Російська влада в Криму намагається налаштувати водопостачання в Сімферополі й околицях. Із 17 листопада місто, а також Сімферопольський і Бахчисарайський райони перевели на тестові графіки по чотири години на добу через критичну нестачу води, проте вже увечері 18 листопада повернулися до колишніх: по три години вранці та три години ввечері.
Напередодні голова підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов повідомив, що з підземних джерел, розташованих на захід від Сімферополя, почнуть додатково випомповувати до 80 тисяч кубометрів води на добу ‒ при максимальному добовому споживанні в 160 тисяч. Проте російська влада прогнозує, що графіки подачі води збережуться ще мінімум рік.
До російської анексії Криму материкова Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в питній воді через Північнокримський канал, але після захоплення півострова Росією постачання припинили. Про водну проблему знову йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Спеціаліст із геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики і сталого розвитку Сергій Гапон розповів Крим.Реалії, що осіннім опадам не вдалося наповнити кримські водосховища.
Вода продовжує відступати від берегів, що особливо помітно у великих водосховищахСергій Гапон
«В останній місяць були надії, що водосховища наповняться, адже небо над Кримом було закрите хмарами, досить інтенсивні були опади. Але, коли хмарність розвіялася, ми побачили з космосу, що рівень води, як і раніше, падає, тобто тренд зберігся. Загалом в останній місяць вода продовжує відступати від берегів, що особливо помітно у великих водосховищах. Навряд чи тенденція зміниться найближчим часом: для цього потрібні ще інтенсивніші опади упродовж іще тривалішого часу. Щоправда, за прогнозами, поки такого не очікується. Вся надія зараз на сніжну зиму, щоб водосховища потім наповнилися від танення снігів. Це може статися в найкращому разі у другій половині весни. Але період без опадів може виявитися досить довгим», ‒ каже фахівець.
Керівник підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов на нараді в російському уряді півострова повідомив, що його співробітники в середині листопада під’єднали до водогонів, які ведуть на Сімферополь, чотири нові свердловини, а також встановили додаткові насоси в системі водопостачання міста.
На думку Сергія Гапона, такі кроки здатні полегшити ситуацію лише на короткий час.
«Це не більше ніж латання дірок. Влада й далі буде шукати нові свердловини з придатною водою ‒ і максимально їх вичерпувати. Не тільки біля Сімферополя, але й по всьому Криму, для водопостачання будь-якого населеного пункту. Це допоможе на декілька місяців або навіть на декілька років ‒ у тому сенсі, що люди зможуть отримувати воду хоча б для пиття. Реального способу розв’язати проблему поки немає», ‒ каже він.
Активіст із Сімферополя Олексій Єфремов скаржиться і на невиконання графіків подачі води, і на її якість.
Замість обіцяних трьох годин вранці і трьох годин увечері люди отримують воду вже по дві години. Іноді вона взагалі не йде зранку або ввечеріОлексій Єфремов
«Ситуація погіршується. Введені спочатку графіки не виконуються: замість обіцяних трьох годин вранці і трьох годин увечері люди отримують воду вже по дві години. Іноді вона взагалі не йде зранку або ввечері, так що доводиться бігти до найближчого магазину за бутлями. Окрім того, сімферопольці обмінюються в соцмережах фотографіями каламутної рідини, яка ллється з труб ‒ її називають і «квасом», і «кримським пивом». Водосховище міліє на очах і вже більше нагадує калюжу. По всьому місту стоять ці сині бочки, але я жодного разу не бачив, щоб ними користувалися. Мені здається, цей захід неефективний: люди самостійно набирають воду у ванни зранку й у разі необхідності докуповують. Тобто розраховувати можна тільки на свої сили. Наскільки я знаю, тепер у багатьох приїжджих плани влаштуватися в Криму під сумнівом», ‒ каже активіст.
Тим часом віцепрем’єр уряду Росії Марат Хуснуллін, який опікується російськими федеральними програмами в анексованому Криму, пояснив дефіцит води на півострові тим, що її нібито крадуть.
«Основна проблема втрат ‒ це крадіжки. Цим теж треба займатися, за необхідності треба залучати правоохоронні органи, потрібно взяти на контроль, звідки йде несанкціонований забір, де неправильні прилади обліку стоять, де сьогодні люди спеціально ламають чи псують прилади обліку, поливають свої городи. У нас десь не вистачає води будинкам, а хтось без лічильника воду ллє скільки завгодно… Якщо ми 50% втрат ліквідуємо, то у нас води може вистачити», ‒ каже російський урядовець.
Хуснуллін пообіцяв, що програма обліку і контролю втрат води почне працювати вже до 1 грудня і «дасть певні результати». Раніше російська влада Криму повідомляла, що втрати в місцевих водогінних мережах сягають 50% і більше.
Кримський політолог Олександр Севастьянов вважає, що Марат Хуснуллін намагається перекласти відповідальність із російських чиновників на кримчан.
«Це класичний приклад зміни порядку денного. Щоб відвернути громадську думку від проблеми, треба вкинути новий аргумент. Всі знають, що води мало, усі знають, чому її мало, а влада намагається створити атмосферу недовіри. Мовляв, ось у вас проблеми з водою, а ви подивіться, що робить сусід ‒ питайте з нього, а не з чиновників. Якщо у нього теплиця, то як він її поливає? По суті, віцепрем’єр Хуснуллін позначив нову тактику влади: будуть ходити з рейдами, перевіряти, виявляти і висвітлювати це публічно. Все це буде тривати, поки вони не знайдуть конкретне технологічне рішення. Начебто вже оголосили про будівництво опріснювального заводу, але потім ця тема якось зійшла нанівець: сказали, що це буде запасний варіант на останній випадок. Але в яких джерелах шукати воду ‒ поки незрозуміло», ‒ каже політолог.
У жовтні уряд Росії підготував «план надійного водопостачання Криму», на який вирішили виділити 50 мільярдів рублів, але він передбачає переважно пошук нових джерел води. Олександр Севастьянов вважає, що російська влада не готова виділяти значно більші суми для комплексного розв’язання кримських проблем з водою, наприклад, шляхом прокладання водогонів із Краснодарського краю сусідньої Росії. На його думку, у Кремля не залишається інших варіантів, окрім як вступити в діалог із Україною з приводу постачання води з Дніпра.
Раніше представники української влади неодноразово говорили, що відновлення роботи Північнокримського каналу можливе тільки після деокупації півострова.
