Внутрішньополітичні і зовнішні чинники пожвавили дискусію щодо доцільності проведення виборів під час війни. Бо, якби війни не було, то 20 травня – згідно з Конституцією України – спливає визначений п’ятирічний термін від моменту інаугурації Володимира Зеленського як президента, а президентські вибори мали б відбутися уже за місяць – 31 березня.
Чому виникає це питання? Адже війна все ще триває, а Закон України про Про правовий режим воєнного стану забороняє проведення будь-яких виборів.
Стаття 19. Гарантії законності в умовах воєнного стану
1. В умовах воєнного стану забороняються:
- зміна Конституції України;
- зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
- проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
- проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
- проведення страйків, масових зібрань та акцій.
Радіо Свобода проаналізувало ситуацію.
Одна із тез, яка мусується на Заході, що Україна, мовляв, мала б провести вибори, щоб підтвердити свою демократичність, бо мирна передача влади – одна із рис демократії.
Аргументом на користь того, що така точка зору справді є, може бути запитання про вибори, яке поставили Володимиру Зеленському під час інтерв’ю телеканалу Fox News.
Зеленський відповів, що якби вибори і відбулися, то він впевнений, що переміг би на них.
«Журналіст: Ви скасували президентські вибори.
Зеленський: Скасував? Ні, ні.
Журналіст: Скасували вибори через надзвичайний стан, через війну. Так кажуть. Як ви на це відреагуєте?
Зеленський: По-перше, ніхто ніяких виборів не скасовував, закон говорить, що під час війни не можна проводити вибори, і все. Це воєнний стан. Це не я, це не мій новий закон, це закон України, який був з самого початку, тож ніхто його не скасовував».
Але у Офісі президента все одно воліють убезпечити себе він можливих ризиків. Там розуміють, що остаточну крапку у дискусії має поставити Конституційний суд України.
Напередодні видання «Дзеркало тижня» повідомило, із посиланням на власні джерела у ОП, що Офіс президента підготував текст звернення до Конституційного суду, щоб там розтлумачили положення Конституції: чи дозволяє Конституція проведення президентських виборів в умовах воєнного стану і чи має президент легітимність після закінчення п’ятирічного строку перебування на посаді.
Радіо Свобода звернулось до Офісу президента із інформаційним запитом – чи відповідає дійсності інформація журналістів «Дзеркала тижня». На момент публікації – відповідь ще не отримали.
Також у статті журналісти стверджують, що в Офісі президента, нібито, бояться не отримати потрібного рішення від Конституційного Суду.
Ігор Сліденко, суддя Конституційного Суду України (2014-2022рр) уетері Радіо Свобода (проєкт Свобода Live) зазначив, що не бачить сенсу у зверненні народних депутатів до КС за тлумаченням того, чи є президент легітимним. Оскільки діє Закон про правовий режим воєнного станку, який забороняє проводити вибори до завершення війни, а отже дає президенту право працювати далі.
Спочатку, каже Сліденко, народні депутати мали б звернутися до КС з проханням оцінити відповідність самого цього Закону Конституції України.
У мене є сумніви справді щодо конституційності цього законуІгор Сліденко
«Ми звертаємося до закону, який ці всі питання вирішує. Інша справа, чи цей закон конституційний?
У мене є сумніви справді щодо конституційності цього закону, певних його норм. Якби, наприклад, звернулися до норми Конституції, у співвідношенні з нормами закону, можливо, було б витлумачити таким чином, що певні норми цього закону все-таки є неконституційними.
Однак на сьогоднішній день ми маємо справу не тільки з Конституцією, але і з чинним законом, який ніхто не оспорював в цій частині. І ця проблема, в тому числі і проблема легітимності президента, вирішується. Тобто вона вирішується для президента таким чином, що він залишається зі своїми повноваженнями», – каже Ігор Сліденко.
Також видання «Дзеркало тижня» у своїй статті зазначало, що станом на сьогодні остаточного рішення з приводу доцільності конституційного подання не прийнято. Але якщо рішення про звернення таки буде ухвалене, то це зроблять народні депутати від «Слуги народу».
Натомість, Федір Веніславський, народний депутат України від «Слуги Народу» у коментарі Радіо Свобода заперечив факт, що «Слуга народу» може готувати звернення до Конституційного Суду.
Мовляв, у фракції немає сумнівів у тому, що після 20 травня 2024 року Володимир Зеленський залишиться легітимним президентом. Адже провести вибори під час дії воєнного стану неможливо, а за статтею 108 Конституції України президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента.
жодних виборів до закінчення воєнного стану бути не можеФедір Веніславський
«Всі без винятку фракції, які представлені в чинному парламенті, підписали згоду, що жодних виборів до закінчення воєнного стану бути не може.
По-друге, всі без винятку міжнародні авторитетні інституції, які займаються виборчими питаннями: Міжнародна фундація виборчого права, експерти також звернули увагу на те, що під час воєнного стану вибори проводитися не можуть», – зазначив Федір Веніславський.
На фоні обговорень можливості проведення виборів Центр стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики опублікував дослідження щодо ризиків проведення виборів під час війни.
Основні аргументи проти проведення виборів:
- Це небезпечно. Під час війни неможливо гарантувати українцям безпеку під час волевиявлення.
- Немає законних підстав. Проведення виборів Президента України в умовах воєнного стану прямо заборонене статтею 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану».
- Немає доступу до усіх виборців. 26% території України під окупацією, мільйони – за кордоном. Також неможливо організувати безперешкодний доступ до дільниць бійцям Сил Оборони.
Форум