- Вебсайт дослідницького центру Atlantic Council розмірковує над далекосяжними наслідками підпалення будинку провідного активіста боротьби з корупцією в Україні.
- Міжнародне видання, яке висвітлює питання військово-морського флоту, Navy Recognition повідомляє про підписання контракту між Україною та Францією на побудову 20 патрульних кораблів для українських Військово-морських сил.
- Інформаційне видання Португалії SAPO пише про повернення українських футбольних уболівальників на стадіони населених пунктів України.
Вебсайт дослідницького центру Atlantic Council пропонує матеріал «Українська боротьба з корупцією горить у вогнищі пожежі». Автор статті – Пітер Дікінсон повідомляє про, як підозрюють, зловмисне підпалення будинку провідного українського антикорупціонера Віталія Шабуніна. Цей випадок, як наголошує Дікінсон, став ілюстрацією нової ескалації дедалі більш відвертої кампанії нападів на прихильників національного перетворення України після подій 2014 року. Тоді як українське військо і надалі постає перед російською агресією на сході країни, паралельні баталії розпалюються на решті території України між силами тих, хто виступає проти корупції та тими, хто побоюється великих втрат від проведення реформ. Все це, за словами Дікінсона, відбувається на тлі подальшої інформаційної кампанії у підвладних олігархам українських засобах інформації, яка спрямовується на дискредитацію українських реформаторів. За умов того, що Україна знов перебуває на роздоріжжі своєї пострадянської історії, постає низка серйозних запитань щодо налаштованості Києва на свої євроатлантичні амбіції, які лежать у центрі нинішнього протистояння з Росією. Питання стоїть руба: чи президент Зеленський триматиме і далі прозахідний курс України, а чи ж найбільша за територією країна Європи знов повернеться до геополітичної «нічийної землі», де вона перебувала попередні 30 років?
Atlantic Council запросив низку експертів з питань України, аби вони поділилися своїми думками щодо можливих наслідків випадку з підпаленням домівки Шабуніна для подальшого курсу України. Джон Гербст, директор Євразійського центру при Atlantic Council, зокрема, порівнює все це з попереднім нападом на будинок колишньої голови НБУ Валерії Гонтаревої. Водночас, як на Гербста, цього разу існує відмінність у тому, що президент Зеленський не залишився мовчазним з цього приводу, а одразу ж засудив напад на дім Шабуніна. Гербст вважає, що подальше політичне «навчання» президента Зеленського постає важливим для майбутнього України. Карл Ґершман, голова американської неурядової агенції National Endowment for Democracy вважає, що підтримка активістів боротьби з корупцією в Україні постає важливішою аніж будь-коли. Якщо Україна хоче здобути політичну і фінансову допомогу Заходу, яких Київ нині конче потребує для покращення економіки і протистояння російській загрозі, українське керівництво мусить продемонструвати рішучу налаштованість на боротьбу з корупцією і захист активістів. Майкл Карпентер, директор Центру Пенна Байдена з дипломатії та глобальних дій каже, що напад на будинок Шабуніна є доволі серйозним розвитком подій, який демонструє, що реваншистські сили, зрештою, зміцнюються в Україні. Реформістів викидають з уряду, а олігархи здобувають контроль над фракціями парламенту, тоді як проросійські сили в Україні почувають себе дедалі впевненіше. Джонатан Кац, старший дослідник організації Frontlines of Democracy Initiative при фонді Німецького плану Маршалла США вбачає у цій ситуації нагоду для президента Зеленського показати на чиєму боці він перебуває, коли йдеться про боротьбу з корупцією. Неспроможність надати свою реакцію на цей та подібні випадки лише дискредитує уряд Зеленського, винагороджує олігархів та допомагає Москві дестабілізувати і руйнувати демократичну Україну. Даян Френсіс, провідна дослідниця Євразійського центру при Atlantic Council зазначає, що без реальних наслідків цей випадок лише зробить опонентів українського перетворення ще зухвалішими, і розширить їхню кампанію залякування і цькування, аби зупинити процес реформ. Йдеться про оголошення війни проти найважливіших реформаторів України, і проти самої України.
«Все це підживлює дедалі більше відчуття того, що українські сили старого зразка почуваються більш владно під час президентства Зеленського і відверто виступають проти порядку денного реформ, який домінував у внутрішній політиці від часу революції Гідності 2014 року».
Міжнародне видання з питань, пов’язаних з військово-морським флотом, Navy Recognition публікує статтю «Україна підписує контракт з французькою компанією на побудову 20 швидкісних патрульних кораблів 98 МкІ». У матеріалі зазначається, що Державна прикордонна служба України підписала контракт з французькою компанією ОСЕА на побудову 20 патрульних суден згідно з угодою між урядом України та урядом Французької республіки, спрямованої на зміцнення морської безпеки та оборони України. На церемонії підписання угоди, на якій, за даними видання, був присутній міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, було оголошено, що перший патрульний корабель надійде у розпорядження українських військових моряків наступного року. Загалом, програма побудови суден для українських прикордонників на українській корабельні Нібулон у Миколаєві триватиме впродовж трьох років.
Navy Recognition повідомляє, що сума контракту на побудову суден для українських прикордонників становить 136 з половиною мільйонів євро, а фінансування здійснюється частково за рахунок позик комерційних банків разом з позикою міністерства фінансів Франції. Далі видання пояснює, що йдеться про патрульні кораблі компанії ОСЕА із загальною довжиною у 32 метри, крейсерська швидкість яких становить 12 вузлів (або ж 13,8 миль на годину). Ці кораблі також оснащено всім необхідним устаткуванням для здійснення територіального та глибоководного спостереження, а також контролю за перемитництвом і нелегальною імміграцією. Насамкінець видання нагадує, що французька корабельня ОСЕА вже успішно продавала кораблі подібного класу у різні куточки світу, включно з країнами на зразок Алжиру, Беніну, Нігерії та Сурінаму.
«Україна підписує контракт з французькою компанією на побудову 20 швидкісних патрульних кораблів 98 МкІ».
Португальське періодичне видання SAPO публікує cтаттю «Україна відкриває стадіони для вболівальників у випробувальному режимі». У підзаголовку повідомляється, що керівник Української асоціації футболу оголосив про плани проведення футбольних матчів за присутності глядачів на стадіонах України, додавши, що цей крок було узгоджено з міністром охорони здоров’я. Таким чином, як зазначає лісабонське видання, українські футбольні фани знов зможуть спостерігати за перебігом матчів на стадіонах країни, щоправда спочатку буде дозволено заповнювати лише 25% місць на українських футбольних аренах. SAPO нагадує своїм читачам, що Україна розпочала певне послаблення карантинних обмежень для населення ще у травні з метою допомогти пожвавленню економіки, враженої кризою, пов’язаною з поширенням коронавірусу.
Португальське видання також пише, що уряд України щомісяця переглядає заходи, запроваджені у протидію розповсюдженню Covid-19, зокрема, запровадивши носіння масок на обличчі та жорсткі правила відвідування громадських місць. SAPO посилається на президента Української асоціації футболу Андрія Павелка, який також повідомив, що у разі як випробувальне заповнення вболівальниками на 25% українських футбольних стадіонів виявиться успішним і не принесе проблем, кількість футбольних фанів на трибунах буде збільшено до 50% від загальної кількості глядачів кожної з футбольних арен України. Насамкінець лісабонське видання вказує, що в Україні від початку пандемії коронавірусу було зареєстровано приблизно 61 тисячу випадків захворювання на Covid-19 і більш ніж 1530 смертельних випадків, що, як наголошує SAPO, є порівняно низьким показником, якщо взяти до уваги відповіді дані країн західної Європи. Водночас, як пише видання, кількість інфікованих в Україні останнім часом почала знов зростати.
«Україна відкриває стадіони для вболівальників у випробувальному режимі».
