15 березня на блокпості в селищі Мангуш, що за 15 кілометрів від Маріуполя, бойовики угруповання «ДНР» затримали відомого українського парамедика Юлію Паєвську та її водія. Останні вісім років Паєвська надавала першу медичну допомогу пораненим військовим та цивільним на Донбасі та відвозила їх до лікарень. Вже майже місяць вона перебуває в полоні, і родичі не можуть отримати жодної інформації про її місцеперебування та стан. Тим часом російський телеканал НТВ опублікував інтерв'ю з парамедиком, де висунув проти неї низку звинувачень. Російська редакція Радіо Свобода поговорила з чоловіком Паєвської Вадимом Пузановим – про її роботу волонтером-парамедиком, полон і звинувачення, що звучать у російських ЗМІ.
Юлія Паєвська не завжди була парамедиком, до 2014 року вона займалася спортом і понад 20 років була тренером з айкідо – вона очолює федерацію айкідо «Мутокукай-Україна» та має 5-й дан. Окрім того, Паєвська працювала дизайнером. Під час Євромайдану вона почала надавати допомогу постраждалим та продовжила займатися цим після початку війни на Донбасі.
«Юля та я пройшли і перший Майдан 2004 року, який називався «Помаранчевою революцією», – розповідає Вадим Пузанов. – Потім ми взяли участь і у другому Майдані, який отримав в українській історії назву «Революція гідності». Починаючи з цього часу, Юля брала участь у цих подіях як медик, надавала першу медичну допомогу постраждалим, а постраждалих тоді було дуже багато».
Як розповідала Паєвська, вона не має медичної освіти, «але є талант і знання – потім прийшов досвід». У квітні 2014 року, коли почалася війна на Донбасі, Юлія створила навчальний курс із тактичної медицини, використовуючи інформацію з відкритих джерел. Ці лекції вона читала на курсах проєктів «Народний резервіст» та «Захист патріотів»: спочатку на полігонах та базах добровольців, а потім на фронті. Поступово, крім викладання, вона почала працювати волонтером-парамедиком у зоні лінії зіткнення. За даними українських ЗМІ, за час війни на Донбасі Паєвська навчила тактичній медицині близько восьми тисяч людей, евакуювала сотні військових з лінії фронту та сотні мирних жителів із так званої «сірої зони». За свою роботу вона здобула низку нагород, серед яких орден «Народний Герой України».
Під час роботи волонтером-парамедиком у Паєвської з'явився позивний «Тайра» – на честь одного з найвідоміших японських родів. Як розповідала Паєвська, так вона назвала колись свого героя у грі World of Warcraft, і згодом вирішила використати це як позивний під час війни. Поступово Паєвська зібрала евакуаційну групу волонтерів, яку один із їхніх водіїв жартома назвав «Ангелами Тайри» – за аналогією з назвою фільму «Ангели Чарлі». Цю назву стали використовувати журналісти, і вона поступово закріпилася. Команда парамедиків Паєвської евакуює поранених з лінії зіткнення, стабілізує їхній стан та привозить до шпиталю, також вони допомагають цивільним.
За пару днів до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Юлія Паєвська поїхала до села Бердянське, яке розташоване недалеко від Маріуполя – там розташована база добровольчого евакуаційного відділення «Ангели Тайри».
Вони рятували поранених солдатів та надавали допомогу місцевому населеннюВадим Пузанов
«Відчуття того, що щось станеться, витало в повітрі, і вона була впевнена, що їй потрібно бути там, – розповідає Вадим Пузанов. – Не знаю точно, як вона опинилася в самому Маріуполі, швидше за все, відступала разом з усіма під тиском російських військ і в результаті опинився в оточеному Маріуполі, зв'язок з нею був дуже епізодичним, само собою, інформацією ми особливо обмінюватися не могли, просто зідзвонювалися і з'ясовували, як у кого справи... А що вона робила там? Займалася саме тим, чим вона займалася всі ці вісім років. Її група евакуювала поранених із зони бойових дій. Тобто вони займалися тим, що рятували поранених солдатів та надавали допомогу місцевому населенню».
З 14 березня Паєвська не виходила на зв'язок, але таке вже траплялося раніше – у Маріуполі не було мобільного зв'язку, електрики, води та опалення. Перше підтвердження того, що вона потрапила в полон, з'явилося у сюжеті так званого «МВС» угруповання «ДНР», розповідає Пузанов. А незабаром з'явився сюжет російського телеканалу НТВ, у якому Паєвську звинувачували у зв'язках із батальйоном «Азов» та спробі втекти з Маріуполя під виглядом біженки із двома маленькими дітьми, чиї батьки загинули.
«Вона рухалася в «зеленому коридорі», супроводжуючи дітей та жінок, вивозячи їх із Маріуполя до Запоріжжя, – каже Вадим Пузанов. – Це був представлений російськими військами «зелений коридор». Все, що пов'язано з російською версією подій, – абсолютно нахабна пропаганда і бажання дегуманізувати українські волонтерські рухи, взагалі дегуманізувати українців як таких. У контексті всього, що зараз відбувається, ви ж розумієте, що для Росії всі українці – це нацисти, які підлягають «денацифікації». А які способи «денацифікації» вони використовують, ви тепер бачите після Бучі.
Що означає – прикриваючись дітьми? Діти були маленькі, це випливає з її ж інтерв'ю, яке опублікувало НТВ: одній дитині, хлопчику, приблизно 5–6 місяців, який самостійно не може пересуватися, і дівчинці було два з чимось роки. Вона вивозила цих дітей. Обставини загибелі їхніх батьків невідомі. Але ж ви розумієте, що відбувається? Російська пропаганда, безумовно, починає все це нагнітати, починає пов'язувати смерть їхніх батьків нібито з Юлею тощо. Тут навіть немає сенсу, я думаю, пояснювати, наскільки це груба пропаганда та брехня.
Чому в цивільному одязі? Вона цивільна особа, тому вона й має бути у цивільному одязі. Чому одяг чужий? Це знову ж таки один із способів пропаганди. Тобто головне – дегуманізувати людину, а потім викликати до неї почуття огиди, звинуватити її у чому завгодно, причому абсолютно голослівно.
Людина їде в цивільному одязі, тому що вона є цивільною особою. Вона волонтер, вона там перебуває з власної волі і не є військовослужбовцем. Вся риторика російської сторони – абсолютно хибна, вона викривляє всі факти. Але вона створює певний образ, який має викликати у споживача цього продукту почуття ненависті, огиди тощо. Цей продукт розрахований на внутрішнього споживача, на росіян, яких зараз зомбують та розповідають їм, що тут живуть одні нацисти, яких необхідно знищити».
Приблизно два роки, з 2018 по 2020 рік, Юлія Паєвська була військовослужбовцем і очолювала евакуаційне відділення 61-го мобільного шпиталю в Маріуполі. Після цього вона демобілізувалась і з того часу продовжує роботу як волонтер. Саме як волонтер вона опинилася у Маріуполі після початку російського вторгнення.
«Наскільки я пам'ятаю, хоча я людина не військова і багатьох нюансів можу не знати, в якийсь момент на фронті не міг залишатися ніхто, хто не був би пов'язаний зі Збройними силами. І тоді вона підписала контракт і пішла на військову службу. 2020 року її військова служба закінчилася», – каже Пузанов.
Як підтвердження, що Паєвська мала якийсь зв'язок із батальйоном «Азов», російські журналісти використали фотографії, на яких вона перебуває разом із військовими.
«Юля перебуває в зоні бойових дій від 2014 року, – розповідає Пузанов. – Ви уявляєте, скільки військових з нею спілкувалися, через неї пройшли? Якщо вона врятувала, за статистикою, більше ніж 600 людей. Можливо, серед них були і азовці. Але давайте говорити про те, що «Азов» є офіційним підрозділом Національної гвардії. Яким чином її може компрометувати те, що вона фотографується там з кимось з «Азова» і публікує ці фотографії, я не розумію. Не терористична організація в Україні – це підрозділ Національної гвардії. Вона починала з того, що з 2014 року їздила полігонами, волонтерськими полігонами, військовими частинами і проводила курси тактичної медицини. Можливо, що у своїй діяльності вона перетиналася з «Азовом», тому що «Азов» якраз базувався у Маріуполі, і це у безпосередній близькості від населеного пункту Бердянське, де базувалася Юля. І коли вона була військовослужбовцем, вона служила у мобільному шпиталі.
При цьому на цих фотографіях на ній немає ні шевронів «Азова», ні якихось розпізнавальних знаків, які б говорили про те, що вона належить до батальйону «Азов». Тобто ніякої фактичної приналежності до «Азову» вони довести не можуть, навіть якщо це для них є обтяжуючим фактором».
«У ролику було видно, що вона дуже втомилася, що вона виснажена, але тримається дуже добре, – каже Пузанов. – У її словах, якщо брати саме без того контексту, в який це поміщають, нічого кримінального немає. Що вони роблять? Вони просто беруть якусь голослівну заяву, озвучують її голосом за кадром і потім висмикують якусь фразу, яка нібито може підтвердити це, до того ж дуже сумнівно підтвердити цю сентенцію... Я займався свого часу відеовиробництвом, і для мене це абсолютно незграбна робота, яка не витримує жодної критики.
Усі звинувачення озвучені закадровим текстом, таким тоном, що нагнітає. А все, що вони ілюструють – ці ілюстрації ні про що. Фрази, які вирвані із контексту, теж не підтверджують нічого. Для мене, як для людини не військової, це все якась, вибачте за вираз, маячня. Це просто розраховане на обивателя, якому треба навіяти, що це ворог роду людського... А звинувачення в торгівлі внутрішніми органами – це просто вже позамежний цинізм. Причому, як ви розумієте, там навіть немає потреби щось доводити, головне – просто звинуватити».
Вони пишуть «не знайдена», а ми їм відповідаємо: так ви ж із нею ролики крутите по НТВІрина Верещук
Як зазначає чоловік Паєвської, у зв'язку зі станом здоров'я їй необхідно постійно приймати певні ліки, вона також хворіє на астму, а кілька років тому їй замінили обидва тазостегнові суглоби. «Я не впевнений, що їй надано там усі необхідні умови для того, щоб її стан здоров'я підтримувався на належному рівні», – каже Пузанов.
Родичі досі нічого не знають про місцеперебування Паєвської та її стан. 1 квітня віцепрем'єр України Ірина Верещук розповіла, що у списках на обмін полоненими з Росією згадувалась Паєвська, проте російська сторона заявила, що парамедика у них немає. «Вони пишуть «не знайдена», а ми їм відповідаємо: так ви ж із нею ролики крутите по НТВ», – сказала Верещук.
При цьому через пару днів після того, як стало відомо про полон Паєвської, Вадиму Пузанову надійшло повідомлення, в якому було сказано: «Якщо ви хочете отримати Тайру назад, надішліть фотографії тих, кого «Азов» утримує в Маріуполі, і за ідентифікацією цих фотографій ми почнемо переговори».
Як з'ясував Пузанов, таке ж повідомлення надійшло ще кільком людям.
«Я запитав, чи маю я якимось чином відреагувати, і мені сказали, що ні, цим займатимуться. Ця інформація, як розумію, потрапила до спецслужб і далі. Куди саме і яким чином – не знаю. Я зміг вийти на якусь контактну особу для отримання інформації лише через деякий час, новин, на жаль, особливих немає, тому що, як мені сказали, спочатку російська сторона відмовлялася взагалі визнавати, що вона у них перебуває.
Наразі йдеться про те, що росіяни ніяк не хочуть її ні на кого міняти. У мене є підозра, що вони далі хочуть її використовувати з якоюсь своєю пропагандистською метою і для якоїсь провокації. З огляду на ту ситуацію, що складається у Маріуполі – ви чули, напевно, історію про те, що зараз російські окупаційні війська намагаються інсценувати масові вбивства цивільних і приписати це все захисникам Маріуполя. Про це розмови точаться давно, і я боюся, що Юлю можуть якимось чином використати в цьому контексті. Можливо, цим і зумовлене небажання Росії зараз вести переговори про її обмін і взагалі говорити про те, де вона перебуває і що відбувається з нею.
Зазначу, що все це моя особиста думка і вона ніяк не відображає якусь офіційну позицію. Офіційна позиція для мене теж не дуже зрозуміла.
16 квітня Паєвська мала брати участь у міжнародних змаганнях Invictus Games у складі збірної України – вона єдина жінка у команді. Invictus Games – це змагання для колишніх та чинних військовослужбовців, які були поранені чи стали інвалідами на службі. Ці змагання проводяться у різних країнах із 2014 року з ініціативи британського принца Гаррі.
В українських змаганнях Invictus Games Паєвська, ще будучи військовослужбовцем, завоювала золоту медаль із плавання та бронзу зі стрільби з лука. Вона мала взяти участь у міжнародних змаганнях спочатку у 2020 році, а потім у 2021-му – але тоді Invictus Games було перенесено через пандемію коронавірусу.
Те, що Росія зараз робить щодо Юлі, на мій погляд, є воєнним злочиномВадим Пузанов
«Цього року вони хоч і пройдуть, але пройдуть вже, на жаль, без неї, тому що вона перебуває у полоні росіян, – каже Пузанов. – Підготовка до змагань – це те, чим вона займалася останнім часом після своєї військової служби. Періодично вона їздила на місце дислокації своєї команди, а решту часу брала участь у змаганнях, що проводилися на території України, і готувалася до міжнародних змагань».
«Те, що Росія зараз робить щодо Юлі, на мій погляд, є воєнним злочином, – каже Вадим Пузанов. – Вона, як медик, цивільна особа, утримується в полоні. Про неї немає жодної інформації, їй не дають змоги зв'язатися з рідними. Відповідно, рідним точно так само не повідомляється про те, де вона перебуває, даних про неї немає в жодній базі, навіть на офіційні запити ніхто не отримує жодних відповідей. Абсолютно незрозуміло, в якому стані вона перебуває, чи надається їй медична допомога і таке інше. Я закликаю всю світову громадськість сприяти звільненню моєї дружини з полону».
