Події навколо стягнутих до українського кордону російських військ та загострення ситуації на Донбасі змінюються блискавично. Ввечері 21 лютого у Кремлі відбулося підписання документів про «визнання незалежності» незаконних збройних угруповань «ЛНР» і «ДНР» та їхню співпрацю з Росією. Україна і Захід засудили цей крок.
Разом із президентом Росії Володимиром Путіним підписи поставили ватажок «ДНР», до цього функціонер фінансової піраміди «МММ» Денис Пушилін та ватажок «ЛНР», який до цього багато років прослужив у Службі безпеки України, Леонід Пасічник. На відміну від анексії Криму в 2014 році, Володимир Путін демонстративно заручився круговою порукою – рішення озвучила та підтримала російська політична еліта.
У підписаних указах йдеться про те, що Путін доручає збройним силам Росії «функції із підтримки миру» на території на території, контрольованій угрупованнями «ЛНР» і «ДНР». Підтверджених повідомлень про введення військ наразі немає, але у соціальних мережах з'явилися відео з пересуванням колон бронетехніки у Донецьку.
Про те, коли може початися війна, чи є «кадировці» на Донбасі й чому «евакуйовані» в Ростовську область – не наслідки війни, що насувається, а лише декорація до слів Путіна про «геноцид», розповів проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії засновник розслідувальної групи Conflict Intelligence Team Руслан Левієв.
– Що, на вашу думку, може стати пусковим механізмом для початку бойових дій?
Українську сторону намагаються спровокувати
– Те, що впродовж останніх днів ми бачимо на території невизнаних «республік» – чи реальні, чи постановочні обстріли, – на нашу думку, свідчить про одне: українську сторону намагаються спровокувати.
Уже повідомляється про загибель та поранення військовослужбовців української армії. Завдання таких провокацій – щоб Україна відкрила вогонь не зі стрілецької зброї, а з артилерії. Тому що з артилерії важко влучити точково, постріли зачеплять цивільну інфраструктуру, житлові будинки, призведуть до загибелі мирного населення. Судячи з наявних даних, Україна на провокації не відповідає.
Приводом для початку бойових дій міг би стати «приліт» артилерії по житлових масивах невизнаних «республік» з великою кількістю загиблих цивільних, причому з російськими паспортами. Те, що ми бачимо зараз у новинах про влучення снарядів на територію Ростовської області, виглядає максимально незграбно. Що несподівано для нас. Обстріл українськими військовими російської території безглуздий, це все одно що запалювати сірники в облитій бензином кімнаті. Здійснені «невстановленими особами з території України» постріли потрапляли або у чисте поле, або в покинутий будинок. Що може свідчити про інсценізацію таких обстрілів.
– При цьому суміжна з Тарасівським районом Ростовської області територія якраз припадає на лінію розмежування – постріл міг бути здійснений як із підконтрольної Києву сторони, так і з боку підконтрольної угрупованню «ЛНР» території.
– Це так. Російські ЗМІ одразу заявили, що снаряди випущені Україною. Більше того, в соціальних мережах активно обговорюють відео, ймовірно, зняте бойовиками «ЛНР», на якому з установки «Град» йде обстріл у бік Росії. Оскільки лінія зіткнення місцями є досить умовною, там велика «сіра» зона, вночі на суміжну територію можна закидати диверсантські групи, обстріл українськими військовими Ростовської області виглядає непереконливо. Повторюся, головне – він навіщось здійснювався по порожньому полю.
Із моменту умовного врегулювання конфлікту з кінця 2015 року до весни 2021-го і справжні обстріли, і провокації були весь час. При цьому здійснювалися вони лише однією стороною – не можу відповісти однозначно, оскільки ми цього року недостатньо ретельно стежили за конфліктом.
– Російські ЗМІ ледь не в онлайн-форматі розповідають про «евакуйованих» із Донбасу людей. Їх набагато менше, ніж у 2014 році. На ваш погляд, це демонстративна акція чи прагнення людей врятуватися від війни, що насувається?
Тисячі жителів Донбасу стали заручниками, їх використовують для підтвердження тези Путіна про людей, що «втікають від війни»
– Ми маємо досвід спостереження за вивезенням мирного населення із зони бойових дій. Наприклад, у Сирії 2016-2017 років, коли натовпи буквально брали в облогу автобуси. Те, що ми бачимо на Донбасі, докорінно відрізняється від тієї картинки. Як і від того, що відбувалося на кордоні влітку 2014 року. Є відчуття, що людей ледь не силою, через не хочу, змушують їхати до Росії. Навіщо? Путін заявив, що на південному сході України відбувається «геноцид». І зараз тисячі жителів Донбасу стали заручниками, мимовільними акторами для цих слів, їх використовують для підтвердження тези Путіна про людей, що «втікають від війни». Щоб підтвердити «геноцид», потрібні «біженці». І їх організували.
– Кремль уже ухвалив рішення про початок бойових дій?
Нам здається, головна мета Володимира Путіна – не захопити Україну, а досягти поступок із боку Заходу
– Якщо навіть остаточного рішення немає, Кремль робить максимально правдоподібним вигляд, що воно ухвалене. Усі червоні прапорці, які тільки можна було придумати, зібрані. І відчуття створюється таке, що не тільки слід чекати на війну, а що перші постріли прозвучать вже зараз.
При цьому, нам здається, головна мета Володимира Путіна – не захопити Україну, а досягти поступок із боку Заходу. Тому, коли БТРи, «Урали» прогріватимуть мотори, якщо Джо Байден телефоном повідомить Путіну про поступки, навіть у останній момент той явно буде готовий скасувати наступ.
– Поступки – це визнання Криму «російським»?
– Навряд чи. Наскільки можна судити із заяв Росії, питання Криму навіть не обговорюється. Наразі йдеться про поступки щодо НАТО, його нерозширення у майбутньому та відведення сил на колишні позиції.
Росія не раз під час цих переговорів наголошувала, що Захід намагається запропонувати альтернативні варіанти, перевести тему в інше русло, а не обговорювати стратегічно важливі для Москви питання. Головне з них – сили НАТО поблизу кордонів.
– Серед роликів про пересування російських збройних сил – чимало із військовими з Північного Кавказу. Чи є інформація про те, які частини перекинуті на кордон, наскільки активно задіяні військові з республік?
– Тут потрібно розмежувати підрозділи Міноборони та Росгвардії у Чечні, яких правильніше називати «кадировці» – незважаючи на федеральну структуру, вони фактично безпосередньо підпорядковуються Рамзану Кадирову, а не своєму керівництву. Їхнє залучення в цю операцію для багатьох стало несподіванкою.
Більшість дислокованих на Північному Кавказі 58-ї та 49-ї загальновійськових армій беруть участь у стягуванні військ.
Відомо, що в середині січня вони прибули на кордон, на початку лютого з'явилися ролики з казарм, де «кадировці» були розміщені у великій кількості. Навіть ходили чутки про те, що нібито вони вже перетнули кордон і перебувають на Донбасі. Ми перевірили цю інформацію і можемо прямо сказати, що відео, яке розповсюджується з цим описом, зняте точно не на Донбасі, а на території Росії.
Якщо ж говорити про військові підрозділи, то більшість дислокованих на Північному Кавказі 58-ї та 49-ї загальновійськових армій беруть участь у стягуванні військ.
Нові супутникові знімки російських військ біля кордонів України (фотогалерея)
– Міноборони та Росгвардія заявляють про планові навчання. Це схоже на стандартні навчання минулих років? Чому?
– Коли у навчаннях беруть участь кілька військових округів, це дуже затратно, такі навчання називаються стратегічними. Вони зазвичай проводяться щорічно. Торік у вересні відбулися навчання «Захід-2021». Цього року стратегічні навчання «Схід-2022» заплановані на вересень.
Левова частка армії – зараз на кордоні з Україною. Такого ніколи не було в історії сучасної Росії
Донедавна Міноборони не пояснювало стягування військ до російсько-українського кордону. Це були планові навчання. Нещодавно відомство постфактум повідомило про навчання. При цьому було заявлено, що війська Західного та Південного військових округів повертаються до пунктів постійної дислокації. При цьому Міноборони не згадало про війська Центрального та Східного округів, які також є на кордоні. Їхні плани невідомі.
На навчання і за масовістю вони несхожі. Конкретний приклад – нині на кордоні з Україною близько 120 батальйонних тактичних груп. У російській армії їх – 168. Левова частка армії – зараз на кордоні з Україною. Такого ніколи не було в історії сучасної Росії.
– Якщо порівнювати з 2014 роком, у чому сьогодні принципова відмінність?
– Якщо тоді військові здебільшого були зосереджені у Ростовській області, тепер Україна оточена з території Воронезької, Бєлгородської, Курської областей та з боку Білорусі.
Варіантів, як розвиватиметься ситуація у разі початку бойових дій, – купа. І у кожного готові підваріанти. У будь-якому разі зосереджених на кордоні сил вистачить для початку повномасштабної війни із виходом на Київ. Це не означає, що тільки такий варіант розглядається у Генштабі та Кремлі. Наступ може початися лише з Бєлгорода – на Харків або лише на Маріуполь, для захоплення узбережжя Азовського моря. Думаю, локальні зіткнення реальніші. Росія може почати з окремих вторгнень і далі дивитиметься на реакцію Заходу, на те, де світова спільнота дозволить нашій армії зупинитися.
– Якщо бойові дії почнуться, на вашу думку, вони обмежаться територією південного сходу України чи розширяться, чи вийдуть на суміжну територію Росії?
– Ми дуже сумніваємося у цьому. Київ демонструє небажання бойових дій, максимально стримується у відповідь на відверті провокації. На Мюнхенській конференції Володимир Зеленський заявив, що Україна підписала Будапештський меморандум, відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки. І в результаті цієї безпеки немає. Думаю, Україна не має планів, навіть якщо бойові дії почнуться, і вони будуть успішними для ЗСУ, переходити кордон, захоплювати Ростовську область та Краснодарський край.
– Що робити росіянам у ситуації «Якщо сьогодні війна»?
– У побутовому плані вже зараз варто переглянути свої активи. З початком бойових дій щодо Росії будуть задіяні вкрай жорсткі санкції, зокрема можливе відключення SWIFT (міжнародна організація, яка контролює найбільшу міжбанківську систему обміну інформацією – ред.). Рівень життя росіян різко знизиться, всі ми житимемо набагато гірше. Це абсолютно точно.
У листопаді минулого року керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Росія може розпочати бойові дії у січні-лютому 2022 року. Також про можливу підготовку нападу Росії на Україну повідомляли американські ЗМІ, посилаючись на дані розвідки та джерела в адміністрації. Все частіше з'являються повідомлення про перекидання російських військ та техніки до кордону двох країн, а військова розвідка України стверджує, що у вербувальних центрах на території Росії здійснюється «активний набір найманців», які після проходження підготовки прямують до Донецької та Луганської областей.
Понад дві тисячі людей підписали заяву Конгресу інтелігенції Росії проти можливого російського вторгнення в Україну. Документ під назвою «Заява прихильників світу проти Партії Війни у російському керівництві» був опублікований 30 січня. Під ним поставили свої підписи багато відомих людей. Радіо Свобода поговорило з декількома з них про те, кому адресована ця заява та як можна уникнути воєнного конфлікту.
