огляду на «чутливість питання», тому «мобілізацію з суспільством мають комунікувати військові, від яких цей запит виходить».

У фракції підкреслили, що необхідно проявити дисципліну і утримуватися від коментарів доти, доки військове керівництво не почне коментувати положення законопроєкту і не пояснить суспільству, чому саме такі норми пропонуються і чим вони вмотивовані.

Політолог Ігор Рейтерович в етері «Свобода Live» сказав, що не здивований наявністю подібних «темників».

«Це абсолютно очікувана ситуація, тому що ще три тижні тому було зрозуміло, що всі негативні наслідки цього закону будуть намагатися «повісити» виключно на військових і сказати, що ця мобілізація потрібна їм. Не країні, не політикам, які довели країну до того чи іншого стану. І, до речі, політики пів року тому, рік тому обіцяли каву в Ялті і багато інших речей. Це не військові робили, це робили саме політики: представники Офісу президента, окремі народні депутати робили такі заяви. А от тепер вони намагаються все перекинути на військових і зробити їх відповідальними», – коментує експерт.

Корупційні ризики

Втім, чимало зауважень є і до змісту законопроєкту про мобілізацію. Зокрема, експерти вбачають у ньому антиконституційні норми та корупційні ризики.
Про це говорить депутатка та членкиня комітету безпеки, оборони та розвідки України Ірина Фріз.

«У законі прописано питання про бронювання, що стосується 50% державних службовців категорії А, а також інші категорії – Б і В – прописано в такий спосіб, що будуть мати корупційні ризики, адже ухвалюватимуться ці рішення тими, хто не матиме будь-яких контролюючих чинників. Це перший корупційний ризик.

Другий – це дискреція або розширення повноважень представників ТЦК, які за своїм поданням тепер будуть вносити відомості до єдиного державного реєстру боржників, який містить певні обмеження», – пояснює депутатка.

Вона наголошує, що є чітко прописана в чинному законодавстві процедура внесення до єдиного державного реєстру боржників особи, яка підпадає під прописані порушення.

«У цьому випадку за рішенням представника ТЦК людина може потрапити до цього реєстру. Більше того, за такими рішеннями або поданнями представника ТЦК людина може бути викреслена з цього реєстру. Це абсолютно абсурдна і корупційна норма, яка має бути змінена в такому вигляді. Вона просто не має права на існування», – вважає Фріз.

Негативно ідею вносити «ухилянтів» до реєстру коментує і Геннадій Друзенко. Йдеться про можливість включати таких осіб до реєстру боржників та блокувати їх можливості проводити операції з нерухомістю чи керувати транспортними засобами. Експерт вважає, що така ідея є ознакою некомпетентності авторів законопроєкту.

«Борг перед батьківщиною точно не є підставою для включення до реєстру боржників. Ми ж не живемо в «московському задзеркаллі», де за Орвелом: війна – це мир, а зло – це добро. Боржників мають включати, коли ти маєш якусь заборгованість. Тому мені не зрозуміло, чому інструменти, які створювалися зовсім для іншої мети, пропонують застосовувати для тих, хто ухиляється від призову. Тим паче, що вони криміналізують ухиляння від призову до війська. Тобто принаймні законопроєкт пропонує криміналізувати ухиляння від війська. Це швидше від браку фаховості. А в уряді зараз страшний брак людей, які здатні написати якісний законопроєкт», – говорить Друзенко.

Він пояснює, що такого досвіду з реєстром боржників в інших країнах немає, і Україна може стати першим прикладом:

«Цей приклад дуже далекий від верховенства права. По-друге, дійсно порушує конституційні права, бо не можна, якщо я ухиляюсь від одного, карати інструментом, призначеним для іншого правопорушення. А по-третє, це, знову ж таки, створить величезний вал судових справ, який держава буде програвати. А потім вона не буде виконувати ці рішення, будуть позови до Європейського суду з прав людини. І, знову ж таки, ми як платники податків заплатимо за непрофесійність і дурість уряду, який подав до Ради геть сирий законопроєкт», – говорить експерт.

Повноваження на місцях

Депутатка Ірина Фріз також звертає увагу на занадто великі повноваження щодо мобілізації, демобілізації та мобілізаційної підготовки, які тепер можуть передати на органи місцевого самоврядування.

«Безглуздям і протиріччям є той аспект, коли, з одного боку, вводиться електронний реєстр, електронний кабінет, єдиний реєстр військовозобов'язаних, рекрутів та призовників. Тобто все переводиться в електронну форму. З іншого боку, ми на органи місцевого самоврядування залишаємо паперовий облік, який має вестися на первинних осередках. Це абсолютно абсурдно, тому що якщо рухатися до створення єдиного реєстру військовозобов'язаних, то маємо рухатися в цьому напрямку, а не вигадувати побічно якісь «костилі», які ми будемо використовувати, поки той реєстр не запрацює», – вважає Ірина Фріз.

На її думку, фракції, які детально будуть читати законопроєкт, матимуть безліч зауважень і вимагатимуть покращення цього документа щонайменше до другого читання. Депутатка вважає, що в такому вигляді, як його подано зараз, навіть у першому читанні голосувати за нього можуть лише прихильники влади.

Прогнозує зміни до законопроєкту і політолог Ігор Рейтерович. Він так само вбачає в документі корупційні ризики, хоч у супровідній записці йдеться про протилежне.

«Там було написано, що не містить якихось там корупційних ризиків. Ну це смішно і наївно виглядає. Насправді ці ризики є, починаючи від військово-лікарських комісій, які зараз можуть почати штампувати: всі там «здорові» і можуть проходити службу. І закінчуючи зловживаннями на рівні місцевої влади. Тому правильніше, швидше за все, було б покласти, все ж таки, це на правоохоронні органи. Частково – на оці територіальні центри комплектації. Ну тобто деякою мірою розширити їхні повноваження і налагодити кращу співпрацю з роботодавцями, щоб в принципі роботодавці могли самі подавати якусь частину документів про тих людей, які в них працюють. І казати, для кого їм потрібна бронь або для кого бронь не потрібна.

А з місцевою владою, я боюся, будуть певні проблеми. Або місцева влада просто буде уникати більш активної участі у цих процесах. Або буде це робити не надто активно, розуміючи, що це вдарить вже по їхніх політичних рейтингах.

Тому я не здивуюся, якщо будуть внесені зміни до закону вже на етапі його розгляду і якісь отакі от неоднозначні пункти з нього просто зникнуть», – говорить політолог.

Чи можливі електронні повістки?

Одне з нововведень, яке пропонує законопроєкт – це також можливість вручати повістки електронною поштою або через електронний кабінет призовника. Депутатка Ірина Фріз називає це «мертвою нормою».

«Ви не можете, за чинним законодавством України, зобов'язати всіх громадян України встановити застосунок «Дія». Тому будь-які оповіщення через «Дію» не матимуть загального обсягу інформування про, наприклад, необхідність з’явитися в ТЦК під час мобілізації.

Потрібно рухатися у напрямку цивілізованого створення ефективного електронного дієвого реєстру і можливості забезпечити алгоритми для комунікації з усіма військовозобов'язаними через електронний реєстр військовозобов'язаних.

Обов'язково потрібно закласти підтвердження, тому що зараз пропонують через електронну пошту повідомляти. Електронною поштою можна користуватися не 24 години на добу і не 7 днів на тиждень. Тобто вводити санкції за те, що електронна повістка, скажімо, надійшла на електронну пошту, у той спосіб, який тут зараз прописано, є – це абсолютно непрацюючий механізм. Це мертва норма, яка більше всього спрямована на залякування українців», – вважає Фріз.

«Ми зацікавлені в тому, щоб це був баланс стримування і противаг»

Депутатка Соломія Бобровська звертає увагу також на інші норми законопроєкту, які мають застереження. Йдеться, зокрема, про людей з третьою групою інвалідності, які тепер можуть підпадати під мобілізацію.

«Не група інвалідності має визначати: ти придатний чи не придатний, це визначає ВЛК. Але ми розуміємо широке поле спекуляцій, маніпуляцій і корупції у ВЛК в нашій країні.
Третя група з другою межує зачасту дуже тісно, і ця грань дуже тонка, підтримки цього немає, адже вони зацікавлені в ресурсі», – коментує Бобровська. Вона додає, що подаватиме правку про третю групу інвалідності, хоча, за її словами, від військових.

«Але ми зацікавлені в тому, щоб це був баланс стримування і противаг, і була задоволена і армія, і суспільство», – підсумовує депутатка.

Вона також апелює до норми, яка розширює повноваження Національної поліції та надає право на затримання від 3 годин до 3 діб людини, яка не має військового квитка для уточнення даних.

«Це почнеться легалізація цих диких «ловінь за шкібарки» і витягнення з фур водіїв, з машин», – коментує Бобровська. Також вона акцентує на непомірності штрафів, що можуть сягати до 200 тисяч гривень. «Часто люди не мають таких грошей навіть за рік, будьмо відверті. Ці запобіжники, як на мене, є надто перебільшеними», – вважає депутатка.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Що ж сказав про мобілізацію і законопроєкт Залужний? Коротко про головне