«Крим ‒ відірване від життя місце»: як росіяни переїжджають на півострів і повертаються назад

Населення окупованого Росією українського Севастополя зросло до 700 тисяч осіб, повідомив наприкінці квітня президенту Росії Володимиру Путіну тимчасовий виконувач обов'язків російського губернатора Севастополя Михайло Развожаєв. За його словами, про таку цифру говорить споживання води та хліба, яке не відповідає офіційним відомостям Росстату в 450 тисяч осіб.

У Міністерстві з питань реінтеграції окупованих територій України звернули увагу на те, що до початку анексії населення в Севастополі становило 400 тисяч осіб. У відомстві вважають, що більшість новоприбулих ‒ російські військові, і наполягають, що йдеться про навмисну заміну населення міста. У березні Кримстат повідомив, що на півострів із Росії після 2014 року в'їхали понад 172 тисячі осіб: із них у Криму зареєструвалися 96 тисяч, у Севастополі ‒ 76 тисяч. Про те, хто і як їде на півострів із сусідньої Росії, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Директор російської компанії «РосМувінг» Михайло Фірсов розповів Крим.Реалії, хто саме переїжджає на постійне місце проживання на анексований півострів.

– Ми ‒ транспортна компанія, перевозимо майно, особисті речі так, щоб вони точно доїхали. Наші послуги користуються популярністю, причому кримський напрямок займає приблизно 20% від загального пулу переїздів у всій Росії. Це, як правило, дві вікові групи. По-перше, забезпечені молоді люди 25-35 років, які планують перебратися ближче до моря. Наприклад, переїжджають фрілансери з віддаленою роботою. По-друге, це пенсіонери, тобто літні люди, які вирішили змінити клімат на тепліший. Знову ж, море, чисте повітря. Велика частина тих, хто переїжджає, прямують до Криму з північних районів Росії та Сибіру. Найчастіше ми відправляємо вантажі саме до Севастополя. Як правило, більшість наших клієнтів спочатку приїжджають на кілька місяців влітку, щоб адаптуватися до клімату і зрозуміти, комфортно їм там чи ні.

За словами Михайла Фірсова, деякі клієнти ‒ особливо ті, які відразу продали квартиру та переїхали до Криму, ‒ розчаровуються і згодом їдуть назад. Про можливі причини цього можна судити, зокрема, за відеоблогом росіянина Іллі Донецкова, який торік восени переїхав із Санкт-Петербурга до Євпаторії. Ось що він сказав після першого тижня життя в Криму:

«Спочатку все сподобалося: тепло, добре, море, купаєшся. Потім був смуток, печаль і сум від цін, від квартир, від їхнього перегляду. Крим дуже контрастне місце: з одного боку, є парки, де красиво, багато зелені, але вийдеш із центральної вулиці кудись у двори ‒ там все як після бомбардування. Тут дуже сильно впадає у вічі, що є люди, які не те, щоб бідують, але перебувають на межі, а інші катаються на дорогих іномарках ‒ таких теж багато».

Через місяць після переїзду Ілля Донецков висловив думку, що Крим більше підходить для людей старшого віку:

«Враження не покращилися, так і залишилося п'ятдесят на п'ятдесят. У Криму відчувається відсталість, нерозвиненість, і це виявляється в дрібницях. Таке відчуття, що життя проходить повз тебе. Крим реально не для всіх. Коли пожив тут не як турист, а з прицілом на постійне місце проживання, складається така картина, що Крим ‒ швидше для людей за сорок».

Нарешті, у грудні 2019 року Ілля Донецков записав відеоблог під назвою «Сім причин, чому я їду з Криму». На його думку, одна з головних проблем півострова ‒ санкції Заходу:

«Виявляється, вони впливають на звичайних людей. Головне ‒ це відсутність закордонних рейсів із Криму. У літаку неможливо кудись полетіти, додається мінімум одна пересадка. По-друге, є проблеми з отриманням візи ‒ всі ці питання вирішуються через Краснодар. Це дорожче і забирає багато часу. По-третє, банки у Криму ‒ жах. Щоб зробити дебетову картку, потрібно знову-таки їхати до Краснодара. З Євпаторії це 500 кілометрів і сім годин дороги. Крим ‒ Росія тільки офіційно, а фактично ніби відірване від життя місце».​

Проте місцевий ринок нерухомості зростає, зокрема й завдяки попиту з боку росіян, стверджує керівник агентства «Гід із нерухомості» в Севастополі Ксенія Шварц.

– Ми працюємо саме з тими, хто переїжджає до Криму. Мрія середньостатистичного росіянина ‒ це підняти дітей, вийти на пенсію, накопичити грошей і купити будиночок біля моря. Севастополь у цьому плані один із найкращих варіантів. У першу чергу це пенсіонери, які хочуть провести залишок життя в хорошому кліматі на морі. Також переїжджають сімейні пари з дітьми, які хочуть для них гідного майбутнього, й одинаки без зв'язків, які намагаються почати нове життя. Найпопулярніші міста для переїзду ‒ Севастополь, Сімферополь та Ялта. При цьому найчастіші запити ‒ житло до двох мільйонів рублів, знайти яке досить складно. Ринок нерухомості у нас росте практично постійно: тільки за останній рік ціни зросли на 5%. З початку 2020 року квартири в новобудовах подорожчали на 3% і продовжують дорожчати. Вторинне житло трохи просіло.

Анексований Севастополь також є головною базою Чорноморського флоту Росії, який в останні роки, за інформацією українського уряду, нарощує свою військову присутність у Криму. Журналіст із Севастополя Давид Аксельрод вважає, що за різкий приріст населення міста відповідають далеко не тільки військові.

– Приріст населення виразно істотний, він фактично зріс удвічі. Але варто нагадати, що відповідно до відкритої статистики людей значно менше ‒ десь пів мільйона. Навіть якщо говорити про 700 тисяч, складно сказати, яку частку в ньому становлять російські військові. У 2014-2015 роках багато хто приїжджав до Севастополя, щоб спробувати вести бізнес. Хтось хотів брати активну участь у держзакупівлях і тендерах, підприємці розраховували розвернутися на новій території. Тому стверджувати, що приріст відбувся лише через військових, я б не став. У будь-якому випадку збільшення населення стало помітним ще у 2016 році ‒ за кількістю автомобільних заторів. У багатьох консервативних севастопольців, можливо, є легке неприйняття такого приросту, але загалом, за моїми спостереженнями, до цього ставляться спокійно.

Кримський журналіст Микола Семена, який виїхав із півострова на початку 2020 року, ділиться спостереженнями про демографічні зміни в Сімферополі.

– Не помітити їх неможливо. При Україні населення міста становило приблизно 350 тисяч осіб, а сьогодні, за неофіційними даними, перевищує 600 тисяч. Це видно за чергами в дитячі садки, які будують посиленими темпами, і у багатьох школах, де навчаються у дві зміни, і в заторах на вулицях. У Сімферополі, Ялті та інших містах впадає у вічі величезна кількість новобудов ‒ це мікрорайони на десятки тисяч осіб. Вони орієнтовані лише на приїжджих із Росії, тому що кримчанам практично неможливо купити там житло. По-перше, там високі ціни, по-друге, на кримчан не поширюються пільги на відсоток за іпотечними кредитами. При цьому місцевих жителів звільняють із роботи і беруть замість них приїжджих із Росії, особливо на керівні посади.

На думку Миколи Семени, російська влада цілеспрямовано заміщає населення півострова, щоб у разі «повторного референдуму» щодо статусу Криму в голосуванні взяло участь якомога більше новоприбулих росіян.

– Що стосується російських військових, то ще в українські часи багато хто з них залишалися жити в Севастополі після демобілізації. Зараз там дислоковані нові військові частини, нові військові кораблі і так далі. Це означає, що, крім строковиків, приїжджає багато офіцерів разом із сім'ями. Тому це дуже велика проблема.

Провідний науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук України Ірина Прибиткова вважає, що у Росії далекосяжні плани щодо Криму.

– Нинішнє переселення ‒ це геополітика і продовження політики Радянського Союзу. Ще після депортації народів Криму ‒ кримських татар, греків, болгар, вірменів ‒ було проведене переселення за розподілом із центру, і сьогодні у Криму живуть нащадки цих людей. Я думаю, що зараз Росія намагається отримати контроль над Чорним морем, і збільшення чисельності населення Севастополя до 700 тисяч ‒ якраз ознака зміцнення військово-морської бази.

У жовтні 2019 року ООН визнала, що Росія порушує Женевські конвенції через зміни демографії Криму. Правозахисники наголошують, що переміщення населення Росії до Криму порушує статтю 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Росія окупувала та анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».