Перетин адміністративного кордону між анексованим Кримом та Херсонською областю залишається проблемним для багатьох кримчан. До редакції Крим.Реалії надходить безліч звернень як від жителів півострова, так і від жителів материкової частини України щодо великого спектра питань: від здавання ПЛР-тестів на коронавірус до довгого очікування перед російським пунктом пропуску.
Нагадаємо, кримчани з українськими паспортами можуть проїхати в Херсонську область за умови встановлення на смартфон програми «Дій вдома» для проходження самостійної двотижневої самоізоляції. У разі отримання негативного тесту на коронавірусну інфекцію, цей термін можна скоротити. Російські ж прикордонники пропускають на півострів тільки кримчан із місцевою реєстрацією або нерухомістю, при цьому з початку липня вимагають надавати саме російські паспорти. Далі всіх, окрім севастопольців, примусово відсилають на два тижні в один з обсерваторів в Євпаторії. Про ці та інші проблеми з перетином адмінкордону йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Юрист громадської організації «КримSOS» Олексій Тільненко розповів Крим.Реалії, що багато кримчан скаржаться на нові російські обмеження при перетині адмінкордону.
‒ Скарг надходить досить багато. Один із напрямків ‒ кримчани, які виїжджають на материк з якого-небудь приводу. Це може бути відвідування родичів, оформлення документів, участь у вступній кампанії. В абітурієнтів основна і найгостріша проблема ‒ те, що Росія зі свого боку обмежила можливість виїзду на материкову Україну: люди можуть виїхати туди тільки один раз. Батьки й діти хвилюються, що, виїжджаючи для складання зовнішнього незалежного оцінювання або вступу через центри «Крим ‒ Україна», при поверненні на півострів вони не можуть знову виїхати. Прикордонна служба ФСБ дає усім підписати папір про те, що громадяни витратили своє одноразове право на виїзд, і в разі наміру перетнути адмінкордон повторно це розцінюватимуться як «спроба незаконного перетинання державного кордону».
Олексій Тільненко зазначає, що це обмеження особливо обмежує людей із важкими захворюваннями, яким необхідно регулярно відвідувати материкову Україну з медичних причин.
‒ У нас також багато скарг на те, що російські прикордонники з початку липня почали вимагати у кримчан тільки російські паспорти: адже при виїзді з півострова багато з них не взяли їх із собою. В результаті тих же абітурієнтів не пускають назад. Мало того, щоб створити максимум неприємностей, у людей вилучають документи, виписують адмінпротоколи зі штрафом, а потім співробітники поліції привозять усе це додому. Останнім часом до нас надходять скарги, що співробітники прикордонслужби ФСБ вимагають показати українські документи, навіть коли їм надають російські, щоб з'ясувати статус подвійного громадянства. Потім ці документи нерідко забирають і відмовляють у перетині адмінкордону.
З боку материкової частини України у деяких мандрівників виникла проблема іншого роду. На початку липня Міністерство охорони здоров'я України повідомило, що при отриманні негативного ПЛР-тесту на коронавірус і подальшого надсилання результату з лабораторії в Центр громадського здоров'я громадянин може скоротити обов'язкову двотижневу самоізоляцію. Багато хто скористався таким механізмом, самостійно відшукавши лабораторії неподалік, проте майже через тиждень Центр громадського здоров'я опублікував список верифікованих лабораторій для цих цілей. Вийшло, що, здаючи тести, люди не знали, що роблять це не в тій установі, і в підсумку термін самоізоляції їм скоротити не вдалося.
Фахівець з якості лабораторних досліджень Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України Тарас Остапчук стверджує, що список верифікованих лабораторій розширюватиметься.
‒ Дійсно, на нашому сайті опублікований рекомендований список верифікованих лабораторій для проведення ПЛР-досліджень. Мається на увазі, що ця лабораторія на рівні регіонального центру підтвердила можливість проведення таких тестів. Зараз цей список розширюється, і робиться це для того, щоб громадянин, який пройшов ПЛР-дослідження, був упевнений у результаті. Що стосується тих, хто здав аналізи в інших лабораторіях, ми рекомендуємо їм звернутися в ці установи, щоб їх співробітники зв'язалися з Центром громадського здоров'я для верифікації. Ми можемо поповнювати список лабораторій в онлайн-режимі, і таким чином громадянин доб'ється виключення з програми самоізоляції «Дій вдома». З будь-яких питань можна звертатися до нас на «гарячу лінію» або на електронну пошту, ці контакти є у відкритому доступі.
Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич запевняє, що його відомство прагне полегшити проходження адмінкордону для кримчан, наскільки це можливо.
‒ Починаючи з відкриття пунктів пропуску в Херсонській області 15 червня, звернень у нас стало менше. Загалом перетин адмінкордону з нашого боку відбувається спокійно, серйозних скарг немає, хоча ми постійно на зв'язку з прикордонниками. Зараз мандрівників не так багато ‒ приблизно 200-300 осіб щодня на «Каланчаку» та «Чонгарі». Є скарги, пов'язані з додатком «Дій вдома» або з проведенням ПЛР-тестів, а також із діями російської окупаційної адміністрації, до яких ми не маємо і не можемо мати жодного стосунку. Для нас очевидно: окупант не хоче, щоб українські діти з Криму навчалися на материку, тому обмеження спрямовані й на них. Що стосується роботи центрів надання адміністративних послуг на пунктах пропуску, про що нас теж запитують, ми робимо все, щоб вона відновилася найближчим часом.
Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод опублікував на сайті Крим.Реалії великий матеріал про подорож на півострів під назвою «Ми не люди, ми ‒ худоба»: «пригоди» на адмінкордоні з Херсонщиною». У ньому, зокрема, описане багатогодинне очікування перед російським пунктом пропуску в дуже складних умовах, з огляду на спекотну погоду.
‒ Головний момент, який викликав здивування не в одного мене ‒ це відсутність доступу до прісної води. Ті, хто перетинає адмінкордон вдень, у саму спеку, надовго опиняються в цій зоні очікування, і передати їм воду неможливо ‒ було декілька спроб. Єдиний спосіб зробити це ‒ через співробітника Роспотребнадзору, який виходить із прикордонного пункту, щоб відвести людей до автобуса, що йде в обсерватор. Це відбувається досить рідко, тому що на оформлення всіх документів для однієї людини витрачається не менше 20 хвилин. Якщо говорити про санітарні заходи, то, якщо ви будете без маски, ніхто вас не зупинить, не змусить її одягнути, хоча усі прикордонники, митники та інші – в масках. При цьому і всередині, і зовні люди часто перебувають на відстані менше півтора метра і навіть метра. Буває, в зоні очікування накопичується 60-65 осіб.
Давид Аксельрод зазначає, що кримчан із пропискою в Севастополі як і раніше відсилають на домашню самоізоляцію, тоді як усіх інших вивозять на примусову обсервацію в один із трьох санаторіїв у Євпаторії ‒ якщо там є вільні місця, ніяких послаблень чекати не доводиться.
‒ У сумі я чекав вісім годин, і весь цей час людей продовжували відсилати в обсерватор. Деякі готові чекати п'ять-шість годин додатково, понад просування стандартної черги в надії, що в Євпаторії не залишиться місць, але це нічого не означає, оскільки вони можуть звільнитися ще упродовж дня. Але люди цього не знають і, якщо дуже не хочуть вирушати в обсерватор, діють на свій страх і ризик. Одна дівчина сказала мені, що чекала п'ятнадцять годин і готова була чекати ще п'ять, аби не сидіти два тижні в Євпаторії і поїхати додому.
Журналісти Крим.Реалії при підготовці цього матеріалу упродовж усього робочого дня намагалися додзвонитися підконтрольній Росії уповноваженій з прав людини в Криму Ларисі Опанасюк, щоб з'ясувати, чи надходять їй скарги від кримчан щодо перетину адмінкордону, однак слухавку так ніхто і не взяв. Редакція і надалі публікуватиме матеріали про проблеми в'їзду-виїзду з анексованого Криму.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
