Анексований Крим, як і окупований Донбас, звідки масово завозили голосуючих на російських виборах 19 вересня, забезпечили правлячій партії «Єдина Росія» значне збільшення голосів, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Крим.Реалії». У цих двох регіонах частка тих, хто голосував за партію влади виявилася значно вищою, ніж в середньому по Росії – за винятком регіонів, які політологи називають «електоральними султанатами», наприклад Чечня, Тува, Башкирія та інші.
Крим перед виборами був вивіскою нових політичних облич. Політологи відзначали, що так звані герої «кримської весни» 2014 року, безпосередні учасники анексії, здали свої позиції. Серед них була і колишній прокурор Криму Наталія Поклонська. Після одного терміну в Держдумі і конфлікту з соратниками-єдиноросами Поклонську, найімовірніше, відправлять послом в африканську країну Кабо-Верде.
Схожа історія у іншої ветеранки «кримської весни», Ольги Тимофєєвої, заступниці губернатора Криму: саме вона запустила відомий на півострові мем про «камені з неба».
«У нас був розміщений білборд такого змісту. На триколоре було написано: «Що далі?» А далі хоч каміння з неба, якщо ми в Росії. Ось ця позиція севастопольців – вона є непорушною», – заявила в свій час чиновниця.
Однак, незважаючи на відданість Тимофєєвої новій владі Криму, їй цього разу взагалі відмовили в реєстрації на виборах.
Поза великою політикою залишився і так званий народний мер Севастополя Олексій Чалий. Ще в 2014-му він сидів за столом поруч з Путіним, а тепер навіть не висувається в Держдуму.
«Час героїв пройшов. Їх відправляють туди, куди зазвичай відправляють героїв: на смітник історії, – зауважує з цього приводу політолог із Криму Євгенія Горюнова. – Всі ці люди – вже відпрацьований матеріал. Будемо називати речі своїми іменами: вони вже нецікаві, їх потрібно змінювати».
Горюнова зазначає, що на зміну Поклонській, Чалому і Тимофєєвій прийшли нові особи, яких вона називає «сірими» і маловідомими навіть для кримчан. Наприклад, «Єдина Росія» висунула своїм кандидатом від Криму Костянтина Бахарєва, чинного депутата Держдуми, близького до кримського спікера Володимира Константинова.
«Він такий зручний. Ніякий – ось така у нього характеристика. Абсолютно ніякий. Такий поступливий», – описує його Горюнова.
Кандидатом «Єдиної Росії» від Севастополя стала Тетяна Лобач, віце-спікер місцевого парламенту. Уродженка українського Хмельницького вчилася в Чернівцях і Тернополі, але тепер каже, що її кумир в політиці – Володимир Путін: «За його працездатність, знання проблем, заглибленість».
Підтримати кандидатів «Єдиної Росії» в Криму з білбордів закликали міністр оборони Сергій Шойгу і міністр закордонних справ країни Сергій Лавров. Останній навіть спеціально приїжджав на анексувати півострів: слухав музику, їв пироги і солоні огірки, зустрічався з молоддю.
«Свіжа кров, яка обов'язково прийде в наш парламент, звичайно, дуже і дуже потрібна, – заявив Лавров. – І я переконаний, що старші товариші зроблять все, щоб забезпечити спадкоємність».
Кримські телеканали забезпечили єдиноросам потужну інформаційну підтримку. Наприклад, Ліля Веджатова, керівник кримськотатарського телеканалу «Міллет», створеного на півострові російською владою, відкрито говорила, за кого потрібно голосувати, і закликала «підтримати нашого главу республіки і нашого президента».
Російський політолог Аббас Галлямов припускає, що в Криму «Єдина Росія» може набрати до 50% голосів, тобто більше, ніж в середньому по Росії. Росіяни від гасел представників правлячої партії втомилися набагато більше, ніж жителі анексованого півострова, зауважує він.
У Криму йде ерозія ура-патріотичних настроїв, але поки вона ще не так сильно відчувається, як в Росії в ціломуАббас Галлямов
З іншого боку, повторити результати виборів 2016 року, коли за єдиноросів проголосували від 55 до 70% кримчан, владі навряд чи вдасться, упевнений Галлямов.
«Я думаю, що в Криму йде ерозія ура-патріотичних настроїв, але поки вона ще не так сильно відчувається, як в Росії в цілому», – зауважує політолог.
Головними конкурентами «Єдиної Росії» в Криму були партії ЛДПР Володимира Жириновського і КПРФ Геннадія Зюганова. Від Севастополя і КПРФ до Держдуми балотувався електрозварник з дипломом столяра Володимир Браковенко, який позиціонував себе як «людину праці».
«Я до вас звертаюся як людина праці, яка працювала завжди руками, – заявляв він. – Досить відсиджуватися вдома! У нас завжди було сказано: мовчання – знак згоди. Не погоджуйтеся з тим, що відбувається у нас в країні!»
Росіяни повністю нівелюють кримськотатарський фактор – політолог
Однак головна особливість виборів-2021 Криму – відсутність прохідного кримськотатарського кандидата, звертають увагу експерти. І це сталося вперше після анексії півострова.
«Про що це говорить? Якщо в 2016 році в Держдумі був Бальбек, то зараз кримських татар в Держдумі не буде, сто відсотків, – міркує Євгенія Горюнова. – І це говорить про те, що росіяни повністю нівелюють кримськотатарський фактор. Вони кримських татар виводять фактично за політичну сферу. Це, можливо, помста за те, що кримські татари не підтримують Росію, ми це бачимо».
Також кримчан агітували голосувати за кандидатів від партії «За правду» письменника Захара Прилепіна. Він – учасник війни на сході України на боці сепаратистів «ДНР». Аббас Галлямов вважає, що у партії Прілепіна на загальноросійському рівні немає шансів, а ось на рівні Криму – цілком.
«Виборця це дістало все. У 2015 році це було окей, то, що треба. Але зараз, у 2021 році, – вже набридло. Уже прапорами намахалися, вже хочеться поїсти. А Прилепін як і раніше ще кличе на барикади, – каже він. – Але Прилепин – один з лідерів російського антиукраїнського порядку денного. І в Криму його адженда, може бути, вистрілить: виборці Донбасу, Луганська і, напевно, Криму, за нього будуть голосувати».
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
